Володимир Бондаренко, юрист: “Одні воюють та проливають кров, а інші з ресторанів не вилазять, особливо у Києві”
У зв’язку із початком військового стану в Україні, почали збільшуватися проблеми з виплатами для військовослужбовців, це і нарахування пенсії за інвалідністю, виплати родинам загиблих воїнів, або тим, хто у статусі «зникли безвісті». Правильна та грамотна юридична підтримка, може з легкістю вирішити важливі потреби, що стосуються виплат, оформлення пенсій та інших питань. Українцям необхідний доступ до інформації та консультації досвідчених юристів. Журналіст NW поспілкувалась із відомим юристом Володимиром Бондаренко. Пан Бондаренко у свої 59 років, намагається потрапити до лав Збройних Сил України, щоб обороняти нашу землю від окупантів, постійно волонтерить та збирає гроші на потреби наших воїнів, постійно надає підтримку військовим, які потребують юридичних роз’яснень з різних питань. Володимира Бондаренка також знають як героя, який ризикуючи своїм життям врятував молоду жінку. Наш журналіст відібрала найважливіші питання, на які досвідчений юрист Володимир Бондаренко із радістю відповів.
– В чому відмінність пенсії за інвалідністю від звичайної пенсії для військовослужбовців?
– Це зовсім різні види пенсій. Одна пенсія надається за інвалідністю, всі громадяни України, які стали інвалідами за побутових обставин, за набуттям інвалідності на роботі, мають інвалідність з дитинства, а військові пенсії дають тим, хто захищав Україну, хто служив у лавах ЗСУ, працював у Міністерстві Оборони. Щоб отримати військову пенсію, потрібно десятки років прослужити у Збройних силах зі зброєю в руках, боронити нашу землю від окупантів.
– Які найчастіше виникають проблеми у військовослужбовців, при оформленні пенсії?
– Найголовніша проблема постає тоді, коли військовим не видають необхідні документи військкомати і військові частини для оформлення інвалідності та пенсії. Наприклад, у військкоматі до вторгнення, відмовлялися видавати довідку для підвищення пенсії нового зразка, на підставі якої, ми подавали в суд для збільшення пенсій військовослужбовцям. Нам відмовляли давати цю довідку, бо за законом 2018 року про пенсії, більшість військовослужбовців претендують на підвищені пенсії, тому військкомати спеціально відмовлялись видавати довідки, розуміючи, що внаслідок цього велика кількість пенсіонерів військовослужбовців, претендують на підвищені пенсії (можливо, негласно це був наказ Міністерства Оборони – не видавати довідки).
– А на даний час така проблема існує?
– Наразі також проблемно взяти довідку для надання інвалідності, хоча воїн може повернутись без рук, без ніг, а без цього «папірця», він не може оформити інвалідність та отримувати пенсію, тому доходить до того, що я маючи номери телефонів усіх президентів України, багатьох мерів міст, і за потреби можу зателефонувати їм, але подзвонити до військкомату якогось району складніше складного, бо вони приховують свої дані, офіційні листи не реєструють, часто їх гублять, не видають потрібні довідки , та взагалі ухиляються відповідати на звернення юристів, абсолютно нехтують виконанням своїх службових обов’язків, а також вимагають хабарі, що є взагалі неприпустимим, за це потрібно зривати погони з таких людей, та відправляти їх за грати.
– Дуже часто українці-чоловіки покидають територію України як супровід, використовуючи інвалідність кого не будь із родичів, і не повертаються назад, тобто користуються моментом, як правильно уникнути такої нахабної поведінки?
