Чи потрібно змінювати дату Різдва Христового
В Україні свято Різдва Христового святкують 6 сіяня, коли з першою зіркою православні сідають за стіл на «голодну кутю», це останній день посту, а вже на наступний день як то кажуть можна собі ні в чому не відмовляти. Ще з початку 2000-х йде мова про те, що в Україні потрібно святкувати Різдво 25 грудня, а війна з Росією, ще зайвий раз доводить, що ми з сусідом-агресором зовсім різні, і Велике церковне свято в нас буде в майбутньому з іншою датою. Журналіст NW побувала на вечірній службі в одній із церкв передмістя Києва і поспілкувалась з отцем Сергієм, який повністю впевнений, що Різдво необхідно святкувати саме 25 грудня.
– Отець Сергій скажіть будь ласка, якби не воєнний стан в Україні, то розмов про перенесення святкування Різдва з січня на грудень не було би?
– Звісно ні, розмови про перенесення святкування Різдва на 25 грудня були вже давно, але офіційних документів та указів ще немає. Наразі у нас йде перехідний період ми ще будемо це вирішувати, адже нам дали право вибору, поки ми звісно проводимо служби Різдва Христового саме 7 січня, але поступово ми дійдемо до нової дати. Весь християнський світ святкує Різдво 25 грудня, лише чотири країни, включаючи Україну 7 січня. Ми повинні приєднатися до більшості, адже це буде правильний вибір.
– Як переконати тих українців, які будуть проти перенесення дати святкування Різдва?
– Нікого не потрібно переконувати, адже як я сказав у нас поки перехідний перехід, все буде поступово, не потрібно панікувати і щось там додумувати. Ось у нас як правило люди на Новий Рік багато чого готують на святковий стіл, а потім змушені усе з’їдати все, бо воно ж зіпсується, але ж піст триває до 7 січня, люди за святковим новорічним столом звісно ж їли м’ясо та інші продукти, а якщо святкування Різдва буде 25 грудня, то ми всі із чистим серцем будемо насолоджуватися новорічним столом 31 грудня, як то кажуть з чистою совістю.
– А чому дата саме 25 грудня?
– Тому що цей день сонячного рівнодення, адже земля починає наближатись ближче до сонечка, наближення до весни, до тепла, такий момент сингуляції, наповнення новим змістом та новими поняттями старого свята, поклоніння сонцю, як було у язичників. Для нас православних сонце це Христос, ми йому поклоняємось.
– Отець Сергій, а що ж для вас означає поняття «патріотичність»?
– Ну наприклад наш національний символ як вишиванка, українці часто вдягають?
– Я наприклад три рази на рік вдягаю вишиванку, інші українці теж приблизно так (тепер вже журналіст відповідає на питання).
– Ось бачите, а я вдягаю вишиванку постійно, я ще й вчитель у школі , викладаю інформатику і весь вересень ходжу у вишиванці, бо для мене це свято, я намагають показати приклад учням, що потрібно весь час любити і шанувати нашу українську культуру і національні символи. Зараз до речі є дуже популярним вішати прапорець у автомобілі, ми повинні представляти нашу державу у всьому світу і бути патріотом своєї країни.
– А як стати патріотом?
– Головне, вибачте, але скажу – не бути бидлом (ще раз вибачається, прим.журн.), потрібно пропускати вперед один одного, коли ти їдеш за кермом, а не їхати по зустрічній смузі, чи по тротуару, не штовхатись у черзі, поступатись місцем у громадському транспорті., поважати старших, допомагати своїм дітям робити домашні завдання, щоб дитина відчула сімейний затишок. Просто ми нажаль так виховані, що нам весь час треба кудись спішити, а пропустити когось вперед це наче подвиг, щоб стати патріотом потрібні елементарні речі, нічого не потрібно вигадувати.
– Так повністю з вами згодні, ми не повинні бути бидлом як наші сусіди. А що відрізняє нас від сусідньої країни-агресора?
– Якщо казати про відношення до церкви, то наші українці самі приходять кожну неділю на службу, їх ніхто не змушує, вони хочуть бути ближче до Бога, хочуть пізнати науку, а в сусідній країні люди приходять на службу, бо ними керує страх, як то кажуть «замолюють свої гріхи», спочатку роблять, а потім думають. Людина повинна знати якусь науку, тому вона повинна приходити у храм, відвідувати недільну (воскресну) школу, щоб повинна з цих знань для себе взяти, і повинна виходити з храму не з якоюсь скорботою, а з радістю і любов’ю. Бо Христос сказав: «Радійте і веселіться і буде вам. Велика нагорода на небесах». Люди повинні нести на обличчі усмішку виходячи з церкви, а не смуток і страждання.
– Неодноразово ми чули, що росіяни кажуть своїм родичам-українцям чи просто знайомим, що здавайтесь, наша армія вас все одно переможе, якщо ви такі праведні, то чого ваше ЗСУ обороняється і вбиває наших, що ви про це скажете?
– Ми ні в якому разі не повинні здаватися, ми ні на кого не нападемо, а захищаємо свою землю, адже боронити свою країну, це завжди було богоугодним ділом, тому що немає найбільшої любові до тих, хто віддав душу свою за тих, кого любить. Так, звісно наші хлопці воюють, нажаль гинуть, але велика нагорода на них чекає потім, адже яким би не праведним, а грішним не був би чоловік, який воює, але він віддає свою душу за нас і він стає праведником відразу. Немає більшої доброчинності6 ніж покласти голову за свою сім’ю, рідних, друзів, за суспільство, за свою країну, щоб інші люди жили потім у мирі, спокої та любові.
– Є багато є скептиків, які вважають, що недільні (воскресні школи) непотрібні, що нічого корисного вони не несуть, яка ваша думка з приводу цього?
– Я не хочу нікого засуджувати, пліткувати, але ці люди просто потрапили до священника, який не зміг правильно донести до них свою проповідь, про потребу недільної школи, адже в церкві не тільки каються в гріхах, сповідаються, поклони б’ють, а ще й вивчають науку, існують недільні школи як для дітей, так і для дорослих. Люди не знають, або не правильно трактують чи не так розуміють Старий та Новий Завіт. Наприклад привела людина свою дитину до недільної школи, послухала, що розповідають, а потім їм стає цікаво, чому вона не знала цього раніше, і починає ходити у недільну школу для дорослих, а там є теж свої цікаві моменти, такі як життя в церкві, адже це не тільки поклони, піст і так далі. Ми хочемо бути ближче до сонця, до тепла і до Бога, тому і Різдво будемо святкувати 25 грудня.
