Економіка

Ось що відбувається із виробництвом безпілотників в Україні

Ось що відбувається із виробництвом безпілотників в Україні

У 10 разів – саме у стільки збільшилась кількість виробників безпілотників в Україні від початку повномасштабного вторгнення РФ до країни, кажуть у «Технологічних силах України». Що відбувається з галуззю та які виклики перед нею стоять, розповіли Радіо Свобода аеророзвідники і виробники дронів.

У руках запорізького волонтера Рудольфа Акопяна – дрон-камікадзе. Його виробництво у Запоріжжі налагодило місцеве волонтерське об’єднання з громадської організації «Лабораторія досліджень у сфері оборони».

Від початку повномасштабного вторгнення волонтери робили оборонні споруди, їжаки для Запоріжжя, передавали автівки та дрони на фронт. Наразі ж, кажуть, вирішили сконцентрувати свої зусилля на виробництві безпілотників. Проєктантами дрону-камікадзе, який демонструє Рудольф Акопян, стали самі військові:

Найскладніше – це знайти комунікації, хто може постачати нам комплектуючі, бо їх дуже-дуже важко довезти до України

«Дрони-камікадзе – це більш розробка наших військових, які у себе в бліндажах, в місцях розташування, частинах збирали ці дрони. У них дуже велика практика збору дронів. І ці хлопці долучились до нас. Вони допомагають нам як провідні інженери, які розробили ці дрони. Набрали команду хлопців, які крутять, паяють, збирають ці мікросхеми під головуванням цих хлопців-інженерів. У нас таке волонтерсько-військове об’єднання», – каже волонтер.

Співрозмовник Радіо Свобода ділиться: від ідеї запустити виробництво дронів-камікадзе до її реалізації минуло 4 місяці. Ключовою проблемою для себе називають питання постачання комплектуючих для дронів. Адже збирають «камікадзе» із вже готових деталей, які постачають з-за кордону.

«Ми дуже великий шлях пройшли до цього виробництва. Перш за все, найскладніше – це знайти комунікації, хто може постачати нам комплектуючі, бо їх дуже-дуже важко довезти до України. Це китайські комплектуючі. Практично весь світ з ними працює. Всі виробництва дронів базуються на китайських комплектуючих. А Китай, як ви самі знаєте, в цій війні не дуже добре до України ставиться, тому роблять все, щоб ті комплектуючі, які вони виготовляли, не так легко завозили в Україну», – зазначає Рудольф Акопян.

Китай постійно заперечує звинувачення в тому, що в російсько-українській війні перебуває на боці РФ, та наполягає на своїй нейтральній позиції. Зокрема, 24 лютого 2023 року МЗС Китаю представило план щодо врегулювання війни Росії з Україною. Документ містить 12 пунктів, які, на думку Пекіна, сприятимуть завершенню бойових дій. Серед них – припинення вогню і бойових дій, початок мирних переговорів, припинення односторонніх санкцій та інше.
Але офіційні особи України, США та інших західних країн сприйняли заяви Китаю зі значним скептицизмом. Після початку повномасштабного вторгнення Росії Китай не засудив дії РФ проти України, також він не запроваджував санкцій. За даними ЗМІ, Росія закуповує у Китаю товари військового призначення – дрони, каски та бронежилети. Проте Пекін відкидає звинувачення у військовій підтримці Москви.

Випущений волонтерським об’єднанням 7-дюймовий дрон-камікадзе отримав назву «Генерал Черешня» – на честь пабліку, який допоміг зібрати кошти для випуску першої партії дронів. Саме пошук фінансових ресурсів для виробництва Рудольф Акопян називає другою проблемою, з якою зіткнулись запорізькі волонтери під час запуску проєкту з випуску безпілотників.

Зараз волонтерське об’єднання з міркувань безпеки займається перенесенням свого виробництва з прифронтового Запоріжжя, що системно потерпає від обстрілів з боку військ РФ, у більш віддаленні від лінії зіткнення регіони країни. В планах у представників «Лабораторії досліджень у сфері оборони» – також налагодження виробництва 10-дюймових дронів.

