Київ здатен перемогти у цій війні за умови адекватної військової допомоги союзників – Олександр Левченко

Олександр Левченко, історик, дипломат, посол України в Хорватії та БіГ (2010-2017 рр.):

18 грудня ц.р. ЄС ухвалив 12-й пакет економічних та індивідуальних санкцій щодо Росії. Санкційний тиск на державу-агресора продовжує наростати. Це вагомий внесок міжнародної спільноти у боротьбу українців за свою свободу та суверенітет. 12-й пакет запровадив заборону на імпорт з РФ діамантів, транзит територією РФ та експорт до Росії товарів, що можуть використовуватися оборонно-промисловим комплексом (ОПК). Під санкції ЄС потрапила низка підприємств російського ОПК та їх директорів, а також спеціальна економічна зона Алабуга, де РФ налагодила виробництво бойових безпілотників “Шахедів”. Нові санкції накладені на колаборантів і російських пропагандистів, які працюють на тимчасово окупованих територіях; на усіх осіб зі складу Центральної виборчої комісії РФ, яка обслуговує там псевдовибори і фейкові референдуми. ЄС поступово виконує свій порядок денний підтримки України: спочатку запрошення до переговорів про вступ, тепер – новий пакет санкцій щодо РФ. Сподіваємося, що наступним кроком буде виділення Україні пакету допомоги у 50 мільярдів євро під час спеціального саміту 1 лютого 2024 року.

Виглядає Росія конче потребує більше «гарматного м’яса». Володимир Путін підписав указ про спрощення набуття російського громадянства громадянами Білорусі, Молдови та Казахстану. Москва веде проти України повномасштабну війну, у якій російське військове командування не шкодує своїх підлеглих. Щодня особовий склад окупантів зазнає на фронті колосальних втрат. Для продовження війни в “російському стилі” Кремлю необхідно більше “гарматного м’яса”, ніж здатне постачати населення РФ. Тому, порушуючи Женевські конвенції, російське військове командування масово залучає до бойових підрозділів ЗС РФ громадян України, які сьогодні перебувають під окупацією на тимчасово окупованих територіях. Ресурсом для продовження агресії є також соціально вразливі категорії, такі як трудові мігранти, яким Росія обіцяє своє громадянство в обмін на участь у війні з Україною. Мета роздачі російських паспортів громадянам Білорусі, Молдови і Казахстану аналогічна. Крім того, зростає загроза застосування РФ сили щодо цих країн у разі незгоди на донорство людських ресурсів на фронт. Також, наявність великої кількості громадян Росії на території Білорусі, Казахстану та Молдови може бути використана Кремлем в майбутньому для застосування російської армії для захисту їх начебто обмежених прав. У такій ситуації Москва буде говорити, що не здійснює агресію проти суверенної держави, а вводить війська для захисту прав своїх співвітчизників. Офіційні Мінськ, Кишинів та Астана мають тепер більше турбуватися про свою безпеку та можливість російського військового вторгнення на територію своїх країн. Дії Кремля направлені на відновлення СРСР, де Білорусь, Казахстан та Молдова можуть стати черговими жертвами насильного включення до Радянського Союзу 2.0 із столицею в Москві.

У виданні Foreign Affairs вийшла концептуальна стаття міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, де він зазначає, що війни такого масштабу, як російсько-українська, неможливо виграти блискавично. У ході протиборства бувають більш або менш успішні кампанії. Але головне – це кінцевий результат. Авторитарні лідери та агресори по всьому світу уважно стежать за результатами військової авантюри Путіна. Його успіх, навіть частковий, надихає їх піти його стопами. Його поразка покаже безглуздість спроб Кремля. Росія завищила ставки настільки, що половинчасті рішення вже неможливі. Будь-який результат, окрім явної поразки Росії, у перспективі несе загрозу Україні та її союзникам. Київ здатен перемогти у цій війні за умови адекватної військової допомоги союзників (включаючи нові бойові літаки, БПЛА, сучасні засоби ППО, артилерійські снаряди та ракети дальньої дії), різкого збільшення виробничих можливостей ОПК України та союзників, принципової позиції щодо будь-яких переговорів з Москвою. Найвищу ціну у цій війні сплачують саме українці, і вони категорично проти поступок агресору, зокрема, територіальних. Допомагаючи Україні союзники дбають про власну національну безпеку.

Росія завдала Україні астрономічних збитків: цілі міста перетворені на руїни, знищене Каховське водосховище, мільйони людей втратили власне майно, вимушено залишили домівки. Кожен день відсічі російській агресії коштує величезних ресурсів. Українська економіка не може нормально функціонувати в умовах повномасштабної війни. ЄС досі не затвердив анонсований пакет допомоги 50 млрд євро, а Конгрес США поки що не виділив фінансування у розмірі 61,4 млрд доларів. Це створює серйозні ризики для стійкості України. На рахунках західних країн через російську агресію заморожено майже 300 млрд доларів, що належать Центробанку РФ. Цими коштами справедливо було б компенсувати хоча б частину збитків, завданих РФ Україні. Київ закликає міжнародних партнерів до пошуку легального міжнародно правового механізму передачі заморожених російських активів Україні для відбудови знищених промислових об’єктів та житла, а також зміцнення обороноздатності.