У Рівненському СІЗО з’явились загрози для громадського здоров’я і виникли ознаки тортур (ФОТО)
Відсутність доступу до лікування замісною підтримувальною терапією, способу лікування наркозалежності з доведеною ефективністю, для людей, які перебувають у Рівненському СІЗО, створює загрозу для громадського здоров’ю в регіоні, а переривання лікування для тих людей, які отримували замісну терапію – може розцінюватися як жорстоке поводження, катування та тортури.
Про це розповідає NewsWeek
Як передає NW, відповідні висновки були представлені монітором Андрієм Яровим після візиту у складі представників Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини до регіону, повідомила пресслужба Фонду “Надія та довіра”.
Поширеність таких соціально небезпечних захворювань як ВІЛ/СНІД, туберкульоз, вірусні гепатити в пенітенціарних установах в тричі більша, ніж серед загального населення України. Змінити ситуацію на краще можливо завдяки доступності програм зменшення шкоди, зокрема, замісної підтримувальної терапії. Цей спосіб лікування наркозалежності передбачає, що людина випиває сироп або ковтає пігулки під контролем лікаря. Таким чином в неї нема потреби роботи ін’єкції, для яких можуть використовуватися нестерильні шприци та голки, відповідно, знижуються темпи поширення ВІЛ та вірусних гепатитів, оскільки виключений контакт з інфікованою кров’ю.
Чимало зусиль в державі докладається до того, щоб програма замісної підтримувальної терапії на базі пенітенціарних установ розширювалася, люди отримували доступ до лікування, а суспільне здоров’я – покращувалося.
Проте якщо брати СІЗО м. Рівне – ситуація протилежна. Тут навпаки було прийняте рішення щодо примусового припинення надання лікування для тих пацієнтів, які його отримували. Фактично, це суперечить самому принципу безперервності лікування замісною терапією, яка і полягає в щоденному прийомі замісного препарату. Він дозволяє людині з наркозалежністю зберігати нормальне самопочуття (без кайфу) й не відчувати синдрому відміни (ломки). Якщо припинити прийом замісного препарату – самопочуття пацієнта стрімко погіршується.
«Припинення такого лікування легко можна прирівняти до жорстокого поводження, катування та тортур. Я бачив на прикладі тих пацієнтів замісної терапії, з якими я спілкувався у СІЗО м. Рівне, наскільки погане в них самопочуття. На фоні синдрому відміни загострюються інші хронічні захворювання, відкриваються трофічні виразки. Звичайно ж, відповідна інформація ввійшла до мого звіту, як громадського монітора», – розповів Андрій Яровий.
Сам Андрій є знаним в Україні правозахисником. Як керівник проєкту Національна Гаряча Лінія з питань наркозалежності та ЗПТ, тому добре обізнаний з ситуацією щодо відсутності доступу до лікування ЗПТ в Рівненському СІЗО.
«Я та мої колеги намагаємося використовувати кожну можливість для захисту прав людини. Тому моя поїздка в якості громадського монітора з метою виконання Уповноваженим функцій національного превентивного механізму – це можливість не лише переконатися в серйозності ситуації, а й поспілкуватися з людьми, які перебувають під вартою, можливість вплинути на ситуацію з дотриманням прав людини в Україні», – пояснює Андрій Яровий.
Ризик порушень прав людини саме в пенітенціарних установах – досить високий, оскільки установи є закритими. Це створює можливості для зловживання владою та службовим становищем. Водночас, стан дотримання прав людини в пенітенціарних установах є основним критерієм, за яким світова спільнота оцінює рівень демократії в країні.
«Досвід передових демократичних держав свідчить, що чим більше громадськість має доступу до контролю за пенітенціарними установами, тим нижчий відсоток порушень прав людини має місце. Відповідно, Україна теж має йти цим шляхом», – зазначив Андрій Яровий.
Слід зазначити, що під час відвідування м. Рівне, в громадських моніторів були зауваження і щодо обладнання приміщень для громадян, які перебувають під вартою у Рівненському міському суді – вони занадто тісні та душні і не відповідають встановленим вимогам.
За результатами відвідувань місць несвободи у м. Рівне, співробітники Секретаріату Уповноваженого ВР України з прав людини надішлють рекомендації для реагування у Державну кримінально-виконавчу службу, Міністерство охорони здоров’я та органи виконавчої влади.
