Адвокат Вадим Чунжин закликав суддю Соколова припинити незаконне затягування розгляду справи 86-річної жертви “ПриватБанку” і винести нарешті рішення
“ПриватБанк” разом із суддею вже п’ятий (!) рік затягують справу щодо повернення депозиту українки, – адвокат Вадим Чунжин
У Києві відбувся прес-брифінг відомого адвоката Вадима Чунжина, який представляє інтереси жертви шахрайських дій зі сторони «ПриватБанку» – відносно 86- річної Зої Пивоварової.
Як розповів журналістам Вадим Чунжин, вже більше 9-ти років «ПриватБанк», всупереч діючим законам і Конституції, відмовляється повертати депозит 86-річної громадянки України Зої Пивоварової.
Цю резонансну справу вже 5-й рік розглядає Печерський районний суд м. Києва (судова справа № 757/13397/20). Проте суддя О. Соколов безпрецедентно довго затягує розгляд та відмовляється виносити бодай яке рішення, напевно, чекаючи смерті позивача.
(Про незаконне затягування справи неодноразово писали ЗМІ, зокрема у блозі ГО Чесне правосуддя).
Адвокат нагадав, що в свій час, у 1942-43 роках Зоя Пивоварова маленькою дитиною, пережила жахи фашистської окупації в Криму. А зараз бабуся змушена терпіти знущання і поневіряння, бо не може розпоряджатися власними коштами, і використати їх на власні потреби, а саме лікування.
«Ось довідка з печаткою та підписом головного бухгалтера «ПриватБанка», яку надав суду сам «ПриватБанк». Там чітко зазначені цифри, які були на одному з депозитних рахунків колишнього заслуженого медика Зої Пивоварової на момент 17.11.2014 року – 39 тис. у.о. Це заощадження всього її довгого та плідного життя. Багато років вона тримала та накопичувала їх у «ПриватБанку», плануючи зняти їх, коли буде потреба.
«Наразі «ПриватБанк» вводить ЗМІ та суд в оману, вигадуючи неправомірні аргументи і намагаючись переконати, що грошей клієнтки, взагалі, не було на рахунку. Це вкладається у тактику свідомого затягування процесу, щоб максимально відкласти термін, коли доведеться повертати депозит. Бо, насправді, ми маємо всі докази і всі підстави, щоб суд задовольнив позов і змусив «ПриватБанк» своїм рішенням повернути З. Пивоваровій суму боргу і штрафні санкції за її депозитом (39 тис. у.о. + %+ штрафна пеня)», – розказав журналістам адвокат.
Він нагадав, що в ситуації, подібній до Зої Пивоварової, опинилися ще кілька тисяч громадян України, що тримали депозити у кримських відділеннях. Це була зухвала афера колишнього керівництва «ПриватБанку», яке вивело на підконтрольну фірму – ТОВ «Фінілон» (фактично вкрало, бо гроші зникли в офшорах) більше як 8 млрд. кримських коштів.
«Але націоналізований «ПриватБанк», і це консолідована позиція експертів, юристів, та керівництва НБУ, має нести повну відповідальність за афери попередників, як правонаступник усіх активів та зобов’язань перед клієнтами, що були і залишаються повноцінними громадянами України, як Зоя Пивоварова. Щоправда, усі вимоги доводиться підтверджувати через суд», – зазначив правозахисник.
Під час брифінгу адвокат надав журналістам відомості по судовій практиці стосовно кримських вкладів «ПриватБанку».
Він звернув увагу ЗМІ на той факт, що за даними дослідження Гельсінської правозахисної групи, всього з моменту анексії АРК на початок 2020 року українськими судами розглянуто понад чотири тисячі позовів кримських клієнтів «ПриватБанку» (ПБ). Справи розглядались судами усіх областей України. Частина позовів вимагає стягнення суми банківських вкладів, суми відсотків та штрафних санкцій, інша частина позовів містить нематеріальні вимоги про зобов’язання банку повернути суми вкладів. Переважна більшість позовів подана фізичними особами. Понад три тисячі позовів задоволено повністю або частково. Як зазначається в доповіді, в усіх без виключень досліджених судових справах представники ПБ не визнавали позов у повному обсязі.
