Чи зможе росія відновити зруйновані металургійні заводи Маріуполя
Окупаційна влада росії на тимчасово захопленій території Донецької області вкотре зробила заяву про плани відновлення роботи Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча. Так званий «премʼєр» угруповання «ДНР» Андрій Чертков оголосив, що у 2026 році планується запуск трубоелектрозварювального цеху №1. За його словами, наразі вже працює одне з відділень підприємства, а до кінця поточного року має відновитися ще один цех.
Про це розповідає NewsWeek
Стан металургійних заводів Маріуполя після окупації
Після захоплення міста, за інформацією місцевих журналістів, територія комбінату імені Ілліча перетворена на військову базу росії — у цехах розміщено склади боєприпасів, ремонтні майстерні для техніки та казарми. Водночас підприємство активно використовують як джерело металобрухту: обладнання та матеріали вивозяться до росії. Щонайменше втретє окупаційна адміністрація публічно заявляє про наміри «відновити» роботу заводу, хоча ще у 2023 році визнавала неможливість повноцінного запуску через масштабні руйнування.
На місці повністю знищеного заводу «Азовсталь» окупаційна влада оголосила плани створити так званий «музей космонавтики» та облаштувати постіндустріальний парк з культурно-туристичною, діловою та рекреаційною зонами. Заплановано також створення спортивного кластера.
Втрата для міста та економіки України
Редакторка місцевого видання Анна Романенко наголошує, що «Азовсталь» і комбінат імені Ілліча були містоутворюючими підприємствами, які забезпечували роботу для третини населення Маріуполя. Протягом багатьох років тут працювали цілі трудові династії, а підприємства формували значну частину бюджету міста. За її словами, хоч у останні роки частка надходжень від малого та середнього бізнесу зрівнялася із внеском заводів, металургійна промисловість залишалася надзвичайно важливою для регіону.
Нині на комбінаті імені Ілліча працює лише копровий цех, який займається переробкою металобрухту. Відновити масштабне виробництво фахівці вважають нереальним через критичний стан обладнання та масштабні руйнування. Як зазначає Романенко, «легше все побудувати з нуля, ніж щось ремонтувати». Окупаційна влада продовжує робити гучні заяви про запуск заводу, однак на практиці це не супроводжується жодними реальними результатами.
«Інформація про те, що вони запустили завод, вона лунала вже наприкінці 2022 року. І станом на зараз на цьому підприємстві нічого не змінилося. Єдине, що вони змогли запустити там, це роботу копрового цеху. Тому що копровий цех – це те, що дозволяє переробляти оце металургійне сміття на щось там, на лом і торгувати цим. Стан обладнання такий, що ніякого 2026 року там не буде. Його не буде і 2027-го, і 2028 року.
Тим часом територія «Азовсталі» залишається повністю зруйнованою і забрудненою залишками боєприпасів та отруєною землею. Експерти наголошують, що на цій території неможливо створити парк чи музей без багаторічної рекультивації та очищення ґрунтів. Зараз це місце небезпечне, де часто трапляються вибухи через розпилювання металобрухту.
Оцінка збитків і перспективи відновлення
Колишній голова Донецької обласної державної адміністрації, народний депутат Сергій Тарута підкреслює, що маріупольські металургійні комбінати були одними з найбільших в Україні та на теренах колишнього СРСР. «Азовсталь» до руйнування виробляла до 5 мільйонів тонн сталі на рік, а її продукція постачалась на суднобудівні підприємства, для бронетехніки та труб. Сукупно ці підприємства давали близько 10% всієї сталі, що випускалася в Радянському Союзі.
Тарута оцінює збитки від руйнування «Азовсталі» у 2-3 мільярди доларів, а комбінату імені Ілліча — у 150-200 мільйонів доларів. Він вважає, що відновлення «Азовсталі» практично неможливе, а для запуску комбінату імені Ілліча необхідні значні інвестиції, кваліфіковані кадри та час. Зараз більшість спеціалістів або загинули, або покинули Маріуполь.
Економіст Ілля Несходовський додає, що ці заводи забезпечували до 40% виробництва сталі в Україні та були основними платниками податків у Донецькому регіоні. Окупація й руйнування підприємств призвели до суттєвого скорочення експорту сталі, втрати валютної виручки та погіршення соціально-економічної ситуації. На його думку, в нинішніх умовах відновлення металургійного виробництва для росії є економічно необґрунтованим через втрату ринків збуту й значні витрати.
Несходовський наголошує, що навіть провідні російські підприємства, такі як «Сєвєрсталь», нині є збитковими через втрату європейських та китайських ринків, а внутрішнє будівництво в рф скорочується. У таких умовах заяви окупаційної влади розглядаються експертами як нереалістичні та політично мотивовані.
Маріуполь був окупований російськими військами навесні 2022 року після тривалих боїв, місто зазнало масштабних руйнувань і залишається на значній відстані від лінії фронту. Українські сили час від часу завдають ударів по військових обʼєктах у місті, що ускладнює будь-які спроби запуску виробництва.