– Якщо ці люди оформили опікунство над інвалідами, то тут нічого не можна зробити, адже, вони мають законні підстави, тобто офіційне право, як опікуни інвалідів І та ІІ групи, і не підлягають до призову служити, бо в нашій країні важко утримувати інвалідів та доглядати за ними. Але зараз багато «штампують» таких довідок за наглядом за людьми, які не є інвалідами, а начебто не можуть себе самостійно, повноцінно забезпечувати, а насправді, це здорові громадяни, і до того ж вони не є їхніми синами чи онуками, то до таких людей потрібно задіяти законодавство, і не випускати за кордон, якщо для цього не вистачає правових підстав. А також потрібно повернути усіх тих людей, які покинули територію України, заплативши хабарі працівникам військкоматів. Я добиваючись звільнення хворих, не раз був у приймальні Міністра Оборони, і працівники та помічники міністра мені напряму кажуть, що військкомати «зажралися», тому невипадково, майже в кожному такому підрозділі знаходять кричущі порушення щодо хабарів. Потрібно насамперед, покарати цих людей, позбавити їх майна та усього краденого. Тобто, настільки розвинена корупція у наших військкоматах, що треба не тільки їх, а їхніх родичів карати до десятого коліна, хоча я за правові вирішення питань, але до таких чиновників потрібен «китайський підхід» це коли розстрілюють’, або «чилійський підхід», потрібні найсуворіші покарання.
– Як ефективно допомагати військовослужбовцям, які були у полоні, або отримали травми, чи мають інвалідність у зв’язку з бойовими діями?
– Насамперед потрібно забезпечити їх матеріально всім необхідним, за те, що ці люди так постраждали, і включаючи їхні сім’ї, можливість вступу їх дітей до вищих навчальних закладів, допомога у працевлаштуванні. Наприклад, Київська міська влада влаштувала «Муніципальну оборону», яка за словами мера Віталія Кличка, повинна допомагати військовослужбовцям, які повернулись із ЗСУ з пораненнями та травмами, щоб вони мали нормальне місце роботи та пристойну заробітну плату, і військовий мав можливість повернутись до колишнього місця роботи. Основна робота Муніципальної варти, це захист та оборона шкіл, лікарень, парків тощо. І найголовніше, військові повинні мати турботу, насамперед психологічну реабілітацію, коли їм видають безкоштовні путівки на оздоровчі курорти, які на фоні природи, наприклад Буковель, де вони можуть релаксувати, відходити від стресів. Також повинно бути перенавчання колишніх військовослужбовців на інші спеціальності та професії, які більш затребувані, та підходять до нового способу життя, якщо ця людина тепер інвалід, і не може працювати фізично, наприклад, така спеціальність як програміст. До слова, у Сполучених Штатах досі діє підтримка тих військових, які служили у В’єтнамі (ця війна була у 60-х роках минулого століття), то нам, ще цілі десятки років потрібно буде підтримувати наших військових, та турбуватися про них.
– На теперішній час як підтримують наших військових?
– Я можу похвалити нашу владу за те, що наприклад, створений палац Ветеранів війни у Києві на вулиці Бастіонній, де для ветеранів створюються умови, щодо турботи, і можливість отримувати заняття з психологами, зміцнювати здоров’я, ті ж самі масажі, і таке інше. Але нажаль, все робиться не так як треба, бо по факту цей палац забрали у ветеранів Другої світової війни, і по факту передали ветеранам нинішньої, невже у Києві не знайшлося іншого вільного місця, немає приміщень! Хоча дуже добре, що паростки підтримки все ж з’являються для ветеранів, це наш головний обов’язок – максимально підтримувати наших військових, і не забувати про них, та про їхні подвиги.
– Чи на достатньому рівні в нашій країні діє підтримка військових та членів їх родин?
– До свят у деяких містах України, і в тому числі в Києві, дають матеріальну допомогу військовим, але все ж таки, потрібно робити допомогу на постійній основі. Наприклад мій брат інвалід війни не нинішньої, а за радянських часів, так йому вже кілька років не дають надбавки пенсії та премії до свят, які завжди давали. Ветеранам нинішньої, широкомасштабної війни поки дають матеріальну допомогу, але вона недостатня, тому що таким людям, насамперед потрібно протезування, щоб вони ставали повноцінними людьми. Наприклад дітей-інвалідів підвозять до спец-школ (колишні інтернати) на соціальних таксі, (безкоштовно підвозять куди потрібно), навіть для колишніх депутатів є така послуга, коли їм потрібно поїхати у лікарню. А чому ми не можемо створити такі соціальні таксі ще для ветеранів, вони ж проливали кров, обороняючи нашу землю, заслуговують на підтримку більше, ніж нинішні депутати.
