Росіяни ніколи добровільно не підуть з окупованої частини українських Донбасу та Криму – Олександр Левченко
Олександр Левченко, історик, дипломат, посол України в Хорватії та БіГ (2010-2017 рр.):
Москва має у середовищі Євросоюзу два своїх палких прихильники – це прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан та голова уряду Словаччини Роберт Фіцо. Якщо перший право-центрист, то другий ліво-центрист, що свідчить, що агенти Кремля працюють в усьому політичному спектрі країн НАТО та ЄС. Просто в деяких країнах вони діють більш успішно, а в інших у них менше шансів. Москва має величезний вплив на Будапешт та Братиславу. Свого часу в цих країнах до 1991 року знаходилися радянські війська, зокрема Південної групи військ в Угорщині та Центральної групи військ в Чехословаччині. Там активно діяли агенти КДБ та радянської військової розвідки, які спокійно створювали мережі своїх таємних агентів та «консерв». В Чехії у зв’язку з цим відбувся процес люстрації, який забороняє особам, які займали значні місця в державному апараті за часів соціалізму, брати участь у політичному процесі країни. Тому радянська агентура в середовищі комуністичної партії Чехословаччини була частково нівельована і сила проросійських сил у цій країні значно менше ніж в сусідніх Угорщині та Словаччині. У східній Німеччині, колишній Німецькій Демократичній Республіці (НДР), кремлівський вплив також великий. Колишня НДР була цілковито залежною від Москви, тож там хазяйнував Zлогласний КДБ, який перед виходом радянських військ у 1993 році створив таємну мережу своїх агентів та прихильників, яка активно діє і сьогодні. Тому не дивно, що саме східна частина Німеччини до цих пір знаходиться під постійним патронатом Кремля. У свій час наприкінці 80-х років як співробітник КДБ у НДР працював теперішній президент Росії Путін, який створював мережу агентів у Дрездені. При цьому німецькі та практично всі європейські ультра праві сили буквально насичені московською агентурою. Це стосується і ультра лівих сил, які черпають свою енергію від колишнього комуністичного руху. В Польщі, де розміщувалася Північна група радянських військ також присутня серйозна російська агентурна мережа, та вона на багато слабша за сусідні Угорщину та Словаччину, враховуючи історичну пів тисячолітню традицію суперництва польської та московської держави, а також завоювання частини Польщі включно з Варшавою Російською імперією та російського домінування на цих польських землях протягом більше 120 років. Крім того, Польща провела часткову люстрацію колишніх комуністичних активістів.
18 січня ц.р. Європейський Парламент ухвалив резолюцію із закликом до Європейської Ради та держав-членів ЄС перевірити можливе порушення Угорщиною цінностей союзу. Європейський парламент засудив навмисні, безперервні та систематичні зусилля угорського уряду, спрямовані на підрив основоположних цінностей ЄС. У схваленому документі, євро парламентарі висловлюють серйозну стурбованість щодо подальшої ерозії демократії, верховенства права й основних прав в Угорщині. Влада Угорщини систематично руйнує європейську єдність, зокрема, з питання підтримки України у відсічі російській агресії. Офіційний Будапешт безпідставно заблокував у грудні минулого року можливість виділення 50 мільярдів євро допомоги Україні. Тому депутати Європарламенту закликали Європейську Раду тимчасово обмежити повноваження Угорщини в ЄС, зокрема, право голосу в Раді ЄС, а також розглянути доцільність головування Угорщини в Раді ЄС у другій половині року, коли Європейську Раду мав би очолити Віктор Орбан. Рішення Європарламенту має рекомендаційний характер, проте воно є серйозним попередженням Будапешту напередодні Спеціального саміту ЄС, що відбудеться 1 лютого з метою повторного розгляду питання виділення 50 мільярдів євро Україні за програмою Ukraine facility. Після цього анти українська риторика Віктора Орбана дещо пом’якшилася. Та поруч з ним з антиукраїнськими наративами став активно з’являтися прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо, який заявив, що Україна «повинна віддати» Росії частину своєї території, щоб припинити війну. На його думку, «повинен бути якийсь компроміс…Чого вони чекають, що росіяни підуть із Криму, Донбасу і Луганська? Це нереально». В цьому плані є частка правди – росіяни ніколи добровільно не підуть з окупованої частини українських Донбасу та Криму. Їх потрібно просто звідти витіснити, тобто відправити на свою російську територію, де їм і місце, про що говорить Статут ООН, норми міжнародного права та принципи діяльності ОБСЄ. Що тут Фіцо не зрозуміло: адже Словаччина, як і Росія, є членом ООН та ОБСЄ.
Словацький прем’єр також повторив наративи російської пропаганди, заявивши, що Україна нібито «не є незалежною і суверенною країною», а «перебуває під повним впливом і контролем Сполучених Штатів». Прем’єр-міністр Роберт Фіцо заявив, що Сполучені Штати повністю контролюють Україну. Таким чином він намагається виправдати вторгнення Росії 24 лютого 2022 року. У цьому він бачить причини російського вторгнення. Однак, якщо Україна під повною залежністю США, то чому Вашингтон не надає необхідну воєнну підтримку, яку вимагає Київ. Ця підтримка лише в обсягах, щоб Україну повністю не захопила Росія. Фіцо вважає, що Росія потребує гарантій безпеки від західних країн. Про це неодноразово якраз і заявляв Кремль, тільки дивно, чому це повторює прем’єр-міністр країни-члена НАТО та ЄС. Проросійський прем’єр-міністр прийшов до влади в грудні після того, як його ліво популістська партія Smer перемогла на вересневих виборах. Він пообіцяв припинити постачання зброї в Україну, заблокувати її потенційний вступ до НАТО і виступити проти санкцій щодо Росії. В українському місті Ужгород, що на кордоні зі Словаччиною, 24 січня ц.р. має відбутись зустріч Фіцо з головою уряду України Д.Шмигалем. На ній глава уряду Словаччини начебто має намір ще раз підтвердити, що офіційна Братислава виступає проти членства України в НАТО. У зв’язку з цим багато представників парламенту України виступили проти проведення такої зустрічі.
