Похоронна команда Путіна
Похована російська опозиція та похована Україна. Відкритий лист
24 лютого весь світ був шокований одним із найжахливіших злочинів 21-го століття. Тиран і вбивця Путін разом із вузьким колом його поплічників напали на сусідню мирну європейську державу. Озвучені причини – демілітаризація та денацифікація. І якийсь черговий порятунок Донбасу, хоча за всі 8 років окупації Росія не зробила нічого, щоб цей регіон України став хоч трохи кращий. Вони тільки те й робили, що використовували ДНР та ЛНР як важелі тиску на Україну. Обстрілюючи мирні міста та звалюючи все на Україну. Простою мовою – їм потрібна була будь-яка причина, щоб розпочати цю страшну бійню, де з одного боку браві солдати ЗСУ – еліта суспільства, а з іншого боку орки-окупанти, яких Путін послав на явну смерть. Цей жахливий день для всієї світової громадськості запам’ятається дуже довго. Адже це змінило перебіг світової історії.
Насамперед, кожна розсудлива людина піде шукати причину такого кошмару наяву. Як так могло статися, що просто так почнеться масштабна війна в Східній Європі. І насправді виправдання цьому немає, ця війна виражає непомірне его Путіна і відсутність страху перед стримуючим його Заходом. Це виглядає так, ніби вмираючий старий вирішив помститися всім сусідам у будинку та підпалив свою квартиру та квартиру сусіда. Війна – це дуже дорого, це боляче, це жорстоко та несправедливо. Для Путіна ці слова не означають зовсім нічого. Одна з цілей війни – просто підняти свій рейтинг, паралельно включивши машину пропаганди. Ситуація нагадує події 2014 року, коли анексія Криму допомогла Путіну виграти повагу більшості населення, як тоді виявилося – більшість росіян поділяють імперські амбіції свого лідера. Тепер – повномасштабна війна з метою протистояти розширенню НАТО та вигаданому українському нацизму. Для Путіна війна – це можливість списати величезну кількість вкрадених грошей та загиблих “героїв” на нову хвилю русофобії та на самі бойові дії. Усі, хто має критичне мислення розуміють, що таке виправдання – це ширма. А за нею перебуває справжня особа сучасної держави Росія. Державний тероризм, ксенофобія та рашизм. І ненависть до Заходу, яка накопичувалася роками.
Пропаганда у Росії – це як легалізований наркотик для всього російського суспільства. Як би ти не хотів залишатися далеко від політики та іншого, ненароком ти опиняєшся під впливом голів, що говорять, з телевізора. Вони тебе переконують у тому, що Захід бажає росіянам смерті та ненавидить їх, що українці їдять російських немовлят та люблять Гітлера, а США змушують усіх ставати геями. І лише менша частина росіян розуміють, що це все брехня, якою їх годують уже багато років. Починаючи з 2014 року, в Росії вирощували ненависть до України та всього українського. Тоді почалася справжня ворожнеча між народами, російською метою було знищення України як такої. Повне знищення державності, культури та самобутності, разом із незалежністю. Похорон України, який уже давно планував Путін, означав би його безкарність. Адже ніхто не міг собі уявити, що 2022 року розпочнеться кровопролитна війна, де гинуть безневинні діти, російська армія обстрілюватиме і знищуватиме мирні міста, а російські дипломати заявлятимуть, що їхня країна бореться з нацизмом. Це вразило як Європу, так і здорову частину російського суспільства. Однак опозиції в Росії немає і, ймовірно, не буде, поки при владі Путін.
Російська несистемна опозиція була буквально похована Путіним та його підопічними вбивцями, які вважають себе в праві вирішувати за свій народ, що краще, а що ні. Таким чином було вбито Бориса Нємцова, Анну Політковську, Олександра Литвиненка і мало не загинув Навальний. Путіна не влаштовувало, що хтось може його відкрито критикувати і взагалі набирати популярності серед населення, а може навіть усунути його з трону.
У 2003 році Ходорковського примусили до банкрутства та посадили просто за його бажання спробувати досягти успіху в президентських виборах.
Політковську було застрелено за те, що розкрила правду про Чеченську війну, що корелює із сьогоднішніми подіями. Адже недаремно багато політологів порівнюють повномасштабне вторгнення в Україну з Чеченською кампанією. Однак зараз все пішло зовсім не за планом, і Росії доводиться шукати все більше виправдань, чому вони нічого не зуміли та ще й ретельніше приховувати багатотисячні втрати гарматного м’яса.
Борис Нємцов був одним із найяскравіших лідерів опозиції, що відкрито критикував президента за його злодійкуватість та владолюбство. Він збирав величезні мітинги та був популярний серед молоді та опозиційно налаштованих громадян. Його вбили символічно навпроти Кремля. Це стиль Путіна – так цинічно та слабко усувати своїх суперників на політичній арені.
Олександр Литвиненко був отруєний радіоактивною речовиною в центрі Лондона, тільки вдумайтеся на що може піти диктатор, який збожеволів, аби знищити тих, хто може підірвати його репутацію. Відправити до центру європейської столиці агента з радіоактивною речовиною, а потім після виконання завдання поставити його на посаду в уряді. Вбивцю зробити політиком. Це можливо лише у державі зла.
Отруєння Навального вразило весь світ. Всі країни стежили за тим, як Путін вбиває молодого опозиціонера отруйною речовиною, після чого Навальному вдається врятуватися за допомогою німецьких лікарів. Він довгий час відновлювався в Німеччині і випустив серйозні розслідування стосовно володінь Путіна. Наприклад про його будинок у Геленджику, який вартує божевільних грошей, а також про своїх отруйників. Він навіть зміг поговорити з одним із них, як виявилося – всі вони агенти ФСБ та ФСО. Після повернення до Росії Навального визнали винним у сфабрикованій справі і посадили до в’язниці, де він сидить до цього дня і випускати його явно не збираються.
Можна зробити висновок, що Путін разом із Патрушевим, Шойгу та іншими його підлеглими ховає всі проблиски демократії, як у своїй країні, так і в сусідній Україні, де народ хотів бути ближчим до Європейського Союзу. Воля цілого народу Путіна не цікавила, тому він вирішив поховати та вбити всіх українців, хто не хоче дружити з Росією чи не поважає його як президента. Такою похоронною командою з 24 лютого 2022 року Путін вирішив поховати всіх, але ми знаємо, що рано чи пізно він зіграє в ящик і Росія буде вільною.
Автор:
Назаренко Євген Володимирович, російський активіст та опозиціонер
