“Безпідставні звільнення, дивні накази і фарбування офіцерами коридору в рожевий колір”: офіцер СБУ підозрює свого керівника в шпигунстві на користь росії (ІНТЕРВ’Ю)

Для офіцера Олександра це перше в житті інтерв’ю. На його прохання ми не будемо розкривати його справжнього імені та посади, позаяк у випадку його викриття це може загрожувати йому звільненням та притягненням до кримінальної відповідальності. 

На думку нашого джерела, дії начальника Управління правового забезпечення Служби безпеки України Олександра Лахвацького шкодять службовій діяльності цього підрозділу, деморалізують його співробітників та неодноразово могли наражати їх на небезпеку. Ми не вказуємо імена та прізвища співробітників СБУ, бо це може стати на заваді ефективному виконанню робочих оперативних завдань у майбутньому. 

Ми публікуємо це інтерв’ю, бо хочемо, щоб вище керівництво держави почуло цю інформацію, провело належну перевірку озвучених фактів та вжило відповідних заходів.  Ми надіслали Олександру Лахвацькому запит на коментар, і попросили підтвердити або спростувати озвучені у даному інтерв’ю тези. У відповідь на наш лист із СБУ надійшла відповідь такого змісту: “Зазначена у Вашому запиті інформація буде окремо перевірена у встановлений Законом та внутрішніми положеннями Служби спосіб”.

Також ми попросили співробітників УПЗ СБУ прокоментувати озвучені про них тези, але ті відмовилися, пояснюючи цей крок таким, що наражає їх на небезпеку. 

Розмовляла: Любов Величко

– Чому ви погодилися на це інтерв’ю?

– Тому що в країні війна. І я вважаю, що таким людям, як начальник Управління правового забезпечення Олександр Лахвацький, не місце на керівних посадах. Тому що від його дій більше шкоди, ніж користі. 

Все, що я вам зараз розповім, знають підрозділи СБУ, які мають звертати увагу на роботу співробітників. Я та мої колеги розмовляли зі співробітниками цих підрозділів так би мовити в кулуарах, однак вони самі висловлюють здивування з приводу того, що начальника УПЗ СБУ ще тримають на посаді. Тому зараз єдина надія на журналістів. Щоб ви цю інформацію оприлюднили і щоб був резонанс. І щоб керівництво СБУ пильніше звернуло увагу на тих, хто тут працює на керівних посадах, і перевірило, чи не в інтересах ворога ці люди працюють. 

– В чому полягають ключові завдання вашого підрозділу і чому він важливий?

– Юридичний підрозділ займається нормотворчістю, правороз’яснювальною роботою, захистом інтересів держави в суді. Юристи мають допуск до більшості документів, які доповідаються нагору керівництву служби. Тому можливостей у начальника управління дуже багато.

Це означає, що керівник такого управління володіє колосальним об’ємом інформації. 

– Тобто, з усіх департаментів СБУ інформація стікається до вас?

– В певному вигляді так. Якщо ця інформація стосується дій, які потрібно вчинити, і вони потребують юридичної оцінки, то так. 

– Коли ви вперше помітили деструктив у підрозділі? 

– В червні 2020 року Александра Лахвацького було призначено на посаду. І перші півроку він працював більш-менш рівно. У нас не було ніяких підозр. Але потім почалися незрозумілі для нас речі. 

Якщо дивитися з ретроспективою на два роки назад, він потроху почав знищувати керівний склад управління шляхом звільнення цих людей або в розпорядження (коли працівник прожовжує отримувати зарплату, але ніякої роботи не виконує, поки керівництво приймає рішення, куди перевести співробітника – Ред.), або витісняв цих людей, щоб вони переводилися до інших підрозділів. При цьому ці люди мали конкретні позитивні результати. Хто на нормотворчій діяльності, хто на правороз’яснювальній та правозастосовчій лініях діяльності, хто в судах.

Тобто підозра почала закрадатися через незрозумілу кадрову політику. На даний момент усунуто від керівних посад 8 із 16 керівників УПЗ СБУ – що складає 50% керівного складу. Тобто, ключові підрозділи управління залишилися без фахових керівників. 

