Удар росії по Києву показав, що путін не дотримується угод
Рано вранці 24 травня масштабна атака поцілила в урядові та культурні об’єкти Києва, спричинивши значні руйнування в центрі та кількох районах міста. Внаслідок ударів постраждали адміністративні будівлі, музеї та ринки, були підтверджені людські жертви й численні поранення.
Про це розповідає NewsWeek
Уражені об’єкти та збитки
Пошкоджено приміщення Міністерства закордонних справ України та будівлю Кабінету міністрів; постраждав Національний художній музей. Крім того, було зруйновано музей «Чорнобиль» і серйозно пошкоджено Лук’янівський ринок. У київських районах Шевченківському, Дарницькому, Деснянському, Оболонському та Голосіївському зафіксовано ушкодження більш ніж на 40 локаціях, серед яких житлові багатоповерхівки, приватні будинки, торговельні центри, заклади освіти та адмінбудівлі ДСНС і поліції.
Загалом по Україні під час нічної атаки загинули четверо людей, близько сотні отримали поранення; у Києві — двоє загиблих. Місцева інфраструктура зазнала значних втрат, зокрема в культурній сфері.
Тактика атак та їхні наслідки
Атака супроводжувалася масованим застосуванням безпілотних літальних апаратів і ракетного озброєння. За повідомленнями про інцидент, у нічному ударі було використано близько 600 БпЛА різних типів та приблизно 90 ракет повітряного, морського й наземного базування, основний напрямок удару — Київ. Це стало найбільшим за кількістю застосованих ракет та дронів епізодом від грудня 2024 року.
«Російський удар повністю порушує дух триденного припинення вогню на День Перемоги, якого дотримувалася Україна, та демонструє невірність Путіна будь-яким угодам, які не є переважно на його користь».
Аналітики зазначають, що атака поєднувала масоване застосування «шахедів» і ракетних носіїв з метою перевантажити українську протиповітряну оборону та підвищити ймовірність успішних влучань. Одночасно відзначався високий відсоток перехоплень: понад 90% безпілотників, близько 36–37% балістичних ракет типу «Іскандер-М» та С-300, а також більше 80% крилатих ракет були відбиті силами ППО під час цієї ночі.
Оцінки вказують, що застосування великої кількості засобів ураження могло бути частково обумовлене глобальною дефіцитністю ракет-перехоплювачів Patriot, на які ще спирається протиповітряна оборона України для захисту від балістичних атак.
У російських наративних колах операцію оцінили неоднозначно: окремі націоналістично налаштовані «воєнкори» назвали удар дорогим та переважно символічним, водночас вказуючи на складнощі російських сил на лінії фронту та брак ресурсів для просування на землі.
Міноборони рф заявило про масований удар дронами та ракетами, у тому числі з використанням балістичних ракет «Орешник», нібито по об’єктах військового управління, авіабазах та підприємствах оборонної промисловості України. Такі твердження сприймаються на тлі триваючої ескалації та суперечливих оцінок її ефективності.
Наслідки нічної атаки продовжують оцінюватися: тривають роботи з обстеження руйнувань, відновлення життєвонеобхідної інфраструктури та надання допомоги постраждалим.