– Куди за підтримкою, інформацією, або за консультацією можуть звернутись військовослужбовці, що стосується як суспільних, так і юридичних питань?
– В Києві створений міський центр для учасників АТО і нинішньої широкомасштабної війни, який знаходиться за адресою: вулиця Бастіонна, будинок 11, можна подзвонити за їхнім телефоном, і дізнатися про всі форми підтримки, задати необхідні питання, та отримати потрібну інформацію. Там також працюють психологи та лікарі.
– Чи є можливість у колишніх військових (особливо у тих, які мають інвалідність) влаштуватись на хорошу роботу, як їх повинна підтримувати держава?
– У більшості такої можливості немає, але паростки такої роботи вже починаються, як я вже казав у Києві є Муніципальна охорона, яка якраз створена для людей, які повертаються з фронту, туди приймають людей від 18 до 60 років, заробітна плата там від 20.000 гривень (згідно їх інформації). Але правду кажучи, військовим з інвалідністю більше немає куди влаштуватись на роботу. Потрібно для учасників війни виділяти квоти, наприклад ,воїн повинен мати право поступити у найпрестижніші навчальні заклади, щоб здобути нову для себе освіту, в тому числі і військову освіту. Кілька років тому в національному університеті оборони імені Івана Черняховського, створили курси по набуттю офіцерських звань для солдатів, тобто перенавчання, умовно солдат був рядовим на війні, і приблизно через півроку навчання йому дається можливість вивчитись на молодшого офіцера, щоб бути допущеним до виконання інших обов’язків, є багато напрямків, наприклад, кібервійна, військова логістика, а також наймодніші професії, у сфері ІТ технологій.
– Як родичам військовослужбовців, які у стані «зникли безвісті» отримати допомогу від держави, і чи мають вони на це право?
– Безумовно, що вони мають на це право, бо за щось їм потрібно жити, так як їхні чоловіки та діти, були головними годувальниками сім’ї, а от якщо залишилась дружина із дітьми, або воїн був єдиним сином, то хто ж їм буде допомагати, тому потрібно звертатись до Міністерства оборони, щоб отримати допомогу. Для полонених така допомога чітко визначена, треба чітко визначити допомогу для тих, хто зник безвісті, якщо вона була у складі ЗСУ. Це відповідальність командирів, з’ясувати причини та знайти полонених та зниклих. Влада повинна відповідати за кожного зниклого, нести відповідальність за людину, яку вона призвала захищати країну, та служити у ЗСУ. Безумовно повинна надаватись допомога для родичів зниклого безвісті, сім’я не повинна страждати.
– Дуже зухвале питання: чи мають право співробітники військкоматів роздавати повістки у громадських місцях (кінотеатри, парки магазини тощо)?
– Чому ж не можуть? Звісно можуть, багато хто уникає виконання свого обов’язку, якщо людина підлягає призову служити, то повинна це робити, а не ховатися. Багато хто хоче служити, але за станом здоров’я, чи за віком не може, але є такі, які з пораненнями, хворобами, грижами – все одно пішли служити. Чому уникають службу ті, хто мають захищати Україну? Їх мають виявляти з тактом для суспільства, але не наносити тілесні ушкодження під час затримання, не принижуючи гідність призовників, а виявляти тих якраз, і потрібно в громадських місцях. Одні воюють та проливають кров, а інші з ресторанів не вилазять, особливо у Києві, хіба це правильно, що такі ситуації нажаль, але відбуваються, тому чому не можна перевіряти їхні документи у громадських місцях, безумовно влада повинна цим займатись тактично, але без порушень прав громадян. Суспільство повірить владі, коли народні депутати самі підуть служити у лави ЗСУ, верхівка повинна показувати гідний приклад для українців.
