Ормузька протока: як блокада впливає на постачання LPG, добрив і алюмінію
Інциденти в Ормузькій протоці, зокрема супровід індійського танкера військовими кораблями, ще раз підкреслили, що загроза судноплавству зачіпає не лише нафту й газ. Блокада проходу й атаки на інфраструктуру регіону спричинили масштабні перебої в ланцюгах постачання низки життєво важливих товарів — від скрапленого нафтового газу до добрив, алюмінію й гелію, що вже позначається на цінах і доступності продукції в Азії, Африці та світі.
Про це розповідає NewsWeek
«Китай був другим найбільшим імпортером LPG через Ормузьку протоку у 2025 році, поступаючись лише Індії, намагаючись диверсифікувати постачання та зменшити залежність від США на тлі торішньої торговельної напруги між країнами»
Паливо і скраплений нафтовий газ (LPG)
Скраплений нафтовий газ (LPG), суміш пропану, бутану та інших газів, виявився одним із найуразливіших продуктів. За даними щомісячного звіту Міжнародного енергетичного агентства, постачання LPG значно скоротилися через обмеження руху суден через протоку. Для Індії, яка імпортує близько 90% свого LPG з регіону Перської затоки, це вже перетворилося на дефіцит, що змусив частину населення переходити на вугілля, дрова чи інші альтернативи для приготування їжі й опалення.
Ситуація в Китаї також напружена: аналітики зазначають підвищення внутрішніх цін на LPG до багаторічних максимумів і вразливість країни до глобальних перебоїв. Перенаправлення постачань, зміна маршрутів та необхідність шукати альтернативних постачальників створюють додаткові ризики для енергетичної та нафтохімічної галузей.
Добрива, алюміній і промислова сировина
Наслідки блокації протоки виходять далеко за межі енергетики. Регіон Перської затоки є ключовим постачальником добрив; близько 30% світової торгівлі добривами проходить через Ормузьку протоку. Через скорочення рейсів і закриття маршрутів поставки калійних і фосфатних добрив опинилися під загрозою, що відчують фермери в Азії та Африці. Експерти попереджають: зростання цін на добрива може спричинити зниження посівів і підвищення цін на продукти харчування, а вразливі спільноти ризикують опинитися під загрозою продовольчої нестабільності.
Затримки в постачанні сірки — побічного продукту переробки нафти й газу, необхідного для фосфатних добрив — додатково погіршують ситуацію. Частина світового ринку калію може скористатися можливостями, що виникли через перебої: росія, як другий за обсягом виробник калію, уже перенаправляла поставки до регіону Центральної Азії після санкцій ЄС, а діяльність інших виробників теж впливає на глобальні поставки.
Атаки на великі алюмінієві заводи в країнах Перської затоки посилили ризики для світового ринку алюмінію. Навіть якщо судноплавство через протоку частково відновиться, відновлення виробництва та логістики потребуватиме часу й значних інвестицій, що може затримати повернення постачань до довоєнних обсягів. Для виробників автомобілів і пакування це означає додатковий рівень невизначеності й зростання витрат.
Поставки гелію, критичного для виробництва напівпровідників та медичного обладнання (зокрема МРТ), також відчули удар: близько третини світових запасів надходить із Катару, де ушкодження LNG-обʼєктів можуть вплинути на випуск гелію довгостроково. Хоча окремі країни заявляють про достатні запаси на найближчі місяці, відновлення інфраструктури може тривати роками, що створює ризики для високотехнологічних секторів.
Окрім перерахованих товарів, через протоку транспортують і інші важливі продукти — від авіаційного палива до компонентів нафтохімії й залізорудних котунів. Комплексний вплив блокади відчують різні галузі економіки та регіони світу, особливо ті, що залежні від імпорту пального, добрив і промислових матеріалів.
З огляду на ці ризики, компанії й уряди вимушені шукати альтернативні маршрути, резервні джерела постачання та заходи зі зниження вразливості ланцюгів. Навіть після відновлення свободи судноплавства, ринки можуть потребувати тривалого часу на повернення до стабільності через пошкоджену інфраструктуру й перебудову логістичних ланцюгів.