Звільнені керівники підрозділів, які 1) займалися санкційними списками (три полковника юстиції), а також тих, хто 2) займалися реформою СБУ (один полковник юстиції), 3) захистом інтересів СБУ в Верховному Суді в судових справах щодо оскарження указів Президента України про застосування санкцій РНБО України (один підполковник юстиції).  

Тобто, ці напрямки залишилися без досвідчених керівників. А санкції, нагадаю, – це дуже дієвий механізм боротьби з проросійськими силами, політиками та бізнесом. 

На цей час в підрозділі вже наявні 17 вакансій. На виході з підрозділу зараз знаходяться ще 3 співробітники. Після їх переведення до інших підрозділів вакансій в УПЗ СБУ буде вже 20, що з огляду на загальну чисельність УПЗ СБУ складатиме майже чверть від загальної чисельності підрозділу. 

Зазначені дії начальника УПЗ СБУ суттєво ускладнили консультування з юристами в робочому порядку співробітників оперативних та слідчих підрозділів при підготовці ними документів, оскільки на відповідальних напрямках роботи УПЗ залишилися недосвідчені співробітники, у яких стаж служби іноді не має і року. Все це негативно впливає на діяльність не лише УПЗ СБУ, а й всієї СБУ в цілому. 

– А як Лахвацький звільнив із займаних посад 50% керівного складу? Які були для цього підстави? 

– Звільнення керівників структурних підрозділів Управління правового забезпечення Служби безпеки України (далі – УПЗ СБУ – Ред.) відбувалось протягом 2020 – 2022 років. За час моєї служби в СБУ після зміни керівництва таких масових звільнень та переведень ніколи не було. 

Довідково:

Умови переведення і переміщення зазначені у ст.32 Кодексу законів про працю (КЗпП). Ч.1 ст.32 передбачає , що переведення на іншу роботу в тій же організації допускається тільки за згодою працівника, за виключенням деяких випадків передбачених законодавством. 

Таким чином законодавець не дає визначення поняття “переведення”. Проте у ч.2 ст.32 КЗпП регламентуються умови переміщення: не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його у тій же організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Тобто ключовою умовою переміщення є доручення роботи у межах спеціальності, кваліфікації або посади.

1. Полковник юстиції був переведений з займаної посади начальника 2 служби УПЗ СБУ. Ця служба займається питаннями проходження військової служби. Цей полковник юстиції в подальшому переведений на не керівну посаду в УПЗ СБУ, а саме на посаду офіцера з особливих доручень УПЗ СБУ. Зараз цей офіцер працює під постійним тиском. Наприклад, перебуваючи в районі запасного пункту після 24.02.2022 начальник УПЗ СБУ при зброї допускав в сторону начальника 2 служби УПЗ СБУ висловлювання “тебе що переїбати», які чули й інші військовослужбовці УПЗ СБУ.  При цьому цей офіцер не вчиняв протиправних дій, і агресія начальника УПЗ СБУ була необґрунтована.

2. Полковника юстиції звільнено з посади начальника 4 служби УПЗ СБУ (ця служба займається захистом інтересів СБУ в судах). Він був звільнений з посади шляхом переведення до Управління внутрішнього аудиту СБУ для подальшого проходження служби вже не на керівній посаді. Після того, як цього офіцера перевели, він подав до суду позов на начальника УПЗ СБУ – в Окружному адміністративному суді міста Києва оскаржує рішення про накладення дисциплінарного стягнення. На думку полковника юстиції, дисциплінарне стягнення накладене незаконно.
3. Полковника юстиції звільнено з посади заступника начальника служби – начальника 1 відділу 4 служби УПЗ СБУ. Цей відділ займається захистом інтересів СБУ в судах у справах, за позовами щодо проходження військової служби. Вона була вимушена звільнитися на пенсію.

4. Полковника юстиції звільнено з посади заступника начальника УПЗ СБУ – начальника 1 служби УПЗ СБУ. Ця служба займається перевіркою і погодженням матеріалів оперативних підрозділів СБУ, у тому числі санкційних. Тому офіцер був вимушений звільнитися на пенсію.

