Російська загроза створює виклики регіонального масштабу – Олександр Левченко
Олександр Левченко, історик, дипломат, посол України в Хорватії та БіГ (2010-2017 рр.):
Палата представників США, для уникнення шатдауну, ухвалила тимчасовий бюджет у якому, не було закладено військової та фінансової допомоги Україні. Однак підтримка української держави з боку адміністрації Дж.Байдена, Конгресу та американського народу залишається непохитною. Президент США закликав Конгрес схвалити допомогу Україні у найкоротші терміни. Треба розуміти, що невключення до тимчасового бюджету статей про допомогу Україні пов’язане з процедурними нюансами і не означає відмову від подальшої підтримки українського народу у боротьбі проти російських агресорів. Тривають переговори про напрацювання нового бюджетного рішення, у якому допомога Україні буде передбачена в повному обсязі. Бюджет може бути ухвалений як окремим законом, так і як частини більшого пакету фінансування американського міністерства оборони. Ситуація з тимчасовим бюджетом не вплине на надходження допомоги, затвердженої для України раніше, зокрема це майже $1,6 мільярдів для оборонних потреб і $1,23 мільярдів прямої бюджетної підтримки, а також виділення окремих коштів на гуманітарні й енергетичні проєкти.
Як і Вашингтон, офіційний Брюссель також бачить в Україні надійного та передбачуваного партнера, який з часом стане повноправним членом Євросоюзу. У зв’язку з цим Україну відвідав Високий представник ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель. Зокрема, він відвідав у Києві Центр стратегічних комунікацій, де ознайомився із діяльністю установи та актуальними інформаційними загрозами. Враховуючи, що європейська інтеграція є стратегічним курсом України, закріпленим у Конституції, візит очільника європейської дипломатії свідчить про високий пріоритет відносин з Україною у ЄС. Ж.Боррель наголосив, що російська війна проти України є екзистенційною загрозою для Європи. Євросоюз готує довгострокові безпекові зобов’язання щодо України, адже розуміє потребу української держави у якнайшвидшому збільшенню спроможностей. ЄС продовжуватиме збільшувати фінансову та військову підтримку офіційного Києва, визначаючи своїм високим пріоритетом боротьбу із російською пропагандою, маніпулюванням інформацією, дезінформаційними кампаніями, кібератаками та іншим гібридним впливам РФ проти України та європейських країн. Очільник європейської дипломатії закликав створювати нові структури, подібні Центру стратегічних комунікацій, та підтримувати існуючі, які б спростовували брехню Росії щодо її непричетності до розв’язування війни, окупації українських територій, вчинення звірств, створення енергетичної чи продовольчої криз тощо. Брюссель фактично визнав важливість спільної протидії російській інформаційній агресії не тільки проти України, але і цілої Європи, яка розпочалася задовго до широкомасштабного вторгнення військ РФ на територію України.
Незважаючи на постійні погрози російської сторони блокувати будь-який рух морського транспорту з українських портів Чорного моря, з портів Південний та Чорноморськ вийшли 3 завантажені зерном та продовольством судна, а 5 інших суден прибули до портів великої Одеси під завантаження. Завдяки прокладанню нового “зернового коридору” Україні вдалося відновити роботу чорноморських портів, незважаючи на спроби російської блокади. За інтенсивністю морських перевезень (5 суден в день) чорноморські порти вперше вийшли на показник вересня-жовтня 2022 року, коли “зернова ініціатива” функціонувала за участі РФ. Україна продемонструвала спроможність забезпечити зерновий експорт і без участі Росії. Досвід “зернової ініціативи” засвідчив, що участь у ній РФ лише заважала, адже росіяни саботували морські перевезення необґрунтованим затягуванням перевірок кораблів, що прямували в українські порти та поверталися назад. Між тим, Москва не полишає спроб зупинити роботу чорноморських портів України систематичними атаками ракетами і дронами, знищуючи збіжжя, портову та транспортну інфраструктуру. Тому функціонування “зернового коридору” потребує інвестицій у безпеку міжнародних торговельних партнерів України та країн, особливо вразливих до питань належного продовольчого забезпечення.
У жовтні 2023 року в Києві відбудеться спільне засідання українського та румунського урядів за участі прем’єр-міністра Румунії Марчела Чолаку. Румунія стала добрим сусідом і надійним партнером України, тому Київ вдячний Бухаресту за рішення не забороняти експорт української агропродукції, а запровадити систему ліцензування експорту та імпорту. Румунія також надає свої територіальні води для безпечного морського коридору в рамках “зернової ініціативи”. Атаки Росії на дунайські порти України зачіпають і територію Румунії. Таким чином Кремль тестує реакцію НАТО на порушення кордонів країн Альянсу. Російська загроза створює виклики регіонального масштабу, тому посилення співпраці в безпековій та економічній сферах однаково в інтересах України і Румунії. Реакцією офіційного Бухаресту стало розміщення вздовж устя Дунаю систем ППО для захисту власної території від російських дронів та ракет, які почали частенько заходити в румунський повітряний простір, або розбиватися на румунській території, створюючи небезпеку для громадян та різних румунських об’єктів.
