150-річчя Августина Волошина: пам’ятні події та нові видання
17 березня завершився ювілейний рік видатного українського політичного, культурного та релігійного діяча Августина Волошина (1874–1945). Незважаючи на четвертий рік масштабної війни, 150-річчя «батька» закарпатських українців не залишилося непоміченим. Під час святкувань були досягнуті значні результати.
Про це розповідає NewsWeek
Культурні події на честь Волошина
Закарпатський обласний театр драми і комедії представив виставу «Блаженний Августин», яка відтворює драматичні події березня 1939 року в Хусті. У свою чергу, Закарпатський муздрамтеатр імені братів Шерегіїв відновив виставу «Судний час», що висвітлює останні дні Августина Волошина у московській в’язниці, де він помер влітку 1945 року.
Вулиці в кількох десятках населених пунктів були названі на честь президента Карпатської України. На Хустській міськраді, де колись функціонував уряд Карпатської України, відкрили меморіальну дошку, створену художником Богданом Коржем. Також в новому мікрорайоні Ужгорода на вулиці Капушанській з’явився великий мурал із зображенням Августина Волошина, виконаний Олесем Базюком та Ольгою і Лесею Мельничук.
Нові видання про Волошина
Продовжується вивчення багатої спадщини Волошина, зокрема вийшла понад 400-сторінкова книжка «Августин Волошин. Найбільший муж наших новітніх часів», підготовлена Андрієм Ребриком. Видання містить ще не перевидані праці його сучасників, зокрема стаття Володимира Бірчака, написана сто років тому, та розлогий нарис Августина Штефана, близького друга Волошина.
Другим важливим ювілейним виданням стало «Августин Волошин: шлях у безсмертя», яке створили краєзнавці Павли та Павло Федаки. Книжка розповідає про Августина Волошина на основі матеріалів меморіального музею президента Карпатської України, розташованого в Ужгородському замку.
Не менш значущою є нова праця доктора історичних наук Романа Офіцинського «Августин Волошин: біографія президента Карпатської України», видана за підтримки Ужгородської міської ради. Ця книга намагається подати новий погляд на життя і діяльність Волошина, доповнюючи академічний стиль живим наративом.
Хоча видання без ілюстрацій, воно містить багато подробиць, які дозволяють читачеві глибше зрозуміти значення Волошина в історії Закарпаття.
Автор також підкреслює важливість оцифрування численних документів про Августина Волошина, що зберігаються в архівах, адже їх досі недостатньо досліджено.
«Без таких візуальних джерел пісна і прісна будь-яка біографічна історія», — зазначає автор.
Тематика Волошина продовжує бути актуальною, підтверджуючи його статус постаті національного значення.
