Кредит Укрексімбанку на $60 мільйонів: ситуація довкола SkyMall, Христенка й нових власників
Чотири роки тому державний «Укрексімбанк» надав кредит у 60 мільйонів доларів компаніям бізнесмена Сергія Брюховецького, тестя народного депутата від забороненої партії «ОПЗЖ» Федора Христенка. Заставою виступив проблемний торговельно-розважальний центр SkyMall у Києві, навколо якого точились гучні корпоративні конфлікти та судові суперечки.
Про це розповідає NewsWeek
Скандали навколо кредиту та напади на журналістів
У жовтні 2021 року ситуація набула розголосу після того, як журналісти проєкту «Схеми» під час інтерв’ю з тодішнім головою правління «Укрексімбанку» Євгеном Мецгером поставили питання щодо бізнесу позичальника на окупованій території Донеччини. Інтерв’ю завершилося скандалом — за наказом Мецгера співробітники банку застосували фізичну силу до оператора, відібрали камери та носії інформації, а запис видалили, який згодом був відновлений.
«Ви перебуваєте в об’єкті критичної інфраструктури. Поводьте себе нормально».
Після інциденту було відкрито кримінальне провадження щодо перешкоджання журналістській діяльності, а Мецгера та інших посадовців банку визнали винними. Проте апеляційний суд звільнив їх від кримінальної відповідальності. Згодом Мецгер залишив посаду в банку і очолив державну іпотечну програму «єОселя» у компанії «Укрфінжитло», а також заснував спільний бізнес із колишніми колегами з «Укрексімбанку».
Доля кредиту й нові власники SkyMall
Кредит у $60 мільйонів був виданий компаніям Сергія Брюховецького, ексдепутата Горлівської міськради та тестя Федора Христенка. «Схеми» з’ясували, що на момент отримання кредиту у 2021 році Брюховецький мав бізнес у Горлівці, що діяла під окупацією та сплачувала податки у бюджет «ДНР», тобто фактично фінансувала тероризм згідно з українським законодавством.
Метою кредиту був викуп ТРЦ SkyMall, який залишався предметом судових спорів. Попри заяви Мецгера про відсутність порушень із боку позичальника й належне обслуговування кредиту, Офіс генерального прокурора відкрив провадження за статтею про фінансування тероризму. Розслідуванням зайнялася СБУ, однак новин про підозри чи хід справи тривалий час не з’являлося.
У 2025 році СБУ повідомила про підозру Федору Христенку у державній зраді, підозрюючи його у співпраці з ФСБ рф та участі в організації проросійських протестів у Донецьку ще з 2014 року. В матеріалах справи йдеться про зв’язки Христенка із відомими проросійськими діячами.
Журналісти з’ясували, що після цих подій у структурі власності SkyMall відбулися зміни. Якщо раніше Брюховецький був єдиним бенефіціаром компанії-власника ТРЦ, то з серпня 2025 року з’явилися нові співвласники: громадянин Великої Британії Марк Родес і громадянин Ізраїлю Ігор Корев. Частка Брюховецького скоротилася до 30%, стільки ж отримав Родес, а 40% — Корев.
Аналіз журналістів свідчить, що нові співвласники мають бізнес-зв’язки з підсанкційними особами з рф та особами, дотичними до російських фінансових структур. Зокрема, Родес пов’язаний із російсько-ізраїльським бізнесом та колишніми депутатами держдуми рф, а Корев — із компаніями, співвласниками яких є особи, що мали частки у російських банках.
Юристи вважають, що поява нових власників одразу після оголошення підозри Христенку може бути спробою вивести актив з-під ризику конфіскації або змінити структуру власності для приховування реальних бенефіціарів. За українським законодавством таке приховування є порушенням і може призвести до штрафів або зупинення фінансових операцій. Крім того, це суперечить умовам кредитного договору із держбанком.
На питання журналістів щодо подальшої долі кредиту в «Укрексімбанку» відповіли, що інформація є банківською таємницею, однак усі посадові особи, які брали участь у прийнятті рішення про кредитування, вже не працюють у банку. Водночас установа змінила внутрішні правила, аби унеможливити подібні випадки в майбутньому.
У відкритих джерелах повідомлялося, що станом на початок 2023 року кредит обслуговувався з простроченнями, була проведена реструктуризація. За даними джерел у банку, позичальник не виконує платіжні зобов’язання повною мірою, через що має штрафні санкції, однак банк поки не ініціює судові процеси, сподіваючись на повернення коштів.
Національний банк України, коментуючи загальні принципи, наголосив, що банки зобов’язані ідентифікувати всі суттєві ризики при кредитуванні, а в разі порушень умов можуть вимагати дострокового повернення кредиту чи переглядати умови договору. При цьому примусове стягнення застави не завжди є найефективнішим у нинішній економічній ситуації, і банки часто віддають перевагу реструктуризації.
Таким чином, ситуація з кредитом на $60 мільйонів для компаній, пов’язаних із особами, що мають бізнес на окупованих територіях та підозрюються у співпраці з ФСБ рф, залишається невизначеною. Питання щодо виконання зобов’язань, змін у структурі власності і можливих наслідків для учасників цієї кредитної історії залишаються відкритими.
