РФ почала стикатися із серйозними проблемами не тільки у сфері експорту нафти, але вже й частково щодо її переробки – Олександр Левченко
Олександр Левченко, історик, дипломат, посол України в Хорватії та БіГ (2010-2017 рр.):
В Брюсселі знайшли агента російської військової розвідки (ГРУ) Віктора Лабіна, який разом із сім’єю забезпечує російський оборонний комплекс координатно-вимірювальними машинами. Російський бізнес в Європі нерідко є прикриттям спецслужб РФ або ж тісно співпрацює з ними. Окрім цього, бізнес з російським корінням допомагає обходити Москві санкції, постачаючи, зокрема, товари військового або подвійного призначення для потреб російського оборонно-промислового комплексу. Російський агент ГРУ Віктор Лабін разом із синами Романом і Русланом у Бельгії володіють компанією Groupe d’Investissement Financier. Через неї здійснюється постачання дефіцитної техніки для російського військово-промислового комплексу, а точніше, до московського ТОВ «Сонатек», яким володіє Руслан Лабін. «Сонатек» щонайменше у 2022 році було підрядником вісімнадцяти оборонних компаній Росії.
Компанія завозить вимірювальні прилади з різних країн, зокрема Італії (Tomelleri Engineering), Німеччини (Messtechnik) та Великобританії (Aberlink), які в РФ замістити іншими виробниками важко, а власного виробництва там нема і з огляду на технічні можливості і не буде ще довгий час. Крім того, в Європі мають свої представництва і дочірні компанії найбільших корпорацій Росії – Газпром, Лукойл, Роснефть, Росатом, Сібур Холдинг, група Єврохім, Новатек, Трубно-металургійна компанія, Трансмашхолдинг, Фосагро, СУЕК, Норільськнікель, Русал, Сбербанк Росії, X5 Retail, Татнефть, НЛМК. Під виглядом працівників російських компаній, в Європі перебувають чисельні агенти російських спецслужб, які шкодять європейській безпеці не лише опосередковано, передаючи до РФ підсанкційні товари, а й прямо — збираючи розвідувальні дані щодо європейських громадян, шпигуючи біля військових баз та критично важливих інфраструктурних об’єктів ЄС та НАТО. Російському бізнесу не місце в Європі.
Заявляючи про свою «незалежність» від Заходу, Росія продовжує заробляти гроші саме в Європі, спонсоруючи війну проти європейських цінностей. Так на Кіпрі було зосереджено найбільше російських активів – понад $106 млрд. На другому місці – Люксембург ($95 млрд), на третьому – Великобританія ($65 млрд). Бізнес, заснований або пов’язаний з росіянами несе загрозу для європейської безпеки, оскільки активна присутність агентів російських спецслужб може спричиняти кібератаки та витоки даних господарських суб’єктів, а також громадян. Унеможливлення роботи російського бізнесу в Європі важливе для збереження безпеки для усіх галузей господарства країн демократії та їх населення.
При цьому Індія розвернула назад 14 танкерів із російською нафтою після санкцій введених проти «тіньового флоту» Путіна. Російська нафта виявилася безцінною у буквальному значенні цього слова, тобто стала нікому не потрібною. Компанія Сахалін-1, що є «дочкою» російської Роснафти, змушена була складувати нафту сорту Sokol у морських танкерах в очікуванні покупців, а обсяг зберігання такого сорту вже перевищив 10 мільйонів барелів. Причиною цього стали санкції США щодо судновласників, які транспортують російські нафту та нафтопродукти, а також виниклі проблеми з розрахунками із компанією Indian Oil, що є основним покупцем цього сорту нафти. «Роснефть» зазнає наростаючих труднощів з постачанням нафти до Індії, яка в 2022 році у десятки разів наростила закупівлі і стала другим найбільшим імпортером російських барелів після Китаю з початком російської агресії проти України. Але під тиском санкцій проти «тіньового флоту» Путіна Індія вимушена була розвернути назад 14 танкерів з російською нафтою.
Тепер замість російської нафти компанія Indian Oil Corp нарощує закупівлі близькосхідних нафтопродуктів. А обсяги поставок з РФ до Індії почали стрімко падати. У грудні 2023 року вони становили лише 1,5 млн барелів на добу, хоча у травні досягали 2,15 млн. Західні санкції проти «тіньового флоту» Путіна призвели до серйозних проблем з реалізацією сорту Sokol, що у свою чергу негативно впливає на виробництво російської нафти на скважинах та у переробці. Російська нафта виявилася незатребуваною на ринку. На тлі стрімкого падіння продажу російської нафти зупинив переробку 9 млн тон нафтової сировини Туапсинський нафтопереробний завод (НПЗ) «Роснефти». Він виявився паралізованим після пожежі внаслідок удару українськими безпілотниками.
Останній є єдиним НПЗ на чорноморському узбережжі Росії та входить до топ-10 найбільших у країні. РФ почала стикатися із серйозними проблемами не тільки у сфері експорту нафти, але вже й частково щодо її переробки, що об’єктивно значно скорочує притік коштів для ведення війни проти України.
