Санкції ЄС щодо держави-агресора ще далеко не досягли “стелі” – Олександр Левченко
Олександр Левченко, історик, дипломат, посол України в Хорватії та БіГ (2010-2017 рр.):
Сили оборони України атакували низку об’єктів у тимчасово окупованих Феодосії, Чорноморському (Крим) і Мелітополі (Запорізька область). Сили оборони України демонструють свою майстерність і спроможність досягати ворожі цілі навіть у глибокому тилу ворога на тимчасово окупованих територіях. Україна атакує лише законні військові цілі РФ – такі, які мають безпосередній вплив на її боєздатність і спроможність продовжувати агресію. Це також помста за терор, який ракетами і дронами здійснюють росіяни щодо мирних українців. Успішні атаки російських військових об’єктів на тимчасово окупованих територіях реалізуються завдяки тісній співпраці з рухом опору, який користується підтримкою більшості населення тимчасово окупованих територій. Росії не вдасться утримати контроль над окупованими територіями. Земля буквально горить під ногами окупантів. На фоні складної ситуації в позиції російської армії, Кремль через своїх агентів впливу серед західних країн вперто просуває ідею про проведення переговорів. Москва намагається переконувати політиків у багатьох західних столицях, мовляв світ втомився від війни, яку до речі розв’язала Російська Федерація. Кремль сподівається, що за російської окупації значних територій України, світове співтовариство погодиться, щоб для закінчення війни, їх частину залишити під юрисдикцією РФ. Звісно, що це не відповідає діючому міжнародному праву, але Путін має надію, що його, втомлені війною європейці, десь зрозуміють і підтримають. Проте переговори з Путіним це повне безглуздя. У 2014-2022 роках Україна провела майже 200 раундів переговорів з РФ. За цей час було досягнуто 20 домовленостей про припинення вогню, і всі вони були цинічно порушені Росією. Ані Мінські угоди, ані власні публічні обіцянки про ненапад не стримали Путіна від неспровокованого повномасштабного вторгнення в Україну у лютому 2022 року. Заклики до переговорів з боку Москви – це чергова “кремлівська хитрість”, спосіб виграти час для підготовки нового удару, пізніше, коли Москва зможе накопичити достатньо сил. Ситуація в Кремлі показує, що Росія буде продовжувати свою війну проти України доти, доки буде фізично на це спроможна. Москва не готова і не прагне до компромісів відповідно до чинного міжнародного законодавства. Єдиний спосіб змусити Росію погодитися на відновлення миру – знищити її воєнний потенціал. Для цього необхідне подальше посилення військової та технічної допомоги Силам оборони України з боку західних союзників. Новітня західна зброя в руках українських військових може примусити Кремль сісти для проведення реальних переговорів. Зараз Москва відчуває проблеми із західним фінансуванням української армії, тож пропонує закінчення війни на своїх умовах.
Російська пропаганда активно відпрацьовує тему гіпотетичних виборів в Україні, а їх відтермінування у зв’язку з російською агресією, що продовжується, представляє як узурпацію влади президентом та його політичним оточенням. Україна – країна сталої демократії, яка пройшла через багато виборчих циклів, після яких влада регулярно оновлювалася. Перенесення виборів у зв’язку з воєнним станом – це пряма вимога українського законодавства, і чинна влада не збирається діяти протизаконно. Українці справді потребують виборів, але не формальних, а справжніх – з достатнім представництвом, тобто широкою явкою і обов’язковою участю військових, які зараз при таких умовах практично позбавлені можливості голосувати, а також із забезпеченням безпеки процесу волевиявлення. Через російську агресію справжні, а не формальні вибори фізично неможливі: значна частина виборців тимчасово знаходиться в окупації, РФ регулярно обстрілює майже всі українські міста, створюючи небезпеку проведення голосування у будь-якому місті чи районі. Тому вибори в Україні будуть проведені, щойно окупанти заберуться назад у сибірські ліси та московські болота. Вони будуть демократичними, безпечними у проведенні і широкими в контексті можливості максимальної кількості населення України взяти участь у голосуванні. Звісно, що Москва не має жодного морального права висувати претензії Україні з приводу проведення виборів, адже вибори в РФ давно перетворилися у відкритий фарс, а псевдовибори проведені Москвою на тимчасово окупованих нею територіях є протизаконними актами насильства проти громадян іншої держави, за що її організатори будуть притягнені до міжнародно-правової відповідальності. А поки що головним фактором, що примусить Путіна сісти за стіл переговорів будуть перемоги української армії на фронтах та посилення європейських санкцій.
Європейська комісія завершує роботу над 12-м пакетом санкцій щодо РФ. Після цього його має затвердити Рада ЄС і країни європейської спільноти. Санкції ЄС щодо держави-агресора ще далеко не досягли “стелі”. Росія й далі користується низкою можливостей світової економіки для нарощування потенціалу ведення війни проти України. Тому Київ вітає включення у новий пакет санкцій фізичних осіб, збільшення верхньої межі цін на нафту та заборону імпорту російських алмазів. ЄС мав би також заборонити укладення нових угод з “Росатомом”.
Необхідно припинити купувати російський уран, зріджений газ і сталь, заблокувати ІТ-послуги для російських фірм і зупинити експорт лазерних технологій. Дуже важливо, що 12-й пакет передбачає нові заходи запобігання обходу раніше запроваджених санкцій, адже тіньовий експорт та імпорт Росії через посередників і далі триває. Ухвалення чергового пакету санкцій очікується вже найближчим часом.
