Українські біженці в Німеччині: нова міграційна політика та її вплив
На початку травня Бундестаг Німеччини з другої спроби затвердив кандидатуру Фрідріха Мерца на посаду канцлера. Під час виборчої кампанії він обіцяв внести зміни у міграційну політику країни.
Про це розповідає NewsWeek
Фрідріх Мерц зазначав, що «біженців з України, які прибувають, ми переведемо з програми «допомоги для громадян» на виплати, передбачені законом про підтримку для шукачів політичного притулку. Разом із цим одразу надамо їм дозвіл на роботу і пришвидшимо процес визнання їхніх професійних кваліфікацій».
Також новостворена парламентська коаліція, що складається з Християнсько-демократичного союзу під керівництвом Мерца та Соціал-демократичної партії, домовилася про скорочення допомоги українцям, які прибули після 1 квітня 2025 року. В рамках нових ініціатив замість грошової допомоги планується видавати ваучери на продукти та побутові товари, а також передбачити лише базову медичну допомогу та найпростіше житло.
Перспективи українських біженців
Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» поспілкувався з українцями, які знайшли притулок у Німеччині, щодо того, чи відчули вони зміни в політиці нових посадовців і які перспективи бачать у своєму майбутньому. Вікторія Бабчук, яка виїхала з Київщини у квітні 2022 року, розповідає: «Багато що залежить не лише від однієї партії. Оскільки тут усе змінюється не так швидко, залишається тільки чекати».
Вона зазначила, що для тих, хто хоче інтегруватися, створюються можливості. Вікторія також наголосила на необхідності активніше спонукати мігрантів до працевлаштування, оскільки почула, що JobCenter заохочує шукати роботу, але сама вона не отримала таких скерувань.
Виклики інтеграції
Багато українців стикаються з труднощами в процесі інтеграції. Як розповідає Павло, українець, що проживає в Бремен, «поки що все лише на рівні обговорень – загрози є, але конкретних дій небагато». Він зазначає, що влада почала перевіряти квартири людей, щоб боротися з фіктивною орендою.
Соломія, яка переїхала з Львова до Німеччини з родиною, підкреслює, що мовні курси часто орієнтовані лише на професійну лексику, і пропозиції для прямих інтеграційних заходів є недостатніми. «Складається враження, що головна мета – якнайшвидше «позбутися» іноземців, а не навчити мови по-справжньому», – зауважує вона.
Попри побоювання щодо можливого скорочення виплат, Соломія відзначає, що багато німців підтримують Україну, і ця допомога відчувається. Вона вважає, що новий політичний курс сприятиме кращій інтеграції українців і створенню сприятливих умов для їхнього майбутнього в Німеччині.
