Як Україна зміцнює оборонні рубежі для стримування російського наступу влітку 2025
На сході України активно триває будівництво масштабних фортифікацій, які мають стримати новий літній наступ російської армії. Протитанкові рови, бетонні загородження та колючий дріт прорізають поля, формуючи складну систему оборони, яка простягається від Харківської до Запорізької області.
Про це розповідає NewsWeek
Масштаб оборонного будівництва та нові виклики
Україна проводить найбільшу кампанію зі зведення оборонних споруд за весь період повномасштабної війни. Активно викопуються траншеї, встановлюються бетонні «піраміди» та колючий дріт, а також облаштовуються укриття для особового складу і пунктів управління дронами. Військові інженерні підрозділи працюють у цілодобовому режимі, попри постійні обстріли та дії російських безпілотників, які знищують техніку і ускладнюють роботи.
“Армія, яка копає глибше, — це армія, яка виживає”, — зазначає полковник Олег, що відповідає за майже 300 кілометрів оборонних ліній на ключових ділянках фронту.
Програма зміцнення оборонних рубежів триває вже другий рік, однак стикається з труднощами: затримки в роботах, удари артилерії та навіть випадки корупції, пов’язані з освоєнням бюджетних коштів. У 2024 році на будівництво укріплень було виділено понад 46 млрд гривень, що становить майже 2% від усього військового бюджету країни. Однак, за словами чиновників, фактичні витрати ще вищі.
Три лінії оборони та зміна тактики
Українська оборонна система складається з трьох основних ліній: першу облаштовують піхотні підрозділи, другу — спеціалізовані інженерні частини, а третю — цивільні адміністрації, які мають забезпечити захист ключових міст і регіонів. Кожна лінія має зупинити ворога ще до його прориву вглиб території.
Однак українські військові наголошують, що прогалини в системі оборони залишаються. Деякі порівнюють теперішні укріплення з Лінією Мажино у Франції, яку під час Другої світової війни німці змогли обійти. За останні півтора року російські війська скористалися недобудованими ділянками на півночі та прорвали оборону, розпочавши новий наступ силами близько 50 тисяч осіб.
Зараз Україна сподівається, що новий потрійний пояс зміцнень стане надійною перешкодою для російської армії, особливо на напрямках до Покровська і Костянтинівки. Водночас українські підрозділи відчувають брак особового складу та змушені відбивати численні атаки ворога, що повільно просувається вперед завдяки перевазі у живій силі.
Стрімкий розвиток технологій на полі бою змушує змінювати підходи до фортифікацій. Якщо на початку великої війни у 2022 році піхота використовувала окопи для захисту від артилерії, то зараз головною загрозою стали дрони. Нові траншеї риють глибше, облаштовують укриття для невеликих груп і командних пунктів операторів БПЛА, а класичні спостережні пункти вже не дають очікуваного захисту.
Росія, маючи менше бронетехніки, дедалі частіше використовує невеликі мобільні групи на мотоциклах і баггі. У відповідь українські інженери споруджують густу мережу металевих спіралей, які затримують ворога і полегшують роботу власних дронів.
Власний досвід наступальних дій у 2023 році, коли українські війська зіткнулися з багаторівневою обороною противника, став поштовхом для розгортання поточної програми фортифікації. Проте навіть ці зусилля не завжди дозволяють уникнути проривів. Так, навесні 2024 року російська армія скористалась недостатньо укріпленою ділянкою на кордоні в Харківській області.
У липні 2025 року триває боротьба із зловживаннями — нещодавно було заарештовано колишнього заступника мера Харкова за підозрою у розкраданні коштів, призначених для оборони. На півночі російські війська вже наблизилися до Сум, а військові в цьому регіоні попереджають про відсутність належної лінії захисту.
Тим часом, як зазначають військові, часу для укріплення північного напрямку було достатньо, однак не всі можливості були використані. Тепер Україна змушена надолужувати згаяне, нарощуючи зусилля з будівництва нових оборонних споруд, аби не допустити подальших проривів російської армії.