Як зазначається в доповіді, в більшості досліджених судових справ представники ПБ наполягали на тому, що позивачами не надано документів встановленого законодавством зразку на підтвердження позовних вимог. А відтак, документи, надані позивачами на підтвердження укладення депозитних договорів з банком, оголошувались банком недійсними.
«Крім того, «ПриватБанк» у судах робить вигляд, що договір про переведення депозитів на ТОВ «Фінілон» досі чинний і викликають їх «третьою стороною». Але, як показує практика, на прикладі Постанови Верховного Суду по справам № 201/5390/16-ц та № 757/2796/20 доброчесні судді не беруть до уваги цей договір, оскільки він укладений із численними порушеннями», – запевняє адвокат Вадим Чунжин.
Правозахисник відмітив, що починаючи із 2019 року «ПриватБанк» удосконалює тактику саботажу власних зобов’язань перед клієнтами. Зокрема, в деяких справах представники не заперечують сам факт укладення договорів банківського вкладу, проте наполягають на тому, що позивачами не доведено факт неповернення депозитних коштів.
Саме так, на думку адвоката, юристи «ПриватБанку» намагаються діяти у випадку Зої Пивоварової.
«Ця нахабна правова позиція «ПриватБанку» (ПБ) є незмінною в усіх досліджених справах. У стислому вигляді вона полягає в тому, що, на думку представників ПБ, документи, які надані позивачами на підтвердження обставин справи (депозитні договори, квитанції про внесення готівкових коштів в касу банку, довідки про розмір залишків на депозитних рахунках) не відповідають вимогам чинного законодавства і, отже, не можуть братись судом до уваги. Крім того, юристи ПБ намагаються переконати суддів, що позивачі не мають переконливих доказів того, що банк не виплатив їм депозитні кошти та відсотки по депозитах до припинення роботи ПБ в АРК в березні 2014 року.
Проте, не зважаючи на такі маніпуляції, це не допомагає «ПриватБанку» уникнути відповідальності», – впевнений адвокат.
«Я радився з колегами, усі адвокати, що ведуть позови до «ПриватБанку» по кримським вкладам, вважають, що дії банку в суді направлені виключно на затягування процесу розгляду. А після отримання остаточного рішення суду починаються проблеми з його виконанням. А, відтак, суми вимог до «ПриватБанку» зростають», – коментує адвокат Вадим Чунжин.
А що суд?
На брифінгу адвокат повідомив про хід розгляду справи у Печерському районному суді м. Києва:
«В моєму випадку, ситуацію ускладнює той фактор, що Зої Пивоваровій конче потрібні її гроші вже зараз. У неї немає часу, вона важко хворіє і потребує негайного кваліфікованого лікування», – розповідає він.
Так співпало, що в Печерському суді позов до «ПриватБанку» розглядає суддя Соколов, якого ще у 2019 році Громадська рада доброчесності визнала недоброчесним суддею. І однією з причин такого висновку було обґрунтоване звинувачення судді у систематичному безпідставному затягуванні судових розглядів та грубе порушення термінів публікації рішень.
«Дивлячись на манеру ведення справи суддею Олексієм Соколовим, у мене складається враження, що або він отримує якесь особливе задоволення від знущання із старенької жінки, яка за станом віку і здоров’я може померти в будь-який момент, або він працює на сторону «ПриватБанку». Чому я так вважаю? По-перше, суддя Соколов затягує процес вже 5-й рік. По-друге, він у 16-й раз (і це національний суддівський рекорд) без вагомих аргументів, переносить засідання по цій справі! Але у протоколах суду (і це – грубе порушення!) чомусь дивним чином прописується, що сторони не з’явилися! Хоча сторона Позивача з’являється завжди за 20 – 30 хвилин до початку засідання і відмічається у журналі», – розказав адвокат.
