Чи вистачить росії грошей на війну у 2026 році: економічні прогнози та виклики
Російська економіка у 2025 році опинилася на межі глибокої рецесії, а питання подальшого фінансування війни у 2026 році викликає все більше сумнівів серед експертів. Ключові посадовці рф, зокрема міністр економічного розвитку Максим Решетников, вперше відкрито визнали серйозні кризові тенденції. Як зазначалося, економічне зростання, спричинене масштабними вливаннями у військово-промисловий комплекс, практично припинилося, а дефіцит бюджету досяг рекордних показників через зниження надходжень із нафтогазового сектору.
Про це розповідає NewsWeek
Критичний дефіцит бюджету та внутрішнє фінансування
За оцінкою директора Берлінського центру Карнегі з вивчення росії та Євразії Олександра Габуєва, кремль зможе утримувати фінансування агресії проти України ще 12-18 місяців, якщо Захід не посилить санкційний тиск. У 2025 році російський уряд був змушений кілька разів переглядати бюджетні показники, але навіть після корекції дефіцит перевищив очікування та, за підрахунками аналітиків, може сягнути 7,8 трильйона рублів (близько 100 мільярдів доларів США).
“Вони з самого початку провалилися зі своїми очікуваннями щодо нафтогазових доходів”
Падіння цін на нафту на світових ринках призвело до скорочення нафтогазових надходжень на 22-23% порівняно з попереднім роком, що спричинило суттєвий розрив у бюджеті. Для його покриття рф активно залучає внутрішні запозичення, переважно через випуск облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Лише за 11 місяців 2025 року обсяг запозичень зріс на 225% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року. Велику роль у цьому процесі відіграє Центробанк, що підтримує ліквідність банків за допомогою РЕПО-операцій.
Однак такий підхід має обмежений потенціал: у Фонді національного добробуту залишилося лише 4,1 трильйона рублів ліквідних коштів, а обслуговування боргу вже становить близько 9% усіх бюджетних видатків. Водночас, з 2026 року російська влада підвищує податкове навантаження — зокрема, ПДВ збільшується з 20 до 22%, а додаткові зміни торкаються індивідуальних підприємців та грального бізнесу. Проте очікуваного зростання бюджетних доходів це не дає через загальне уповільнення економіки.
Основні економічні проблеми та вплив санкцій
Військово-промисловий комплекс залишається головним пріоритетом, але агресивне нарощування витрат на оборону виявилося недосяжним: у 2026 році офіційна частка оборонних і силових витрат навіть зменшиться з 43% до 38,2% у структурі бюджету. Водночас російська економіка вже відчуває наслідки системної інфляції, оскільки Мінфін, по суті, стимулює її «друком грошей», а Центробанк намагається стримувати процес високою обліковою ставкою.
Пріоритетність ВПК призвела до перерозподілу ресурсів із цивільної економіки, що негативно вплинуло на більшість галузей. Наприклад, вугільна промисловість втратила західні ринки, а спроби орієнтуватися на Китай не компенсували втрати. Сфера будівництва, яка раніше зростала завдяки пільговим іпотечним програмам для військових, нині переживає спад через згортання цих програм та зростання вартості кредитів. Автопромисловість майже повністю заміщена китайськими брендами, а авіапромисловість страждає від неможливості обслуговувати іноземні літаки.
Тиск санкцій, зокрема обмеження експорту нафти та зниження її ціни, ще більше ускладнює ситуацію. Міжнародна енергетична агенція зафіксувала падіння середньої експортної ціни російської нафти до 47,1 долара за барель у листопаді при ціні Brent 64 долара. Ключові покупці — Китай, Індія і Туреччина — скоротили закупівлі приблизно на 30% кожен, а значний обсяг нафти перебуває на танкерах без кінцевих покупців.
Водночас, посилення західних санкцій, особливо запровадження вторинних обмежень, може суттєво обмежити можливості рф у фінансуванні війни. Експерти вважають, що якщо росія втратить 20% експорту нафти, це стане серйозним викликом для її економіки, але не матиме критичного впливу на світовий ринок.
Загалом, російська економіка перебуває у все більш складному становищі: темпи зростання сповільнюються, а кожен наступний місяць війни обходиться кремлю все дорожче. Відсутність інвестицій у цивільні сектори, інфляція та залежність від внутрішніх запозичень підвищують ризики довгострокової нестабільності.
