Суперечливі норми нового Цивільного кодексу: чи виправлять

Верховна Рада ухвалила в першому читанні проєкт нового Цивільного кодексу, який викликав широку хвилю критики через процедуру розгляду та низку ризикових положень. Документ обсягом сотні сторінок, що має визначати правила цивільного життя на роки вперед, пройшов перше читання після інтенсивного процесу реєстрації та розгляду за лічені тижні. Сам факт швидкого просування законопроєкту та низка розмитих понять у тексті спричинили занепокоєння юристів, правозахисників, екологічних і громадських ініціатив.

Про це розповідає NewsWeek

«Документ, який регулюватиме цивільні відносини у всьому суспільстві щонайменше наступні десять років, пропонується до розгляду фактично без часу на обговорення. Його оприлюднюють менш ніж за добу до голосування, а потім дають кілька тижнів на правки до тексту обсягом у сотні сторінок. Це не той процес, який може забезпечити якісний результат»

Критика починається з процедури: проєкт 15150 ідентичний за змістом до попередніх ініціатив, які проходили обговорення, але був поданий під новим номером і спрямований на голосування в режимі, який, на думку експертів, унеможливив повноцінну міжвідомчу та громадську експертизу. Юристи звертають увагу, що більшість міністерств і профільних структур не встигли надати ґрунтовних висновків, а сотні сторінок правок від громадських організацій або не враховані, або відхилені.

Процедурні застереження та строки доопрацювання

Автори законопроєкту стверджують, що робота над оновленням цивільного законодавства триває роками, що до підготовки залучалися фахівці, і що документ підлягає доопрацюванню перед другим читанням. Водночас правники і громадські організації наголошують: фактична швидкість розгляду унеможливила системну перевірку норм і якісне опрацювання пропозицій. Термін подання правок уже визначено законодавчою процедурою та завершується на етапі, коли громадські ініціативи та експерти мобілізувалися для узгодження своїх зауважень у єдині документи.

Після першого читання активісти та правники організували координацію подань і готують спільні пропозиції до другого читання; паралельно відбуваються мирні акції протесту в різних регіонах. Представники парламенту заявляють про готовність розглядати зауваження та правки, однак юристи застерігають: багато ключових зауважень поки не внесені до тексту, і останні тижні до голосування можуть стати вирішальними.

Ключові положення, які викликають занепокоєння

Серед найгостріших зауважень — введення оціночного поняття «доброзвичайність», розширення дискреції суду при виборі способів захисту прав, зміни в сімейному праві, норми щодо інформаційного захисту й нові правила власності, які можуть вплинути на доступ до публічної інформації та повернення незаконно привласнених ресурсів.

«Доброзвичайність» в проєкті визначається як сукупність моральних та етичних норм без чіткої юридичної дефініції. Практика застосування цього критерію до договорів, сімейних спорів та питань репутації може створити широке поле для суб’єктивних оцінок. Юристи попереджають, що якщо зміст договору або реалізація права мають відповідати «доброзвичайності», виникає питання: хто і яким чином визначатиме ці критерії, і чи не призведе це до непередбачуваних обмежень прав.

Сімейне право та репродуктивні права. Нові норми щодо врегулювання розлучень передбачають механізми примирення, які, за думкою правозахисників, можуть ускладнювати розірвання шлюбу для людей, які постраждали від домашнього насильства, якщо відповідальність не визнана судом. Змінено формулювання щодо абортів: пряма норма про можливість переривання вагітності за бажанням жінки до 12 тижнів у новому тексті замінюється процедурними умовами, зокрема інформованою згодою, що змінює акценти у регулюванні репродуктивних прав.

Проєкт також закріплює шлюб як союз чоловіка і жінки та не передбачає інституту цивільних партнерств, що, на думку низки правозахисних організацій, суперечить зобов’язанням щодо євроінтеграційних стандартів рівності та недискримінації. Окремі положення дозволяють ініціювати визнання шлюбу недійсним у разі зміни статі одного з партнерів за зверненням «заінтересованої особи», що відкриває шлях до стороннього втручання у приватне життя пар.

Свобода слова і медіа. Законопроєкт переглядає підхід до права на відповідь: якщо нині воно пов’язане з недостовірністю інформації, у новій редакції це право може надаватися незалежно від питання достовірності, що створює додаткові можливості для тиску на журналістів і редакції, зокрема через так звані SLAPP-позови. Вводяться також інструменти на кшталт «права на забуття» або «права на інформаційний спокій», формулювання яких є доволі загальними і можуть використовуватися для вимог видалення матеріалів або обмеження доступу до публічної інформації.

Власність, земля та природні ресурси. Положення, що прив’язують строки оскарження права власності до моменту внесення об’єкта до державного реєстру, та інші технічні поправки можуть ускладнити повернення незаконно відчужених земель, лісів чи об’єктів культурної спадщини. Екологи та громадські ініціативи попереджають, що реєстр може фактично стати механізмом легалізації сумнівних схем, якщо процедура внесення об’єктів до реєстрів залишить прогалини, а строки оскарження виявляться занадто короткими.

Антидискримінаційні норми. У проєкті змінюється підхід до визначення дискримінації: замість чітко окреслених критеріїв з’являється більш розширений і нечіткий перелік ознак, що створює ризик правової невизначеності та різного тлумачення норм у судовій практиці.

Представники влади наголошують, що документ перебуває у фазі доопрацювання і що багато зауважень будуть розглянуті до другого читання. Пресслужба голови парламенту повідомила, що відповідь на запити щодо деталей підготовки та змін буде надана після повернення з відрядження. Юристи і правозахисники продовжують діалог із представниками влади та міжнародними партнерами, вважаючи, що є можливість виправити ключові положення до остаточного голосування.

Станом на поточний етап вже подано сотні сторінок пропозицій від громадських організацій, профільних комітетів та урядових структур. Чи буде суттєва зміна тексту — вирішуватиметься найближчими тижнями у процесі розгляду правок у комітетах та під час пленарних засідань.

• Підстави критики: поспішність ухвалення, нечіткі оціночні критерії, ризики для свободи слова та приватного життя.
• Ключові теми для доопрацювання: «доброзвичайність», сімейне право, репродуктивні права, механізми інформаційного захисту, правила власності та антидискримінація.
• Наступні кроки: подання правок, їх розгляд у комітетах, повторне голосування на пленарному засіданні.

Громадськість і експертне середовище продовжують моніторити процес і наполягати на внесенні чітких визначень та механізмів захисту прав, щоб оновлення цивільного законодавства не призвело до зворотних ефектів у сфері прав людини, доступу до інформації та захисту державних і природних ресурсів.