Вадим Чунжин звернув увагу ЗМІ, що усі пояснення, довідки, свідоцтва, документи, докази, все, що просив суд – вже давно лежить у папці в кабінеті судді. А затягуючи усіма засобами розгляд, суддя грубо порушує всі норми ч.1 ст.7 та п.2.ч.1 ст.106 Закону України Про судоустрій і статус суддів, а також суддя порушує принципи ст.ст1, 8, 55 Конституції України.
«Тому ми змушені надіслати скарги до ВККСУ та ВРП з вимогою розібратися у ситуації та перевірити діяльність судді на предмет відповідності затвердженим нормам судочинства і закону. Журналісти нагадали мені, що у 2019 році Громадська рада доброчесності зробила письмовий висновок щодо невідповідності судді Соколова критеріям доброчесності та професійної етики. Зокрема, йому закидали безпідставне затягування розгляду справ та публікації рішень. То скільки ще чекати, доки буде рішення – ще 5, а може 10 років? Та я буду радий помилитись щодо намірів судді, якщо О. Соколов все ж таки збереться із силами та 14 червня винесе бодай якесь рішення. Головне, щоб воно було обґрунтоване та винесено на підставі законів і доказів.
«Хочу ще раз нагадати, що НБУ рекомендував «ПриватБанку» взяти на себе обов`язок по відшкодуванню кримських депозитів задля дотримання законності і відновлення репутації «ПриватБанку». А Верховний Суд загалом, підтверджує рішення перших інстанцій та законність позивних вимог до «ПриватБанку». Практика ВС визнає незаперечне право кримських вкладників на повернення депозитних коштів, певні розбіжності існують лише у нарахуванні пені та процентів», – підкреслив адвокат.
Підсумовуючи брифінг, Вадим Чунжин закликав усі сторони прикласти добру волю і зусилля, щоб якомога скоріше вирішити цю патову ситуацію. Бо в разі узаконення права банків не віддавати депозити клієнтам, якщо таке станеться – це буде величезний удар по банківській і фінансовій системі України. А, крім того, це буде нищівний удар по довірі громадян України до Держави і здатності гарантувати людям їх базові конституційні права, як то – право розпоряджатися власними грошима. «Ми не маємо права допустити легалізацію беззаконня і грабунку простих людей. Дуже сподіваюсь, що усі сторони проявлять добру волю і повернуть можливість Зої Пивоваровій користатись власними грошима. А, головне, вона зможе це зробити ще в цьому житті», – наголосив Вадим Чунжин.
Довідка:
Як підтвердили численні журналістські розслідування, афера з виведенням на ТОВ «Фінілон» більш як 8 мільярдів 215 мільйонів гривень кримських депозитів була організована колишніми власниками «ПриватБанку» Ігорем Коломойським та Генадієм Боголюбовим.
Однак сам факт переведення «ПриватБанком» коштів із кримських депозитів на рахунки пов’язаної із ним фінансової компанії тривалий час тримався у секреті. Хоча вкладники, вони ж — кредитори банку, мали б про це знати першими. Адже стаття 520-та Цивільного кодексу України визначає: «боржник у зобов’язанні може бути замінений іншою особою лише за згодою кредитора».
18 листопада 2019 року Кримська прокуратура відкрила провадження за заявою кримських вкладників про привласнення їхніх коштів «ПриватБанком» шляхом незаконного переведення вкладів до афілійованої компанії ТОВ «Фінілон».
Зокрема Прокуратурою АР Крим внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення службовою особою банка кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 Кримінального кодексу України (розтрата чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем).
Згідно даних з відкритих джерел (портал Finbalance), у період з 2014 до кінця 2020 роки (тобто в період після окупації Росією Криму) на підставі судових рішень «ПриватБанк» виплатив кримським вкладникам 750 млн грн (включаючи відсотки і штрафи), “попри те, що зобов’язання з виплати сум за такими депозитами було передано третій особі” (ТОВ «Фінілон», цитата ).
Загалом, відповідно інформації з відкритих джерел, на кінець 2020 року до «ПриватБанку» було заявлено ряд позовних вимог кримськими вкладниками стосовно повернення депозитів (включаючи відсотки, штрафи та штрафні санкції), що наразі перебувають у провадженні судів України на загальну суму 1,193 млрд грн.
