Чому журналісти-колаборанти досі мають звання «Заслужений журналіст України»

Українські журналісти, які співпрацювали з російськими окупантами, попри вироки судів за колабораціонізм, досі зберігають почесні державні звання та пільги. Відсутність дієвого механізму позбавлення звання «Заслужений журналіст України» залишається гострою проблемою у професійному середовищі.

Про це розповідає NewsWeek

Засудження та співпраця з окупантами

7 липня Херсонський міський суд заочно засудив до 10 років позбавлення волі журналістку та колишню ведучу телеканалу «Скіфія» Тетяну Левандовську за співпрацю з російськими окупантами. У серпні 2022 року вона очолила «управління з питань ЗМІ та звʼязків з громадськістю» у так званій «військово-цивільній адміністрації» Херсона, створеній окупаційною владою. Левандовська стала вже третьою журналісткою з Херсонщини, засудженою з початку повномасштабного вторгнення за колабораціонізм.

Журналістка тривалий час працювала у місцевій телерадіокомпанії та мала власні телевізійні проєкти. 1 березня 2024 року її виключили з Національної спілки журналістів України. Відомо, що вона підтримувала тісні стосунки з відомими херсонськими колаборантами Володимиром Сальдо та Віталієм Булюком. Останній до вторгнення рф був депутатом Херсонської облради, а після окупації став першим заступником голови незаконної «адміністрації Херсонщини» та отримав низку підозр у державній зраді. Володимир Сальдо також засуджений в Україні за державну зраду та співпрацю з окупаційною владою.

Покарання для медійників та відсутність механізму позбавлення звань

За інформацією прокуратури, на Херсонщині вже засуджено трьох журналістів, серед яких подружжя Геннадій та Олена Шелестенко. Під час тимчасової окупації вони активно співпрацювали з ворогом у сфері інформаційної діяльності. Чоловік добровільно погодився працювати в інтересах рф та її окупаційних адміністрацій, за що отримав 10 років ув’язнення з конфіскацією майна. Його дружину засуджено до 12 років позбавлення волі за членство у спілці журналістів росії, роботу в окупаційному університеті та розповсюдження матеріалів на підтримку агресії рф. Їй також заборонено працювати у державних органах.

«Вступила до спілки журналістів Росії, поширювала матеріали, спрямовані на виправдання російської агресії проти України».

Однак, як зазначає журналіст із Каховки Олег Батурін, підозри отримали ще не всі херсонські медійники, що співпрацювали з окупантами. Дехто чекає на вироки, іншим уже оголошено про підозру. За його словами, частина зрадників мають державну нагороду «Заслужений журналіст України», але механізму для позбавлення цього звання не існує, і цим питанням варто зайнятися на державному рівні.

Схожі справи розглядаються і в Запорізькій області. Зокрема, Комунарський райсуд Запоріжжя веде провадження щодо директора пропагандистського холдингу «ЗаМедиа» Олександра Криворота, якого звинувачують у співпраці з державою-агресором. Справу розглядають заочно, оскільки підозрюваний досі не затриманий.

Пільги і почесні звання для колаборантів

Питання, чому журналісти-колаборанти досі зберігають почесні звання, актуальне для Національної спілки журналістів України. Як пояснює перша секретарка організації Ліна Кущ, обласні спілки можуть лише позбавити членства, але не мають повноважень щодо державних нагород. Тим часом журналісти зі званням «Заслужений журналіст України» отримують низку пільг, зокрема:

• 20% надбавки до посадового окладу у бюджетних організаціях (якщо це прописано у колективному договорі);
• надбавку до пенсії за особливі заслуги перед батьківщиною, яка нині становить від 700 до 800 гривень на місяць.

Для приватних медіа обов’язкової виплати такої надбавки немає.

Позбавлення звання «Заслужений журналіст України» є складною процедурою, адже наразі не існує чіткого правового механізму для скасування відповідного указу президента. В окремих випадках проти колаборантів застосовують санкції РНБО або рішення суду щодо позбавлення державних нагород.

«Механізму скасування указу президента про присвоєння заслуженого звання немає».

З 2014 року Національна спілка журналістів України неодноразово піднімала це питання, адже проблеми з колабораційною діяльністю в інформаційному просторі стали актуальними ще після анексії Криму та початку війни на Донбасі. Проте і досі в Україні не створено ефективного інструменту для позбавлення державних звань осіб, які зрадили країну.

За інформацією Офісу генерального прокурора, статистика щодо кількості журналістів, обвинувачених чи засуджених за колабораційну діяльність, не ведеться. У справах доказами виступають публікації в медіа, покази свідків, протоколи впізнання. Вироки щодо журналістів-колаборантів уже набули законної сили, публічної реакції з боку фігурантів та їхніх адвокатів наразі не було.