Злочин без покарання? Винуватець смертельної ДТП в Житомирі уникнув в’язниці – адвокат повідомив шокуючі подробиці

Суд зобов’язав поліцію ретельніше провести розслідування, щоб безкарність не привела до нових злочинів

Про це розповідає NewsWeek

У Житомирі набуває розголосу історія сім’ї відомих у місті лікарів Ковальчуків, які восени минулого року трагічно втратили свого сина Віталія у ДТП. При цьому винуватець смертельної аварії — місцевий молодик Ярослав Гнесь — може уникнути покарання через процесуальні зловживання й помилки та, можливо, корупційні причини.

Нещодавно Богунський районний суд міста ухвалив рішення про незаконність закриття справи проти винуватця тої фатальної аварії. Тепер справу мають повторно і ретельно дорозслідувати правоохоронці, аби об’єктивно дослідити всі обставини тої фатальної ДТП. І щоб врешті водій поніс справедливе покарання.

Про деякі, часом шокуючі, подробиці цієї гучної і несправедливої історії журналісти NW розпитали у адвоката сім’ї потерпілих — відомого правозахисника Володимира Остапчука.

Володимир Остапчук

— Як Ви можете оцінити судове рішення — воно справедливе?

— Є рішення суду по моєму клопотанню про поновлення розслідування. Суд об’єктивно оцінив ситуацію, і в матеріалах розкрита вся суть: було скоєно ДТП. Територіальність — міста. Але одразу виїхав на місце пригоди слідчий зі слідчого управління. Він на місці робив якісь незрозумілі дії, щоб потім закрити цю справу.

Тобто, вийшло так: у нього формально в провадженні справи цієї ще немає, а він вже робить так, як треба [підозрюваному].

Авто Гнеся на місці аварії

Після цього ми з ними дуже довго “воюємо” — вони [співробітники поліції] не хочуть нічого робити. Так, наприклад, виїжджаємо на слідчий експеримент, я їм показую: “Хлопці ми приїхали на машині, на якій написано “Автотехніка”, що вона технічно несправна — ви будете світити, тут розбиті фари, адже ця машина після ДТП. Візьміть таку ж машину, давайте зробимо експеримент по-нормальному”.

Мені відповідають: “Хорошо, ви їдьте собі, ми зробимо”. Коли ж ми виїжджаємо, вони на цій машині роблять (є висновок експерта, що вона технічно несправна — несправне освітлення) експертизу, що підсвітити технічної можливості у водія нібито не було. Звичайно, не було, тому що в тій автівці з самого початку були розбиті фари, і вона відповідно світить гірше. І це ми з жовтня місяця минулого року весь час “воюємо”.

Бо з перших хвилин, коли приїхав слідчий, у нього була задача швидко закрити цю справу.

Гнесь у всьому зізнався та розказав слідчим деталі наїзду на пішохода

— Чому Ви так вважаєте, водія-винуватця аварії хтось намагався “відкупити“?

— Не думаю, що там були якісь гроші, а включились родинні зв’язки [зі сторони винуватця ДТП]. Адже поки їхав слідчий, ніхто фінансові питання так швидко, ймовірно, вирішити не міг. По Ярославу видно, що він дуже проста людина, у нього грошей немає [на хабар, щоб відкупитися від відповідальності], він – роботяга на своїй машині.

А от уже хтось з його родичів після аварії можливо і почав впливати на слідчих, тому що просто не дають рухати цю справу далі. От просто не дають!

— Повертаючись до ухвали суду, видно, що Вашу скаргу судова інстанція повністю задовільнила. Як далі розвивалися події після цього судового рішення?

— Дивіться, справа по ДТП була закрита в березні місяці цього року. А мені в липні тільки дали можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження. Тобто, довго ховали цю справу. Тому я поскаржився в обласну прокуратуру, Нацполіцію області, написав скаргу на МВС. Зокрема, на начальника ГУНП, що його підлеглі взяли гроші [за закриття справи], що треба провести внутрішнє службове розслідування. Він мені дав відповідь, що все там нібито хорошо.

Зараз я їм показую всі обставини, що було халатне ставлення при розслідуванні цієї аварії, а новий начальник (був не в курсі цієї історії, він тільки прийшов) на жаль не реагує відповідно, ніхто перевіркою не займається. Він вірить цим людям, які на місці це все, як кажуть, “порішали”. От у чому проблема.

Але є підтримка в обласному управлінні Нацполіції, куди я написав скаргу. Я знаю, що ця скаргу була на розгляді першого заступника прокурора області. Як правило, у справах, коли є труп, по скаргам скасовують рішення слідчих по закриттю проваджень (щоб додатково перевірити, дослідити, зняти ажіотаж). Але на рівні міста у цьому випадку мені одразу відмовили у додаткових перевірках.

Через те, коли я вже мав доступ до матеріалів справи вимушений був через суд вимагати її поновлення. А судова інстанція вже об’єктивно вирішила поновити провадження.

— А де саме сталася ДТП, може тут ще й зіграло питання підслідності та якоїсь некомпетентності міських поліцейських?

— Аварія сталася на трасі, як раз на ділянці на в’їзді в місто, як їхати з Києва на Житомир. Дорога — шикарна. Якщо Віталій навіть йшов по краю узбіччя, то будь-який водій при їзді добре бачить цю ділянку траси, і у світлі фар добре видно пішохода, який рухається на краю. Я там сам кожен день їжджу, добре знаю цю локацію. Ну не можна просто так пропустити силует пішохода. Як я думаю, Ярослав Г. Десь у якийсь момент просто відволікся, позіхнув і через неуважність збив Віталія.

— Цей Ярослав, получається, не якийсь місцевий “мажор“, хто саме тоді йому допомагає уникнути покарання?

— Ні, він не “мажор”, просто зіграли якийсь родинні зв’язки. Дивіться, у минулому я теж колишній слідчий (а сьогодні — адвокат). Я по своєму досвіду скажу: у справі, де є труп, одразу треба йти до родичів, щоб встановлювати всі обставини, як і чому.

Дивує й моральний момент: вже майже рік минув після ДТП, а винуватець не підійшов навіть до батька своєї жертви та не попросив пробачення. У Ярослава була з перших хвилин якась дивна впевненість — він поводився так, ніби знав, що йому нічого не буде. Він зараз на волі, справа була закрита, але він міг просто формально по-людськи вибачитися мільйон разів. Ну, підійди ти до Петра Ковальчука, просто поговори, вибачся. Але ні, навіть і цього Ярослав не зробив.

— Що повинні зробити правоохоронці зараз з огляду на ухвалу суду?

— Вони повинні по-новому провести розслідування. Справа була закрита, я скасував це рішення через суд. Але зараз, наскільки мені відомо, це провадження лежить, його ніхто навіть не бере до розгляду. Але це ж нонсенс! Зі своєї сторони я буду процесуально “воювати”, домагатися справедливого розслідування, проте на це піде час. Цій справі потрібна увага — це ж людину вбили, як можна так просто закрити провадження і забути про цю трагічну ДТП з летальним випадком?! Цього робити ні у якому разі не потрібно!

Я, як колишній начальник цього підрозділу, з яким наразі, умовно кажучи, “воюю”, відверто скажу: від сьогоднішньої поліції я в шоці і вжахаюся через таку халатність і відношення!Редакція NW у свою чергу бере цю ситуацію на свій контроль. Про позицію правоохоронців — читайте у наступних публікаціях по цій темі. Журналісти видання направляють інформаційні запити з вимогою до силовиків офіційно прокоментувати обставини щодо цього обурливого випадку.