Через 120-річні колектори Києву загрожує інженерний колапс: Олена Шуляк — про системні проблеми столиці
Керівниця партії “Слуга народу” розповіла подробиці про відбудову Житомирщини та ігнорування інтересів киян
Попри чергові ракетні удари Росії по Україні з порядку денного не зникає тема швидкої відбудови та відновлення пошкоджених і зруйнованих об’єктів, а також подальший розвиток постраждалих регіонів. Так, цього тижня відбувся вже III Форум з відбудови Житомирщини.
Голова комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, очільниця партії “Слуга народу” Олени Шуляк в інтерв`ю “Телеграфу” розповіла подробиці державної політики щодо відновлення на фоні продовження війни та механізми підтримки регіонів.
Про руйнування в Житомирській області і відбудову
— Чому обрали саме Житомирщину з огляду на відсутність у ЗМІ повної офіційної інформації про кількість і масштаби руйнувань в цій області?
— Нагадаю, що Житомирщина стала одним із регіонів, де був перший проєкт, пов’язаний з відбудовою та відновленням. Це — дитячий садочок у місті Овруч, збудований з нуля за допомогою і за рахунок естонського уряду при активній співпраці народного депутата Арсенія Пушкаренка. Також, звісно, за підтримки обласної державної адміністрації та самої житомирської громади.
Дуже показово, що перший проєкт відновлення є таким символічним, тому що йдеться про дитячий садочок. Це — про майбутнє і наших дітей. Сьогодні ми вже бачимо, що до Естонії (у відновленні Житомирщини. — Авт.) долучилася Португалія. Ця країна також буде займатися освітнім об’єктом. Йдеться про ліцей №25, який також має символічне значення, тому що це — про якісну освіту і розвиток молодого покоління .
Станом на сьогодні ми по Житомирщині бачимо більш, аніж 4800 зруйнованих або пошкоджених об’єктів внаслідок повномасштабного вторгнення. З них 535 – це багатоквартирні будинки. І це ми не говоримо навіть про приватний сектор, пошкодження якого також рахується на тисячі об’єктів.
Сьогодні відновлення йде трьома шляхами: перш за все, потрібно відновлювати об’єкти критичної інфраструктури.
По-друге, обов’язково у фокусі уваги залишається житловий сектор. Тому що люди, у яких пошкоджені або зруйновані домівки, точно і хочуть повернутися, і хочуть працювати саме тут, на Житомирщині.
І, по-третє, відновлення решти інфраструктури.
Зараз дуже важливо, щоб за синергією і держави, і міжнародних партнерів, максимально працював компенсаційний механізм.
Про новий етап “єВідновлення”
— Його потрібно ще розробляти чи він вже запущений? Що Ви маєте на увазі?
— На сьогодні такий механізм вже існує. Це — програма “єВідновлення”, було вже декілька етапів її запровадження. На Житомирщині чекають наступний етап відновлення, пов’язаний з наданням компенсації тим, у кого зруйновані приватні будинки. Щоб вони отримували гроші і відбудовувалися на тій самій земельній ділянці, де такий будинок стояв. Законодавчо це прописано, постанова Міністерства відновлення існує (вона вже також ухвалена), і ми зараз чекаємо технічну можливість, коли саме Міністерство цифрової трансформації і “Дія” нададуть можливість практично скористатися і цим етапом відновлення.
— Коли це все орієнтовно буде готово?
— Ми плануємо, що саме весною цього року буде його активна фаза. І люди почнуть відновлювати свої приватні будинки. Це — тисячі сімей і на Житомирщині, і взагалі йдеться про десятки тисяч сімей по всій Україні. У цих громадян буде така змога, не чекаючи репарації від Російської Федерації, а відновлювати вже зараз своє житло.
— Уточніть про сім громад Житомирської області, які починають долучатися до регіональної програми відновлення. Чи можливо збільшення їхньої кількості і коли?
— На сьогодні ухвалений закон, згідно з яким громадам (особливо тим, що були або в тимчасовій окупації, або зазнали руйнування), потрібно працювати над таким стратегічним документом, як Програма комплексного відновлення.
14 областей і 126 громад вже почали розробляти такий документ. На Житомирщині на рівні області його розробляє обладміністрація. Розробляють активно такі програми і сім місцевих громад (Глибочицька, Лугинська, Олевська, Новоборівська, Овруцька, Баранівська та Коростенська). Звісно, цього замало, і я на Форумі підкреслювала, щоб до цього процесу активніше долучалися інші місцеві громади.
