Компанії росії масово звертаються за державною допомогою через бюджетний дефіцит

Зростає кількість російських компаній, які подають запити на державну підтримку та податкові пільги на тлі розширення бюджетного дефіциту, що посилюється через тривалу війну. Попит на допомогу охоплює різні сектори — від металургії до транспорту й будівництва — і підкреслює посилення фінансового тиску на державні фінанси.

Про це розповідає NewsWeek

Основні запити бізнесу

Лобістські групи металургійної галузі вимагають звільнення від акцизу на сиру сталь та скасування податку на видобуток залізної руди, аргументуючи це необхідністю підтримати зниження прибутковості виробництва. За оцінками обізнаних учасників ринку, такі пільги можуть обходитися бюджету приблизно в 10 млрд рублів щомісяця.

Паралельно Міністерство транспорту планує залучити 65 млрд рублів підтримки для «Російських залізниць», які зазнають тиску через зростання витрат, падіння маржі і значну заборгованість. Найбільший девелопер житлової нерухомості Samolet Group також звернувся по допомогу в обсязі 50 млрд рублів, пояснюючи, що це має запобігти здорожченню житла, яке будується.

Тиск на бюджет і варіанти реагування

Хвиля звернень збігається з періодом високих витрат на обслуговування боргу та охолодження економічної активності, що нагадує кризи 2008 року та 2014 року після анексії Криму. Однак нині можливості уряду значно обмежені: війна, що наближається до п’ятого року, виснажує ресурси, а ключова ставка піднята до рекордних 21% з метою стримування інфляції, яка пізніше знизилася до близько 16%.

Додатково бюджет відчуває тиск через зниження цін на нафту, різниці у ціноутворенні та знижки на експортні поставки, а також зміцнення рубля, що скорочує нафтові доходи. Влада намагається знайти близько 1,2 трлн рублів для згладжування ключових бюджетних показників, тоді як ліквідні резерви суверенного фонду наближаються до критичного мінімуму й змушують уряд активніше привертати дорогі боргові ресурси.

Компанії працюють за одними з найскладніших умов за останні роки: санкції порушили ланцюги постачання, обмежили доступ до сучасних технологій і створили проблеми з платежами. Високі процентні ставки стримують кредитування та знижують прибутковість, що змушує бізнес шукати альтернативні шляхи виживання.

Експерти вказують, що держава не зможе забезпечити допомогу всім заявникам, тому багатьом підприємствам доведеться вдаватися до непопулярних рішень — реструктуризації, скорочення витрат, продажу активів або зміни власників. Одночасно уряд може віддавати перевагу механізмам непрямої підтримки, наприклад пільговим кредитам пріоритетним секторам, перекладаючи частину ризиків на банки.

Аналітики прогнозують період стагнації, під час якого менш ефективні й слабші компанії поступово залишатимуть ринок, тоді як повномасштабна фінансова катастрофа наразі не виглядає неминучою. Проте загальна картина залишається напруженою, і подальша динаміка залежатиме від спроможності бюджету витримати додаткові навантаження та від того, наскільки ефективно бізнес адаптуватиметься до нових умов.