Глобальний борг досяг рекордних $307 трлн: основні причини та наслідки
Глобальний борг у другому кварталі поточного року встановив новий історичний максимум, сягнувши $307 трильйонів. Незважаючи на посилення монетарної політики та підвищення ключових ставок центральними банками, це не сповільнило нарощування боргових зобов’язань у світі. Провідними драйверами зростання залишаються економіки США та Японії.
Про це розповідає NewsWeek
Динаміка співвідношення боргу до ВВП
За оцінками аналітиків, за перше півріччя 2023 року сумарний борг у доларовому еквіваленті зріс на $10 трильйонів, а за останні десять років — на $100 трильйонів. Це призвело до підвищення співвідношення боргу до валового внутрішнього продукту, яке вже другий квартал поспіль демонструє зростання й досягло 336%.
Причиною такої динаміки стала комбінація уповільнення економічного зростання та зниження темпів інфляції, що призвело до повільнішого розширення номінального ВВП порівняно з темпами накопичення боргу.
«Співвідношення боргу до ВВП фактично відновило висхідну траєкторію», — заявив Емре Тіфтік, директор з досліджень сталого розвитку IIF, на прес-конференції.
Прогнози та регіональні лідери зростання
Фахівці Інституту міжнародних фінансів прогнозують, що до кінця року, навіть за умов стабілізації інфляції та заробітних плат, співвідношення глобального боргу до ВВП перевищить 337%. Експерти попереджають, що це може призвести до необхідності зниження витрат, інвестицій та споживання у країнах, корпораціях і домогосподарствах, що, своєю чергою, негативно вплине на темпи економічного розвитку та якість життя населення.
Понад 80% нового боргового навантаження припало на розвинені країни, а найбільше зростання зафіксовано у США, Японії, Великій Британії та Франції. Серед країн, що розвиваються, лідерами стали Китай, Індія та Бразилія.
Уперше за тривалий час, як зазначають експерти, ситуація на ринках, що розвиваються, виглядає краще, ніж у розвинених державах. Це пов’язано з тим, що після пандемії розвинені країни відновлюють свої фіскальні позиції повільніше, а багато з них постраждали від енергетичної кризи, спричиненої війною в Україні.
Дослідження також виявило, що співвідношення боргу домогосподарств до ВВП на ринках, що розвиваються, все ще перевищує доковідні рівні, переважно через Китай, Корею та Таїланд. Водночас на розвинених ринках цей показник знизився до найнижчого рівня за останні 20 років.
Фахівці підкреслюють, що боргове навантаження на споживачів залишається здебільшого контрольованим, а стан фінансів домогосподарств, особливо у США, може стати фактором стабільності у разі подальшого підвищення ставок Федеральної резервної системи.