5. Полковника юстиції звільнено з посади заступника начальника УПЗ СБУ. Перебуваючи на цій посаді, він курував напрямки діяльності, пов’язані із договірною, судовою, фінансово-господарською діяльністю підрозділів Центрального управління СБУ. Зараз цей офіцер перебуває у розпорядженні начальника УПЗ без призначення на посаду і виконує завдання як співробітник некерівного складу. Лахвацький відверто знущається із нього, принижує його гідність. Наприклад, знаючи про його надмірну вагу, начальник УПЗ при поверненні із запасного пункту до місця розташування підрозділу в приміщення Центрального управління погрожував йому, що відправить його на фізичні будівельні роботи з облаштування бомбосховища. Аце не відповідає тимчасовим функціональним завданням цього офіцера.

6. Полковник юстиції звільнений з посади першого заступника начальника УПЗ СБУ. Він також займався питаннями реформування СБУ та санкціями. Після звільнення перевівся до Апарату Голови СБУ для подальшого проходження військової служби на не керівній посаді. 

7. Полковник юстиції звільнений з посади заступника начальника служби – начальника 2 відділу 1 служби УПЗ СБУ. Цей відділ займається питаннями санкцій щодо до людей та компаній, які працюють на користь або в інтересах російської федерації. Всі санкції, що були застосовані РНБО України, починаючи з дати дії Закону України «Про санкції», погоджував цей відділ саме за керівництва цього полковника юстиції. Але Лахвацький звільнив його, після чого офіцера перевели до Департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення СБУ на не керівну посаду.       

8. Підполковник юстиції звільнений з посади заступника начальника служби – начальника 2 відділу 4 служби УПЗ СБУ. Цей відділ займається захистом інтересів СБУ в судах у справах щодо оскарження санкцій РНБО України – тобто відстоює у суді правомірність застосування РНБО України санкцій за поданням СБУ. 

За час дії Закону України «Про санкції» жоден позов про оскарження санкцій РНБО України не було задоволено судом. Вінрозробив дієву стратегію захисту у суді в санкційних справах. 

Також за його керівництва відділом в судах виграно справи, за результатами яких до державного бюджету України повернуто  значну суму грошових коштів, а також повернуто в державну власність земельні ділянки. 

Його перевели до Департаменту господарського забезпечення СБУ для подальшого проходження військової служби на уже на не керівній посаді. 

– Які були підстави для звільнення керівників? Вам щось про це відомо?

– Причини для звільнення та переведення як вказаних військовослужбовців, так і військовослужбовців не керівного складу невідомі. Начальник УПЗ СБУ говорить, що всі погано працюють. Але складно повірити в це, бо, наприклад, в зазначених військовослужбовців є конкретні позитивні результати на користь Батьківщини. І важко повірити в те, що з призначенням Лахвацького на посаду різко почали погано працювати 50 відсотків керівників структурних підрозділів УПЗ СБУ.

Між собою всі в управлінні знають, що реально деякі начальники підрозділів звільнялися за те, що підписували подання на присвоєння співробітникам чергових офіцерських звань, а начальник УПЗ СБУ не хотів підписувати цим співробітникам такі подання. Хоча згідно з військовими статутами та положенням про проходження військової служби в СБУ у начальника УПЗ СБУ відсутнє таке право – не підписувати такі подання. 

Оскільки згідно з законодавством, якщо вислуга років настала, то начальник УПЗ СБУ зобов’язаний підписати таке подання. Тому начальник УПЗ СБУ звільняв таких керівників, які на законних підставах підписували такі подання, незважаючи на те, що начальник УПЗ незаконно не хотів давати чергові офіцерські звання. 

Деякі керівники звільнялися за те, що вони незважаючи на незаконну заборону начальника УПЗ не виходити в обід на вулицю для прийому їжі, виходили в обід поїсти. Деякі керівники звільнялись через те, що не розділяли дуже специфічний гумор начальника УПЗ. Інші керівники звільнялись через особисту неприязнь начальника УПЗ, а також через те, що начальник УПЗ хотів просунути на керівні посади дівчат, які йому подобаються і з якими він чаює по півдня в службовому кабінеті, або співробітників, які мають впливових друзів в керівництві СБУ.    

У нас перед початком війни та під час війни стосовно дисциплінарок почали закрадатися сумніви, тому що карали у тому числі і людей, які не мали реальних дисциплінарних провин. Просто більш-менш поганий настрій у Лахвацького був, і він накладав дисциплінарне стягнення. Ми не розуміємо, для чого така деморалізація особового складу відбувається.

