Росія може бути ще більш небезпечна, ніж зараз – Олександр Левченко
Олександр Левченко, історик, дипломат, посол України в Хорватії та БіГ (2010-2017 рр.):
Постачання Північною Кореєю балістичних ракет Росії розглянуть на засіданні Ради Безпеки ООН 10 січня ц.р. Росія вже принаймні двічі застосувала для атак України балістичні ракети, отримані від Північної Кореї. КНДР – одна з найбільш мілітаризованих держав світу, тому її готовність спонсорувати російську агресію проти інших країн є серйозною загрозою. Світові демократії програють, якщо військова підтримка України союзниками буде меншою, ніж спонсорування Москви диктаторськими режимами. На тлі застосування північнокорейських ракет Росією та домовленістю між Москвою та Тегераном про можливість постачання іранських балістичних ракет до РФ, виглядає досить дивною заява Вашингтону про неможливість воєнної підтримки України на рівні 2022-23 років. Це чи брак аналітичного розуміння, того, що РФ бажає переламати хід війни чи повний егоїзм у відношенні захисту ідей демократії у світі. Якщо хтось з республіканців риторично запитує, куди пішла американська допомога в Україні, то треба хоча б подивитися звітність українського Генштабу. З початку війни знищено 330 російських бойових літаків, майже стільки бойових гелікоптерів, більше шести тисяч танків, майже 11200 російських бойових броньованих машин, 8620 одиниць артилерії, 950 одиниць систем залпового вогню, 23 кораблі та 11500 важких вантажних автомобілів.
Трампісти усе це можуть перерахувати у надані Києву долари та зробити висновки щодо ефективності американської військової підтримки України. Вона в тисячу разів ефективніша за вкладені 950 мільярдів доларів, які просто вилетіли в трубу, у підтримку Афганістану, та десятки разів ефективніша за кошти виділені Ізраїлю. Що ще дивніше, що заяви про можливість скорочення військової допомоги Україні лунають від демократів. Зрозуміло, що взамін за надання балістичних ракет північнокорейський режим, який погрожує війною сусідам та США, всупереч міжнародним санкціям може отримати від Росії військові технології для підготовки до власних агресивних війн. Отже Москва та Пхеньян заслуговують на більш жорсткі санкції і тотальну міжнародну ізоляцію, враховуючи, що це питання глобальної безпеки. Однак ізолювувати РФ, як це зроблено з Північною Кореєю, західний світ не поспішає.
Головний аргумент – ізольована від світу Росія може бути ще більш небезпечна, ніж зараз. Добре, не хочете ізолювати, так надайте таку воєнну підтримку Києву, яка заставить російські війська повернутися додому з-за небезпеки повного розгрому. Та хтось на Заході каже, що треба більше економити кошти для власних внутрішніх потреб, інші закликають до обмеженої підтримки України, щоб не дратувати Москву. Українці тримають фронт, тож треба давати стільки коштів і воєнних засобів, щоб він не впав, бо російська армія зразу піде на Молдову та країни Балтії, а після їх падіння за якийсь час і далі, якщо захід не поклониться Кремлю. А от, якщо Росія програє у воєнному сенсі, то Заходу начебто буде більше проблем, чим зисків. Путін цього тільки і чекає та нищить усе можливе в Україні, краде українських дітей, планує розширити зону окупації та черговий раз легалізувати вкрадені українські землі шляхом незаконного проведення на них президентських виборів у березні ц.р.
Трампісти хочуть ізолювати на міжнародній арені не Москву, а американську підтримку світовій демократії. Що ж цей вибір за американським народом на виборах. А українцям лишається продовжувати боротьбу, тому що вони мають одну Україну, бо іншої нема. Звісно, велика подяка всім закордонним друзям за вже надану військову та фінансову допомогу. Вона значна в рамках України і дуже мала, в рамках повного зупинення агресивних планів Росії. Відносно невеликими коштами Росію не здолати. У ситуації, якщо Київ раптом впаде, то Вашингтон і Брюссель платитимуть за зупинення російського просування в десятки, якщо не сотню разів більше коштів. Адже весь окупований потенціал України працюватиме на Москву. На заході це розуміють, тому продовжують реально грати на лінії виключно стримування Росії, а не змушення повернення російських військ додому, хоча вербально про це говориться.
Дуже хитка стратегія та тактика. Смертельно небезпечна для України. На початку 90-х років минулого століття захід разом з Москвою переконували Київ, що ядерна та стратегічна зброя не потрібні Україні, хоча добре розуміли, що це гарантія територіальної цілісності української держави. Києву взамін дали Будапештський меморандум, який цю безпеку Україні не дав. Про це добре знали Вашингтон, Москва і Лондон та українцям потиснули руку на правильному рішення жити без ядерної зброї, але начебто в безпеці, яку не гарантовано. Тоді ті, хто змусив політичне керівництво в Києві підписати Меморандум, здали інтереси України, і це прямий результат того, чому сьогодні українці харкають кров’ю. Ми у ситуації, коли поранена Україна потребує ліків, щоб одужати, та їй пропонують лише те, щоб не вмерти. Зрозуміло, що в такому положенні покладатися треба на свої дуже обмежені ресурси, але західним партнерам на завадить сказати: Москва офіційно декларує, що воює в Україні не з українським народом, а з заходом.
Тож перестаньте робити вигляд, що боротьба з Росією це виключно українська справа, а західна допомога, це меценатство і добра воля. Трампістам треба нагадати слова самого їх лідера, коли він пропонував свій шлях закінчення війни в Україні: якщо Путін не погодиться на мир, то Америка надасть Україні стільки озброєнь, що він програє. Так дайте стільки озброєнь зараз! Якщо не трампісти, то демократи, які зараз знаходяться при владі, а краще всі разом.
