У Києва куди більше претензій історичного характеру до Польщі, чим Волинська трагедія – Олександр Левченко

Олександр Левченко, історик, дипломат, посол України в Хорватії та БіГ (2010-2017 рр.):

РФ суттєво посилила обстріли прифронтових та прикордонних територій України – від Чернігівщини до Херсонщини, в результаті яких гинуть цивільні українці. Зокрема, РФ обстріляла автостоянку приватного транспортного підприємства у Херсоні, в результаті вказаного військового злочину загинули декілька цивільних осіб. Характерною особливістю таких обстрілів є те, що Росія обирає цілями виключно цивільні об’єкти. Наприклад, впродовж попереднього дня РФ обстрілювала Херсонську область з мінометів, артилерії, танків, «Градів». Загалом, держава-терорист здійснила
51 обстріл, було поранено 6 цивільних, 1 дитина перебуває у реанімації. В той же день росіяни систематично обстрілювали з мінометів Новгород-Сіверську та Семенівську громади на території Чернігівської області, які далеко від лінії фронту, зафіксовано 48 вибухів. Потерпає і Сумська область: росіяни здійснюють мінометний обстріл практично всіх прикордонних з РФ громад вказаної області, а також застосовують FPV-дрони. Запорізька область також зазнала обстрілів – впродовж однієї доби було нараховано 6 обстрілів з РСЗВ та 55 артилерійських ударів. Держава-терорист завдає ударів з близької відстані, намагаючись обумовити якнайбільші жертви та руйнування. Відповідно, ЗСУ мають отримати необхідні засоби вогневого ураження, щоб нейтралізувати російську артилерію та мінометні розрахунки, які знаходяться неподалік лінії боєвих зіткнень.

Криміногенна ситуація в самій Росії продовжує погіршуватися: бездіяльність російської влади призвела до зростання злочинності в країні після повернення учасників бойових дій зі так званої спеціальної військової операції (СВО). Депутат Держдуми від Єдиної Росії Максим Іванов визнав, що через повернення з фронту учасників СВО в деяких регіонах РФ може статися сплеск злочинності: «зараз десь можливо підвищиться криміногенна обстановка. Люди повертаються із СВО. Хтось з них відсидів у в’язниці. З них хтось став на шлях виправлення, а хтось ні». Заступник голови комітету Державної думи РФ з безпеки Анатолій Виборний заявив про просування законопроекту, який спростить процедуру отримання зброї ветеранам бойових дій. Тому РФ варто чекати зростання злочинності на тлі повернення до країни учасників СВО з України, зокрема колишніх засуджених, помилуваних Путіним. Такі російські солдати, які перебувають у зоні СВО, є небезпечними для суспільства. Після повернення із зони бойових дій до Росії вони будуть чинити злочини проти цивільного населення. Військовослужбовці з посттравматичним синдромом стали буденністю вулицях російських міст. Учасники СВО регулярно потрапляють у кримінальні зведення. Їхніми жертвами лише за останній місяць стали щонайменше 30 осіб. СВО допомогло звільнитися з колоній учасникам найгучніших злочинів у РФ. З січня по жовтень 2023 року лише у Білгородській області зареєстрували на велику кількість більше злочинів з використанням зброї та вибухових речовин, ніж за аналогічний період попереднього року. У Росії з кожним місяцем зростає кількість тяжких злочинів. Це пов’язано з поверненням із СВО як раніше мобілізованих, так і ув’язнених. Як ув’язнені, завербовані у ПВК, так і мобілізовані вже розуміють, що шансів вийти живим із зони проведення СВО фактично немає. Тому їм нічого не залишається, як дезертирувати зі зброєю до російських регіонів. З початку проведення СВО Росія перетворилася на велику територію, де не діють закони, а значна кількість людей має зброю та неписане право на вбивство. Зростання незаконного обігу зброї та навала бандформувань показує, що російська влада не справляється і вже нічого не контролює.

З 6 листопада ц.р. триває страйк польських перевізників, які блокують рух вантажного транспорту на кордоні з Україною. 16 листопада аналогічну акцію анонсував також Союз автомобільних перевізників Словаччини. Причина страйку – конкуренція на ринку автоперевезень ЄС з більш успішними українськими компаніями. Блокада автоперевезень – це прямий шантаж, адже вона завдає величезних економічних збитків Україні в умовах, коли всі сили держави спрямовані на відсіч російській агресії. Страйк перевізників шкодить не лише Україні, але й Польщі, перевантажуючи логістику сусідньої країни та завдаючи збитків низці галузей. Польський уряд не підтримує страйкарів та намагається зі свого боку врегулювати кризову ситуацію на кордоні, проте до кінця не відому чи уряд задіяв усі важелі впливу на польських перевізників, які висунули вимоги до Брюсселю позбавити права українським водіям безперешкодно перевозити в зоні Євросоюзу вантажі та пасажирів. Польські страйкарі вимагають, щоб на кожну поїдку український водій отримував окремий дозвіл. Та на це в Брюсселі відповіли, що таке здійснити неможливо, оскільки це буде порушенням відповідної угоди між ЄС та Україною. То замість того, щоб страйкувати біля Єврокомісії, за наводкою Москви, радикали перекрили кордон з Україною. Київ разом з Варшавою змогли подолати кризу експорту української агропродукції і так само Україна сподівається на позитивне вирішення проблеми з автоперевезенням. Проте цього разу Варшава не поспішає. У важких умовах війни з Росією Україні заблоковано вчасний довіз товарів широкого вжитку, бензину, ліків та інших предметів. За такими діями стоїть ультра права партія Конфедерації, яку очевидно спонсорує хтось з російської сторони, щоб на фронті українські бійці отримували менше боєприпасів та озброєнь, що ввозяться через територію Польщі, а це дві третини від усіх постачань. Це дуже прикра ситуація, очевидно, що хтось зі страйкарів хоче показати українцям позицію деяких політичних сил Польщі наскільки Київ залежить від безперешкодного постачання озброєнь, енергоносіїв, та товарів широкого вжитку з Європи. Що ж мети досягнуто – українські вантажівки чекають тиждень, щоб перейти кордон у тридцяти кілометровій черзі. Виникає тільки питання до уряду Польщі. Українці добре пам’ятають, як Варшава зрадила війська Української народної Республіки та інтернувала їх з Польщі у 1921 році. Ці війська тоді допомогли відстояти Варшаву від нападу Червоної армії, але потім, коли напад було відбито, Варшава вирішила домовитися з Москвою та захопила частину України. Варшава також поділила з Москвою Україну по Дніпру і в середині 17-го століття. У Києва куди більше претензій історичного характеру до Польщі, чим Волинська трагедія. Годі шантажувати Україну!