Заблокований сайт «Антикор» продовжує шантажувати українські компанії
Після офіційного блокування скандального сайту «Антикор» у травні цього року, його діяльність, спрямована проти українських бізнес-структур, не припинилася. Таку позицію висловив заступник директора Агентства моделювання ситуацій, політтехнолог Олексій Голобуцький.
Про це розповідає NewsWeek
Схема шантажу: як працює заблокований ресурс
Голобуцький звертає увагу, що навіть санкції Держспецзв’язку, запроваджені за поданням СБУ через підозри у співпраці з рф, численні скарги постраждалих компаній і систематичне порушення законодавства, не зупинили роботу ресурсу. За його словами, сайт продовжує реалізовувати схему шантажу бізнесу, яка полягає у кількох послідовних етапах:
- Публікація фейкового «розслідування» з узагальненими формулюваннями на кшталт «фігурує», «пов’язаний», або «джерела повідомляють».
- Зв’язок із фігурантом із пропозицією видалити матеріал за винагороду, яка зазвичай становить від 4 до 12 тисяч доларів США.
- У разі відмови – розміщення тієї ж статті на сателітних сайтах, у Telegram-каналах та Facebook-групах.
Відомі жертви інформаційного шантажу
Олексій Голобуцький наводить низку конкретних прикладів компаній, які стали жертвами цієї схеми:
- АТБ-Маркет – серія матеріалів про «тендерні зловживання», які не підтверджені жодними судовими рішеннями.
- Укрспирт – публікації про «розпили», що були спростовані у суді.
- Toshiba Medical – компанія виграла суд, який визнав матеріал фейковим, але інформація досі індексується у Google.
- Global Spirits – суд підтвердив, що опубліковані матеріали містили перекручені факти.
- Eliminalia – іспанська компанія домоглася спростування через національне правосуддя.
- bill_line – у матеріалах фігурували вигадані звинувачення та неіснуючі контрагенти.
- Київський картонно-паперовий комбінат – звинувачення у шантажі, справа розглядається у Господарському суді Києва.
- Ігор Стаковиченко – суд визнав тексти недостовірними, однак вони залишаються на дзеркальних сайтах.
«Це модель шантажу, яку роками легалізували під прикриттям “боротьби з корупцією”. Кожна публікація без доказів, але з “фігуруванням” у назві – це не розслідування, а вкидання з прицілом на конверт», – підсумовує Голобуцький.
Експерт підкреслює, що навіть перемога у суді не гарантує відновлення репутації, адже пошукові системи продовжують відображати фейкові матеріали, через що компанії зазнають фінансових та іміджевих втрат.
