Як «Азов» став системою підтримки поранених і їхніх родин
12-та бригада спеціального призначення НГУ «Азов» давно перестала бути лише бойовим підрозділом: вона побудувала систему, що супроводжує своїх — від моменту поранення чи полону до повернення в життя. Це не декларації, а конкретні рішення, проєкти й люди, які беруть на себе відповідальність за тих, хто пройшов через найважчі випробування.
Про це розповідає NewsWeek
Історія одного рішення і масштабний проєкт
Коли оборона «Азовсталі» наближалася до завершального етапу, командир, відомий як «Редіс», не думав лише про тактичні завдання. Він звернувся до бізнесу з проханням допомогти пораненим та тим, хто втратив житло. Результатом тієї розмови став проєкт «Серце Азовсталі», який триває вже кілька років і створив конкретний ресурс для повернення до нормального життя.
За три роки реалізації проєкту надали 321 квартиру — не просто дах над головою, а можливість для відновлення та старту нового етапу життя. За плечима цієї ініціативи стоять сотні історій, у яких підтримка стала точкою опори для людей і їхніх сімей.
«На першому місці у Редіса завжди його люди. За себе він ніколи нічого не просив»
Ці слова пролунали під час однієї з урочистостей з новосілля — їх промовив Дарійо Срна, підкресливши, що лідерство в підрозділі вимірюється здатністю піклуватися про своїх.
Повага до людей і комплексна підтримка
Історії бійців і медиків, які пройшли через полон, поранення чи втрати, свідчать про системний підхід. Олександр «Грек» Афендіков — фанат «Шахтаря», гранатометник «Азову», втрапив у полон в Оленівці та пройшов тривалий шлях реабілітації. Після відновлення служби він отримав власну квартиру. Подібні історії — про Осінського, Різоля, Глушака, лікаря Решитка — показують, що кожна людина тут не статистика, а суб’єкт довгострокової підтримки.
Система супроводу включає кілька ключових напрямів:
- фізична та психологічна реабілітація;
- житлова й матеріальна допомога;
- поступове повернення до служби або адаптація до цивільного життя.
Ніхто з тих, хто пройшов через полон чи поранення, не залишається сам на сам зі своїми проблемами — їм пропонують послідовну підтримку на всіх етапах відновлення.
Окрім допомоги безпосередньо пораненим, підрозділ активно працює на зниження дистанції між армією й суспільством: спортивні заходи, тренування, освітні зустрічі та лекції — усе це зміцнює довіру, бо вона закладається не словами, а присутністю і дією.
Історія «Азову» починається в 2014 році з добровольців, готових захищати країну за мінімальних ресурсів і за великої рішучості. Характер, сформований у ті роки — самодостатність, відповідальність і орієнтація на результат — витримав випробування повномасштабним вторгненням 2022 року й обороною Маріуполя. Підрозділ вистояв у надскладних умовах і не розчинився в загальній системі, а еволюціонував: сьогодні це корпус, де якість взаємодії важливіша за кількість.
Приклад успішної співпраці військової структури з бізнесом демонструє, що соціально відповідальний бізнес може бути ключовим партнером у відновленні. Модель, яка дала 321 квартиру, є прикладом практичного результату й потенційно придатна для масштабування на рівні держави.
Фронт і тил у цій системі розглядаються як єдине ціле, а люди залишаються головним пріоритетом — саме це визначає підхід «Азову» до захисту й підтримки тих, хто віддав свої сили й здоров’я за країну.