Піонери аеророзвідки

Історія запорізького волонтерського об’єднання, що взялось за виробництво дронів, – лише один з багатьох подібних прикладів. Наразі, за даними Управління стратегічних комунікацій ЗСУ, виробництвом БПЛА в України займається 200 компаній. Якою ж є ситуація у цій сфері?

Як хаотичну характеризує її ветеран російсько-української війни на позивний «Гліб». Боєць – у сфері аеророзвідки від початку російської агресії, від 2014 року. Нині очолює інструкторський напрямок БПЛА фонду «Повернись живим».

«Весь розвиток напрямку хаотичний. Кожен з виробників бачить його по-своєму, і через це ми зупиняємось, сповільнюємось», – каже «Гліб».

Аеророзвідник пояснює, що це пов’язано з тим, що в Україні поки триває процес розробки ґрунтовної класифікації та систематизації видів БПЛА, і, відповідно, базованих на них техзавдань, вимог до виробників з боку військових.

Виробники роблять те, що вміють

І в цьому напрямку українським військовим і виробникам доводиться бути першопрохідниками. «Гліб» зазначає, що Україна не може ані запозичити, ані взяти за основу іноземні наробки. Адже інші країни не мають досвіду ведення війни, подібного до українського, мають інші базові військові одиниці та підходи до ведення військових операцій. Відповідно БПЛА, що виробляються за кордоном, і технічні вимоги до них, заточені саме під досвід і конкретні завдання бойових одиниць відповідних армій.

«У нас основна проблема, яка гальмує розвиток всієї галузі, – це нерозуміння військовими потреб і нерозуміння військовими вимог до безпілотників, які їм потрібні. Тобто умовно Збройні сили – це замовник, який має дати ТЗ. Цього ТЗ зараз не існує в якомусь належному вигляді. Відповідно, виробники не знають, що їм робити. Це одна з найбільших проблем галузі. Виробники роблять те, що вміють. Починають з того, що приходять до якихось військових і питають, що вам треба. Військові кажуть: «Нам треба щось». Виробник їм каже: «Може, це і це?». Військові кажуть: «О, чудово». Потім кожен військовий в міру своїх здібностей, знань ставить завдання. Хтось хоче щось неможливе, хтось – щось неправильне. В результаті виходить якийсь безпілотник».

Додає: «Міністерство оборони не знає, чи їм це треба в такому вигляді, бо безпілотників багато, завдань вони виконують багато і дуже різних. В належному вигляді воно дуже слабо систематизовано і класифіковано. Відповідно, серйозних вимог, прописаних десь на детальному рівні, немає. Є лише якісь дуже базові, дуже орієнтовні, оперативно-тактичного рівня. Тому держава намагається диверсифікувати закупівлі, закупляти багато різного, і при цьому немає чітких критеріїв фільтрації».

Техзавдання для виробника

Те, що більш всього виробники потребують – саме зрозумілих та чітких вимог

Про потребу конкретних технічних завдань для виробників каже і Вадим Юник, що займається виробництвом дронів від 2014 року і нині є президентом Асоціації виробників інноваційних військових продуктів «Технологічні сили України».

«Повинна бути створена не тільки уніфікація, а прозорі та чіткі вимоги від військових, що їм потрібно, і в рамках цього виробникам тоді будуть розв’язанні руки, що їм виробляти. Думаю, це найкращий шлях, що можна придумати. Це те, що більш всього виробники потребують – саме зрозумілих та чітких вимог. Наприклад, нам треба засіб, щоб на 800 кілометрів, 40 кілограмів вибухівки і т.д. в умовах РЕБ. Це вже як вимога буде звучати, і тоді виробник буде розуміти, що дальність ось така, можливості дрону повинні бути такі, проблематика буде така», – каже фахівець.

На прикладний характер завдань, що стоять як перед аеророзвідниками, так і виробниками дронів, вказує і командир окремої служби БПЛА Української служби УДА «Док». Боєць має військову та технічну освіту та до повномасштабного вторгнення займався залученням іноземних інвестицій в українських технологічні стартапи.

