Чому великий російський бізнес уникає діяльності в окупованому Криму
Після початку повномасштабної війни росії проти України західні країни посилили санкції проти рф, що, на думку окупаційної влади Криму, мало б відкрити нові можливості для залучення російського бізнесу на півострів. Проте реалії засвідчують, що значні інвестиції та прихід великого бізнесу так і не відбулися, а більшість крупних компаній і надалі уникають регіону.
Про це розповідає NewsWeek
Санкції та обмеження: як російські компанії діють у Криму
У 2023 році так званий «глава Криму» Сергій Аксьонов заявляв про зникнення сумнівів у російських підприємців щодо роботи на півострові, адже «всі мислимі й немислимі санкції вже й так запроваджені». Однак на практиці очікування виправдалися лише частково: хоча деякі компанії з рф і зайшли до Криму, великі гравці залишаються осторонь.
Першими після 2022 року відкрилися відділення російських банків, зокрема «Сбербанку», який до того уникав роботи на анексованій території. Це стало можливим через втрату доступу до міжнародних ринків та санкційні обмеження. Під брендом «ВТБ» у Криму працює підсанкційний банк РНКБ. Також зросла присутність аптечних мереж із рф, таких як «Апрель», «Рігла», «Здравсіті», а жителі півострова отримали доступ до російських сервісів доставки: Boxberry, Ozon, Wildberries, хоча їх діяльність залишається напівлегальною.
«Не всі в курсі, як у Криму працюють санкції. У нас немає Ozon (російський сервіс інтернет-продажів – ред.). У нас є пункт видачі без маркування, хоча за фірмовим стилем видно, що це Ozon. Його тут нібито немає. У нас не можна замовляти (товари) з AliExpress. Але, зрозуміло, шляхи (обходу) є, ми це робимо», – розповідає російська блогерка Alexandrova, яка живе у Криму.
Щоб обійти обмеження, місцеві мешканці використовують VPN та фіктивні поштові індекси для замовлення товарів з міжнародних сервісів.
Труднощі зі зв’язком та торгівлею
Після вторгнення росії обіцяли скасувати «національний роумінг» для мобільних операторів у Криму. Проте якість зв’язку залишається проблемною, а оператори МТС, «Білайн» і «Мегафон» не скасовують додаткову плату для абонентів у Криму та Севастополі, незважаючи на попередження Федеральної антимонопольної служби рф. Через це, як зазначають місцеві ЗМІ, «громадянин РФ, який приїхав до Криму чи Севастополя, виявляє, що він, всупереч своїм уявленням, запевненням держави та географічних карт, виїхав за кордон».
Навіть після тиску російської влади роумінг не був скасований, а представництва мобільних операторів у Криму так і не з’явилися. Місцеві мешканці змушені купувати сім-картки або у посередників, або їздити до росії для отримання сервісних послуг.
Очікування щодо приходу великих торговельних мереж також не виправдалися. Магазини «Пятерочка» та «Магніт» залишаються поза півостровом. Спроба ростовської мережі «Асорті» закріпитися у Криму завершилася провалом – до 2019 року всі магазини були закриті.
Експерти вказують на низьку інвестиційну привабливість півострова через складну логістику, невисокі прибутки, сезонність попиту та брак сучасних торговельних площ з паркуванням. Як зазначає завідувач кафедри держуправління КФУ ім. Вернадського Андрій Вершицький, «Криму властива сезонність: влітку попит на товари величезний, а взимку досить скромний. Працювати рітейлерам влітку в Криму перспективно, а взимку складно».
Офіційні особи також визнають, що ринок товарів насичений продукцією місцевого виробництва, а поява федеральних мереж може призвести до витіснення кримських товарів. Президент Торгово-промислової палати Криму Сергій Діюк наголосив: «Ми повинні розуміти, що всі великі рітейлери законтрактовані не з кримським виробником. До нас хлине маса товарів не кримських – ми не дозавантажимо свої виробництва. Тут дуже тонка межа. Потрібно розуміти: ми їмо смачний якісний кримський товар чи запускаємо всіх інших».
З часом продукти місцевого виробництва стали дорожчими і менш доступними для населення. Економічна ситуація залишається складною: у 2024 році Крим потрапив до десятки регіонів з найнижчими доходами населення у рф, а за межею бідності проживає 11,4% мешканців півострова.
Попри заяви окупаційної влади про «зростання економіки», вона визнає потребу у скасуванні санкцій, які суттєво обмежують розвиток регіону та заважають масштабному приходу російського бізнесу.
