Родина Парубія подала позов про моральну компенсацію 15 млн грн
У Франківському районному суді Львова 1 квітня відбулося перше підготовче засідання у кримінальній справі про вбивство народного депутата та громадського активіста Андрія Парубія. Суд дозволив медіа висвітлювати процес і продовжив запобіжний захід підозрюваному 53‑річному львів’янину Михайлу Сцельнікову — тримання під вартою в СІЗО без права внесення застави до 30 травня 2026 року.
Про це розповідає NewsWeek
Обґрунтування тримання під вартою і позиція обвинувачення
Прокурор наголосив, що обвинувачений неодноразово висловлював бажання, аби його обміняла росія, тому існує ризик його втечі, що й стало підставою для клопотання про продовження тримання під вартою. На попередніх слуханнях підозрюваний усно визнав вчинення злочину та пояснював мотиви своїми особистими претензіями до влади.
За даними слідства, зібрані докази дозволяють обвинувачувати Михайла Сцельнікова за кількома статтями Кримінального кодексу України. Серед інкримінованих йому епізодів — тяжкі та пов’язані із державною діяльністю злочини, а також правопорушення, пов’язані зі зброєю та виправданням збройної агресії рф.
- ч. 2 ст. 111 (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану);
- ч. 3 ст. 109 (публічні заклики до насильницької зміни та повалення конституційного ладу з використанням ЗМІ);
- ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ст. 112 (посягання на життя державного діяча, вчинене у зв’язку з його державною та громадською діяльністю за попередньою змовою групи осіб);
- ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 (носіння, зберігання та придбання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, вчинене за попередньою змовою групи осіб);
- чч. 1, 3 ст. 436-2 (глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію рф проти України, виправдовування чи заперечення цієї агресії).
Цивільний позов родини та розподіл виплат
Потерпіла сторона — родичі вбитого політика — подала цивільний позов про відшкодування моральної шкоди на суму 15 млн гривень. Адвокат потерпілих пояснив, що в основі позову лежать виплати, передбачені державою для осіб, які загинули на фронті, і що частина такої виплати може розглядатися як майнове право, що підлягає арешту з метою забезпечення цивільного позову.
«Розмір такої допомоги становить 15 мільйонів, його частка становить 7,5 мільйона. Ця сума співмірна з тими вимогами, які ми подали у позові. Законодавство передбачає, щ особа, яка б хотіла отримати ці кошти, має подати нотаріально завірені документи. Обвинувачений цим може скористатися і звернутись протягом трьох років. Нелогічно, щоб держава виплачувала Сцельнікову ці кошти, коли він заявляє і звинувачується за статтею Кримінального кодексу, яка передбачає конфіскацію всього майна. Майнові права мають грошову оцінку і підлягають арешту. Арешт може накладатися не лише на матеріальні об’єкти, але майнові права, у тому числі й на право вимоги. Тому, на нашу думку, чітко визначений еквівалент у розмірі 7,5 млн і може бути об’єктом арешту з метою забезпечення цивільного кодексу. Нам невідомо про інших осіб, окрім матері і батька, хто претендує», – каже адвокат потерпілих.
Адвокат додав, що за чинним порядком одноразова допомога за загибель захисника може надаватися найближчим родичам, і в цій справі мають враховуватися права матері, батька та дружини загиблого. Враховуючи наявність дружини та інших близьких, адвокати потерпілих наполягають на рівному розподілі суми між трьома особами.
Потерпілі також просять суд зобов’язати відповідні військові структури — Міністерство оборони, командування Сухопутних військ ЗСУ та 93‑у механізовану бригаду, де служив загиблий — утриматися від виплат на користь обвинуваченого до завершення кримінального провадження та оголошення вироку.
Також у матеріалах справи зазначено характеристику загиблого Андрія Парубія як громадського діяча, засновника патріотичної організації та захисника державних інтересів. Самі потерпілі стверджують, що розмір цивільного позову відповідає тій одноразовій допомозі, яку передбачає держава для загиблих на фронті, і тому їхні вимоги не перевищують передбачених законом меж.
Обвинувачений у суді заявив, що не має наміру оформлювати документи на отримання державних виплат. Він висловився так: “Я поклявся помститись і я помстився, і гроші мене не цікавили. Коли починається щось з грошима пов’язане, то для мене це дико”
У справі також фігурує складна передісторія: 28‑річний Михайло‑Віктор Сцельніков понад два роки вважався безвісти зниклим, а експертиза ДНК підтвердила особу загиблого, тіло якого було у морзі Чернігова. Поховання «Лемберґа» відбулося 3 березня 2026 року у Львові.
Нагадаємо, Андрій Парубій — учасник національних революцій, громадський активіст та спікер Верховної Ради в 2016–2019 роках. Його було застрелено 30 серпня 2025 року неподалік місця проживання. Підозрюваного затримали на Хмельниччині 1 вересня 2025 року, наступного дня йому обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права застави.
Продовження підготовчого засідання у справі призначене на 27 квітня 2026 року.