Деяких співробітників начальник УПЗ СБУ почав пресувати через те, що вони відмовлялися «стукати» на інших співробітників, або не бажали виконувати не властиву для офіцера спецслужби роботу – наприклад фарбувати стіни, мити за начальником чашки, витрушувати доріжки з приймальні начальника (за це були реальні дисциплінарки).       

При цьому формально в документах як причини для дисциплінарок закладались надумані провини військовослужбовців. 

Кадровий підрозділ не може про це не знати, тому що вони бачать великий вал дисциплінарних стягнень. Також кадровики бачать виведення співробітників у розпорядження. Не може такого бути, що прийшов новий керівник, і всі стали погано працювати. Бо до цього у всіх були нормальні результати і заохочення від керівництва УПЗ СБУ, керівництва СБУ, інших підрозділів. 

– Можете більш детально розповісти про призначення на місце досвідчених керівників  недосвідчених офіцерів?

– Замість звільнених заступників начальника УПЗ СБУ на посади цих заступників призначені полковник юстиції А та полковник юстиції Б (жінка). При цьому достатній стаж керівної роботи для призначення на таку посаду має лише полковник А. А полковник юстиції Б такого стажу не має – до листопада 2020 року вона не займала жодної керівної посади. Також полковник юстиції Б не має досвіду роботи в нормотворчій діяльності, лінію якої вона зараз керує.

На думку співробітників УПЗ СБУ ця співробітниця Б призначена на цю посаду виключно за те, що вона подобається начальнику УПЗ. 

Замість звільненого заступника начальника служби – начальника 2 відділу 1 служби УПЗ СБУ полковника юстиції призначено т.в.о. за цією посадою підполковника юстиції, який не має необхідного для призначення на таку посаду досвіду роботи на керівних посадах. 

Замість звільненого заступника начальника служби – начальника 2 відділу 4 служби УПЗ СБУ підполковника юстиції А було призначено полковника юстиції Б, якого в подальшому призначено на посаду начальника 4 служби УПЗ СБУ та  який не має необхідного для призначення на таку посаду досвіду роботи на керівних посадах. 

Умови призначення написані в 525 наказі СБУ з грифом “ для службового користування”. Керівний стаж потрібен для призначення на посади начальника управління, начальника служби, заступника начальника служби. Досвід керівний не потрібен лише при призначенні на посаду начальника відділу.

Це правило можна обійти у виключних випадках з дозволу Голови СБУ. В даному випадку начальник УПЗ доповідав Голові СБУ, що ці його креатури без досвіду просто генії юриспруденції, хоча це далеко не так.

– До яких наслідків це призводить у роботі управління?

– Це призводить до помилок. Молодим керівникам не вистачає досвіду і їм порадитися нема з ним. Тому рішення приймаються інтуїтивно. І от іде людина в суд представляти СБУ і не знає, що говорити і як себе поводити. 

По особливо важливим справам ходять в судові засідання керівників підрозділів, оскільки мають найбільший досвід та знання. СБУ в судах може виступати як позивач, відповідач або третя особа. Наприклад у справах про оскарження указів Президента України щодо введення в дію санкцій РНБО України СБУ виступає як третя особа, однак її позиція  у таких справах по суті є вирішальною, оскільки в суді треба відстояти законність і обґрунтованість матеріалів СБУ, на підставі яких РНБО України були застосовані санкції.  

Або є людина, яка із санкціями працює. Це тільки на перший погляд здається, що це легка стезя. Але люди, які сидять на цих ділянках, бачать, які докази вагомі, а яких не вистачає і треба доопрацювати. Наші нормотворці також мають чітко розуміти, що для СБУ краще. Для цього знову ж таки потрібен багаторічний досвід роботи  на конкретному напрямку діяльності. 

А так виходить, що важливі ділянки закривають недосвідчені співробітники без досвіду і керівного стажу.

Така поведінка чітко лягає на стратегію поведінки шпигуна. Шпигун береться за керівництво якогось підрозділу, виявляє найдосвідченіших і вольових людей, прибирає їх і заміняє їх менш досвідченими. 

– Ви вважаєте, що Лахвацького потрібно звільнити за те, що він веде неправильну кадрову політику?

