Політична боротьба в Україні: загострення внутрішньої кризи на тлі війни

У складний період затяжної війни Україна стикається не лише з військовим тиском росії, але й із посиленням політичної напруги всередині країни. Складна ситуація на фронті, де російські війська наближаються до Сум та продовжують наступ на Донбасі, супроводжується масштабними обстрілами великих міст — за одну ніч на українські міста може бути випущено понад 500 безпілотників і ракет.
Про це розповідає NewsWeek
Військова допомога США та політичні інтриги
Після перемоги Дональда Трампа на виборах у США, постачання американської зброї Україні було раптово призупинено—деякі літаки з вантажами навіть розвернули у повітрі. Доля цієї паузи залишається невизначеною: одні джерела стверджують, що Трамп не був обізнаний про зупинку, інші — що це спроба змусити Україну погодитися на вигідну для рф мирну угоду.
На тлі зовнішніх викликів в Україні загострюється й внутрішньополітична боротьба. Червень ознаменувався кількома гучними подіями: віцепрем’єр Олексій Чернишов, якого вважали потенційним очільником уряду, став найвищим чиновником, офіційно звинуваченим у корупції. Його затяжне перебування за кордоном породило суперечливі оцінки, а відсутність швидкого повернення виглядала доволі абсурдно для міністра, відповідального за репатріацію громадян.
Водночас Кабмін отримав сигнали про можливі кадрові зміни, зокрема щодо призначення Юлії Свириденко новою прем’єркою. Також була зроблена чергова спроба відсторонити незалежного керівника військової розвідки Кирила Буданова, хоча вона знову зазнала невдачі.
Роль Єрмака та загроза централізації влади
В усіх цих процесах простежується вплив Андрія Єрмака, керівника Офісу президента, роль якого у владі зросла в рази після початку війни. Його політична вага посилилася настільки, що багато хто вважає його ключовою фігурою у вирішенні кадрових питань та розподілі політичного впливу. Деякі чиновники вважають, що саме Єрмак визначає, які справи отримують хід, а які — відкладаються. За словами інсайдерів, падіння Чернишова розчистило шлях для просування Свириденко, яка тісно пов’язана з Єрмаком.
Ідея про зміну прем’єра не нова — рік тому президент Зеленський наклав на це вето. Однак нині позиції Єрмака зміцнилися, а його опоненти втратили вплив. Очікується голосування у парламенті щодо можливих змін у складі уряду, що може позначитися й на інших сферах — освіті, медицині, культурі, соціальній політиці та фінансах.
Давно триває й протистояння між Єрмаком та генералом Будановим, якого намагалися усунути з посади. У таборі Єрмака генерала називають «нестриманим революціонером», натомість прибічники Буданова вважають його державником, здатним відстоювати національні інтереси, навіть якщо це незручно для керівництва. Однак спроби Єрмака наразі не увінчалися успіхом, зокрема завдяки певному сприянню з боку Вашингтона.
«Росіяни підсмажують нас на повільному вогні, а ми граємося в дурниці з дуже серйозними наслідками», — каже один високопосадовець.
Нині остаточне слово щодо ключових кадрових рішень залишається за президентом Зеленським, хоча влада Єрмака значною мірою базується на його тісному зв’язку з главою держави. Утім, посилення закулісної боротьби та централізація влади на тлі погіршення стратегічної ситуації породжують ризики політичної кризи і дрейфу в бік авторитаризму. Зростає стурбованість щодо обмеження участі опозиції у політичному житті країни.