В цьому документі аналізують різні чинники. У першу чергу — економічний. Тому що громаді потрібно розуміти, яким чином буде розвиватися бізнес на тій чи іншій території, які можливості можуть бути у цього бізнесу, якими преференціями можна скористатися, у якого саме бізнесу є можливості розвиватися.
— Що конкретно мається на увазі?
— Можливо, є територія під розвиток індустріального парку чи територія, де є доступ до транспортних ресурсів або певної сировини. Громади повинні проаналізувати і зафіксувати в такій програмі відновлення моменти, що приваблюватимуть інвесторів і підвищуватимуть інвестиційний потенціал області.
Другий чинник, на який звернуть увагу, — демографічний. Тому що люди можуть повертатися лише тоді, коли є робота, житло, можливість отримувати якісні послуги: освітні, оздоровчі, щоб працювали наші ЦНАПи і таке інше.
Третій чинник, врахований у програмі, – екологія. Такий підхід є обов’язковим, тому що ми точно не хочемо будувати нові cадочки і школи на ґрунті або на землі, в якій закопано будівельне сміття тощо. Тому просимо громади приділяти увагу саме такому високоекологічному чиннику.
Звісно, в такій програмі комплексного відновлення аналізується спроможність надавати державні послуги, і що потрібно зробити, щоб така спроможність була вищою. Обов’язково аналізується, які заходи потрібні, щоб розвиток громади відбувався з усіма принципами безбар’єрності, доступності не тільки фізичної, а й освітньої. Дуже показовий приклад є в Київській області.
Київщина вже затвердила свою програму комплексного відновлення, і якщо ми говоримо про безбар’єрність, то у столичному регіоні громади визначили міста, де будуть навчатися ветерани, які будуть повертатися після нашої Перемоги.
В цих містах визначено навчальні заклади, де будуть перероблені класи і гуртожитки за усіма нормами безбар’єрності і доступності. Якщо ми говоримо про освітню безбар’єрність, то саме в цих містах і навчальних закладах буде створено спеціальні програми перекваліфікації ветеранів, де вони зможуть обрати справу собі до душі, пройти всі відповідні процедури, щоб потім мати гідне працевлаштування.
Про аварію у метро в Києві
— І наостанок запитання по Києву. Минулого тижня експерти оприлюднили попередній висновок по проблемній ділянці метро між “Либідською” і “Деміївською”. Науковці підтвердили, що мали місце помилки в проєктуванні і технічні фактори, що могли спричинити аварію. Але все ж, наскільки цю НП могло викликати будівництво ТЦ Ocean Mall біля “Либідської” і багаторічна хаотична забудова столиці?
— У Києва нема актуального Генерального плану. Ми живемо ще за Генпланом, який розробляли 1997 року? Він є застарілим і лише кожного року уточнювався детальними планами території (ДПТ).
Ці ДПТ фінансували здебільшого за рахунок забудовників і враховували інтереси тих людей, які за це платили. В результаті бачимо, що Київ забудований не за правилами, а в інтересах певних груп осіб. Я не відкрию якусь суперправду, але ми дуже добре знаємо, що забудовники і місцева влада завжди взаємоповʼязані. І Київ не є винятком.
Тому потрібно припинити хаотичну забудову міста. Провести аналіз того, що потрібно зробити, аби затвердити сучасну містобудівну документацію. Потім подивитися, що в Києві відбувається з підземними мережами. Бо ми бачимо, як щороку відбуваються великі аварії.
А враховуючи, що в столиці є колектори, збудовані ще 1903 року, то ми можемо опинитися на межі інженерного колапсу, який точно не додасть оптимізму киянам.
Обов’язково потрібно переглянути всі правила щодо того, як має розвиватись місто, бо сьогодні багато говорять про безбар’єрність, інклюзію тощо. На жаль, у Києві це залишається тільки розмовами на різного роду конференціях, але саме місто нічого не робить. Та й взагалі, вже потрібно переходити до європейських стандартів і містобудування, і планування. І ставити на перше місце жителя міста, а не власну наживу.
— Строки завершення ремонту на синій гілці метро змістили на осінь-2024, хоча ще в грудні міська влада казала про пів року на ліквідацію наслідків НП і запуск руху поїздів. То коли жителі Теремків зможуть добиратися у центр міста без пересадок і незручностей?
— Думаю, потрібно дивитися на документи, які роблять інженери, та документацію, що включає технічну складову. Потрібно звертатися до державних інститутів, які зможуть надати таку оцінку, а точно не до політиків. Бо ми не є фахівцями, щоб спрогнозувати і строки, і витрати, і ризики подальших руйнувань на тому перегоні.