– Незрозумілі звільнення та деморалізація всього управління – це не найголовніша причина, чому я даю це інтерв’ю. Тут стоїть питання життя і смерті. 

У перші дні війни Лахвацький поводив себе дуже підозріло. Коли 24 лютого ми прибули на запасний пункт дислокації, там було організовано захист нашої території, чергування на блокпостах і патрулювання. Керував цим процесом наш керівник – Лахвацький. Він визначав, кого куди направляти. В перший день війни у нас було недостатньо автоматичної зброї і набоїв до неї. Потім наш підрозділ отримав автоматичну зброю та набої, але Лахвацький видавав її дозовано, тобто, не всім одразу. 

– Як він це пояснював?

– Ніяк. Казали, що не вистачило автоматів. Аж через два тижні кожен із нас отримав автоматичну зброю.

– Якось дивно, що в столиці України автоматів не вистачило навіть на співробітників СБУ…

– Хто залишився на периметрі  Центрального управління (це співробітники інших підрозділів), то їм автомати видали всім. Не знаходимо ми пояснення того, чому якщо набоїв для зброї вистачало, деяких співробітників відправляли на патрулювання, але при цьому не видавали достатню кількість набоїв. 

Наприклад коли деякі співробітники виїжджали на патрулювання, то у них було всього дві обойми – це 16 куль для пістолетів ПМ (пістолет Макарова – Ред.). Під час патрулювань вірогідність застосування зброї в той час була дуже висока. Були орієнтування на рух транспортних засобів, забитих зброєю. І ми їхали на перехоплення цих транспортних засобів. І там могло бути все що завгодно.

Були ситуації, коли нам повідомляли про автоматичні черги в якомусь районі в лісі. І треба було виїжджати туди на перевірку, вияснити, хто там був. 

Просто задумайтесь: співробітники СБУ в перші дні війни виїжджали на такі та інші по суті бойові виклики, маючи при собі всього 16 куль до пістолету. Нам просто пощастило, що нікого з нас не застрелили. 

– Ви задавали питання Лахвацькому, чому він не видає достатню кількість набоїв?

– Не задавали, бо з ним не дуже можна і поговорити.  

– Тобто?

– Він деспот. Нормальні робочі стосунки із усього управління у нього є лише з одним із його замів і ще з одним співробітником, якого Лахвацький наблизив до себе через наявність впливових друзів. Решта особового складу його не поважає, але при цьому боїться. Боїться, бо Лахвацький не розмовляє довго. Якщо підлеглий говорить щось, що йому не подобається, застосовує одразу дисциплінарне стягнення. А якщо ця людина продовжує розмовляти, то перестає служити в нашому підрозділі. 

Бувають різні види помсти. Наприклад, деяких співробітників на початку війни він змушував патрулювати дві доби поспіль. І це при тому, що військовослужбовців для змінності чергування вистачало. Про яку пильність і готовність застосувати зброю може йти мова, коли людина не спить 48 годин? 

Коли наш підрозділ повернувся в центральне управління, начальник без жодних пояснень наказав зняти з вікон мішки із піском. Хоча в інших підрозділах мішки на вікнах залишилися, бо вони під час війни виконують конкретну функцію: захищають від уламків скла. І якщо буде поруч обстріл, і співробітники будуть біля вікон, то вони не уникнуть ураження осколками з боєприпасів або скла. 

Дивно і те, що він не схвалює переміщення керівного складу в бомбосховище під час повітряної тривоги. Аргументів ніяких не озвучує. Співробітники не керівного складу на свій страх і ризик переміщуються в бомбосховище. А от керівники, починаючи від начальників відділу і вище, бояться, бо не хочуть негативної реакції шефа. 

Через це зараз морально-вольовий настрій в управлінні дуже низький. Це бентежить і мене, і інших чесних офіцерів. Не може співробітник СБУ в умовах війни виконувати завдання, думаючи ще про моральні знущання з боку керівника. 

– А ви не пробували якось обережно, м’яко з ним поговорити? Щоб не викликати гнів.

– Зрозумійте: ця людина не хоче чути думки інших. Він віддає команди, і не розуміє швидкість виконання цих команд і хоче, щоб все робилося за секунду. 

