Економічні результати 2025 року та стратегічний прогноз для України на 2026 рік
Про це розповідає NewsWeek
Повномасштабна війна за незалежність України триває вже чотири роки, що призвело до значних людських втрат, руйнування інфраструктури та масштабних економічних збитків. Жорстокі атаки агресора по містах і селах, а також бойові дії на фронті, який розтягнувся більш ніж на тисячу кілометрів, спричинили загибель десятків тисяч громадян, призвели до масової міграції населення та суттєвого зниження виробничого потенціалу країни.
Основні досягнення економічної політики та фінансової підтримки
У ході війни економіка України адаптувалася до воєнного стану, здійснивши масштабний перерозподіл ресурсів на забезпечення оборони. Оборонно-промисловий комплекс (ОПК) значно розширився та став ключовим інноваційним кластером, що об’єднує понад 900 компаній різних форм власності. Міжнародна підтримка відіграла вирішальну роль у збереженні фінансової стійкості країни: з початку війни до грудня 2025 року сума міжнародної допомоги Україні перевищила 430 млрд євро.
Фіскальний дефіцит поступово скорочується: у січні–листопаді 2025 року він склав 20% ВВП (без урахування грантів), порівняно з 24% у 2024-му та 27% у 2022–2023 роках. Доходи з власних джерел забезпечили 57% фінансових потреб бюджету, що на 10 відсоткових пунктів більше, ніж торік. Така динаміка стала можливою завдяки підвищенню ефективності податкового адміністрування, реальному економічному зростанню та розширенню податкової бази.
Суттєвого прогресу досягнуто у збереженні валютної стабільності: девальвація гривні до долара США за рік становила лише 1,8%. Надходження міжнародної допомоги дозволили нарощувати валютні резерви, навіть попри збільшення валютних інтервенцій НБУ. Загалом, з початку війни до листопада 2025 року держави-союзниці надали Україні понад 332 млрд євро допомоги — з них 157,7 млрд євро у вигляді військової допомоги, а 152,3 млрд — фінансової. Державний бюджет отримав 161 млрд доларів фінансової підтримки, зокрема 46 млрд доларів у 2025 році. Саміт ЄС у грудні 2025 року затвердив нову позику для України обсягом 90 млрд євро для фінансування дефіциту бюджету у 2026–2027 роках та забезпечення закупівлі критично необхідної зброї для ЗСУ.
“Вітчизняний оборонно-промисловий комплекс (ОПК) стає все більш потужним і самодостатнім. За час війни потужності ОПК зросли в 35 разів і станом на кінець 2025 року оцінюються у 35 млрд доларів США. З понад 900 працюючих компаній ОПК — близько 100 державних і 800 приватних. Україна вже в змозі виробляти 4 млн безпілотників різних типів на рік”.
Співпраця з МВФ залишалася ефективною: уряд і НБУ виконали всі структурні маяки та індикативні цілі програми розширеного фінансування EFF на 15,6 млрд доларів, а листопадова місія МВФ погодила нову чотирирічну програму EFF із доступом до 8,1 млрд доларів. Важливим досягненням стало скасування кабальної угоди 2015 року щодо ВВП-варантів, що дозволяє уникнути майбутніх надмірних виплат кредиторам та підвищити потенціал економічного відновлення України.
ОПК демонструє стрімке зростання: потужності сектору оцінюються у 35 млрд доларів, а частка покриття матеріально-технічних потреб ЗСУ досягла 40%. В Україні розпочато масове виробництво крилатих ракет, ракет-дронів, САУ “Богдана”, сучасних боєприпасів, мін і різноманітних дронів. 25 іноземних компаній уже локалізують виробництво військової продукції в Україні.
Виклики і пріоритети економічного розвитку на 2026 рік
Попри значні досягнення, темпи економічного відновлення залишаються недостатніми: за січень–листопад 2025 року реальний ВВП зріс лише на 2%, а його рівень становить 78% від показника 2021 року. Причинами повільного зростання є високі безпекові ризики, дефіцит енергогенерації, брак інвестицій і трудових ресурсів, а також жорстка монетарна політика. Жодна з основних галузей не відновила довоєнний рівень, а промисловість зазнала особливо значних втрат.
Серед ключових проблем залишаються низький рівень кредитування економіки (близько 15% ВВП), неспроможність трансформувати внутрішні заощадження у інвестиції, наростання валютного дефіциту (37 млрд доларів за рік), неефективність антиінфляційної політики НБУ (інфляція у листопаді — 9,3%), зростання вартості обслуговування внутрішнього боргу та розширення зовнішньоторговельного дефіциту (перевищує 40 млрд доларів за 2025 рік).
На наступний рік перед Україною стоять ключові завдання: максимальна мобілізація ресурсів для посилення обороноздатності та забезпечення економічної стійкості. Пріоритетом має стати розвиток національного ОПК, збільшення інвестицій у відновлення критичної інфраструктури, відбудову пошкоджених активів та підтримку Збройних сил. Важливо також продовжувати програми підтримки бізнесу, розширювати доступ до фінансування, трудових ресурсів і нових ринків збуту, створювати гарантії для інвестицій та впроваджувати інструменти страхування від воєнних ризиків.
Подальша податкова реформа, погоджена із європейськими партнерами, має бути спрямована на підвищення справедливості податкової системи та зниження корупційних ризиків. Продовження реформ у судовій та правоохоронній системі критично важливе для поліпшення інвестиційного клімату та залучення зовнішнього фінансування.
Ефективна взаємодія монетарної та фіскальної політики стане запорукою макроекономічної стабільності, підтримки економічного зростання та зайнятості населення у період глибокої структурної кризи.