Та про що тут говорити, що доходить до того, що він змушує офіцерів СБУ фарбувати стіни в кабінетах і в коридорах службових приміщень! Тобто, під час війни співробітники СБУ – від лейтенантів до полковників – три дні стоять із валиком в руках і фарбують в рожевий колір стіни. Це було кілька тижнів тому. 

Ми перефарбували весь поверх приміщення, де знаходиться приймальня начальника управління. І після цього коридор застелили так званою “кремлівською доріжкою”.

– На фото, яке ви надали, не видно всього коридору. Чому ви не зробили фото так, щоб було видно весь коридор?

– Начальник Управління поставив камери, щоб контролювати весь периметр. І якщо робити фото, стоячи у коридорі, то камери це зафіксують. Раніше дві камери були тільки в його приймальні. Зараз камери є і в коридорах, і на сходах. Що є дуже сумнівним з точки зору законності. Бо одна справа це спостерігати за тим, що робиться в приймальні і хто там очікує на прийом, а от спостерігати за пересуванням не лише своїх підлеглих, а й співробітників інших підрозділів (у тому числі оперативних і слідчих) по сходам і коридорам – це вже інша справа. У начальника УПЗ взагалі то відсутні такі повноваження – вони закріплені за підрозділом внутрішньої безпеки. 

– А ви фарбували стіни в коридорах УПЗ в робочий час?

– Так. До двох десятків людей було залучено. Ми пофарбували стіни. Але Лахвацькому колір не сподобався і він заставив нас перефарбовувати. І так перефарбовували кілька разів. А дівчат з секретаріату змусив вимивати одне й те ж вікно тричі. При цьому одна дівчина ледь не впала з другого поверху через вікно. При цьому, люди настільки залякані, що навіть ті, хто не хоче цього робити, все одно робить. Бо розуміють, що якщо цього не зробити, то будуть дисциплінарні стягнення.  Оскільки такі випадки вже були. Я вам раніше вже говорив, що коли люди відмовлялися виконувати забаганки нашого командира Лахвацького і вони за це отримували дисциплінарні стягнення.

– Що ви маєте на увазі під словом “забаганка”?

– Мова не про виконання якихось робочих завдань із документами чи несення караульної чи вартової служби, чи патрулювання. Він поводиться з нами, як з кріпосними. 

Від співробітників вимагається не лише виконувати їх обов’язки, а, наприклад, збігати за продуктами і алкоголем в магазин, помити за ним посуд, накрити йому якусь “поляну”, завести додому або забрати з дому на особистому автомобілі співробітника. Він може півдня провести за зачиненими дверима із співробітницею управління, і йому в цей час не можуть доповісти термінові документи. Це не офіцерська і нестатутна поведінка. 

– Коли ви з колегами фарбували стіни, ви обмінювалися думками з цього приводу?

– Я думав, що це повна дурня. Під час війни фарбувати стіни. Наш об’єкт – одна із пріоритетних цілей для нанесення ракетних ударів і робити тут ремонт як мінімум безглуздо. В офіцерів СБУ зараз є набагато важливіші завдання.

Але ми фарбували мовчки. Бо керівник за два роки побудував таку систему управління, що в нього є штатні донощики, які передають йому, хто висловлював невдоволення керівництвом. І якщо Лахвацький про це дізнається, то вживає заходи дисциплінарного впливу і виживання їх із колективу.

Коли ми фарбували стіни в рожевий колір, ми відчували себе приниженими. Офіцер не для того закінчив вищі навчальні заклади і приймав присягу військову, йшов на військову службу в центральний апарат СБУ, щоб фарбувати валиком стіни. Для цього є маляри.

 Тобто, ви натякаєте на те, що підрозділ внутрішньої безпеки СБУ знає про всю цю ситуацію, але не реагує?

– Про ситуацію в УПЗ (Управління правового забезпечення – Ред.) знають і Внутрішня безпека, і кадровий підрозділ, і інспекторський підрозділ. До речі, до того, як стати начальником нашого управління, Лахвацький працював саме в Головному управлінні внутрішньої безпеки СБУ.

– А ви запитували у них, чому внутрішня безпека не реагує на це?

– Це один із самих утаємничених підрозділів в СБУ. Там люди не дуже відкриті до спілкування. Вони нічого нікому не пояснюють.