«Чому зараз всі говорять про те, що треба дрон, який долетить до Москви? Долетить до Москви – і що? А стріляють по нас звідки? Вчора був ракетний обстріл. ТУ-95, літак звідки запускався? З Каспійського моря. То нам треба дрон, який долітає до ТУ-95 – або до аеродрому базування, або до того міста, де він заряджається, Єйськ, або безпосередньо над Каспійським морем. Це конкретні прикладні задачі, і ці задачі треба вирішувати», – каже аеророзвідник.

Зазначає, що саме набуті раніше в бізнесі навички і знання зараз допомагають у комунікації з розробниками і виробниками БПЛА.

Ідей зараз більше, ніж можливостей їх реалізації

«Коли до вас приходить якийсь розробник, він захоплений своєю ідеєю, він вважає, що це єдиний правильний крок, і він знає, як краще. І ось вміння спілкуватися з цим розробником, вміння направити його туди, куди треба конче важливо, тому що у мене, у моїх колег є бойовий досвід. Ми розуміємо, що таке тактика застосування, ми розуміємо, що таке перебування на лінії вогню, на лінії бойового зіткнення, в «сіряку», є розуміння, як почувається людина на лінії фронту, що їй треба, чого вона потребує, яких засобів. Розробник цього зазвичай не розуміє, і його треба тактично і правильно повернути в такий бік, щоб він зробив те, що реально треба для виконання бойових завдань», – ділиться «Док».

Також зазначає: «Новацій ніколи не буває забагато, але зараз не вистачає ресурсу, який би зміг провести верифікацію цих новацій, валідацію, довести до промислового зразка і випробувати. Тобто ідей зараз більше, ніж можливостей їх реалізації. Але ідей ніколи не буває мало. Я просто звертаюся до всіх. Якщо у вас є якась ідея і ви впевнені, що вона необхідна на фронті, шукайте способи її перевірити. Бо у нас є деякі дуже специфічні речі, які прийшли зі звичайного побуту, але вони суперефективні на фронті».

Іноземні комплектуючі

Основним же викликом саме для виробників БПЛА в Україні, на думку Вадима Юника, наразі є залежність українських компаній від китайських комплектуючих.

«Мені майже не відомий дрон, в якому нема жодного китайського компонента. Це може бути матриця, це можуть бути чіпи якісь, можуть бути і радіолінки. І це дуже велика вада в тому плані, що, по-перше, китайці, ми розуміємо всі – друг Росії. По-друге, ми розуміємо всі, що в якийсь момент вони можуть перекрити повністю нам якусь можливість купувати. Коли наші вироби базуються на цих компонентах, це в один момент може стати великою проблемою», – ділиться фахівець.

Як би ми не хотіли, Україна не спроможна повністю зробити так, що ми виробляли все всередині країни

З складнощами пошуку постачальників відповідних комплектуючих до України вже зіткнулось і волонтерське об’єднання, що нещодавно запустило виробництво дронів-камікадзе у Запоріжжі, каже його представник Рудольф Акопян.

Який же вихід з ситуації? Наприклад, Вадим Юник бачить його у налагодженні співпраці українських підприємств з компаніями дружніх Україні країн. Перш за все, з країнами ЄС, з якими найпростіше буде вибудувати логістичні зв’язки для українських виробників.

«Як би ми не хотіли, Україна не спроможна повністю зробити так, що ми виробляли все всередині країни. У нас нема жодного виробництва чипів. У нас нема виробництва карбону. Батареї – завжди якщо не китайські, то точно закордонні. Але можливо домовитись з іншими країнами і зробити якось так, що одна країна бере на себе виробництво карбону, друга – щось інше. Тоді спільно зможемо подолати цю проблему», – каже виробник дронів.

Зауважує: «Плюс така проведена робота буде як прелюдія до нашого вступу до Євросоюзу, коли ми зможемо побудувати гарні відносини на горизонті з підприємствами в Європі. Це велика робота, яку треба робити і розуміти, що війна не закінчиться швидко, і Росія від нас швидко не відступить, тому нам треба будувати таку спроможну систему, де ми не будемо залежні від матеріалів, які виробляють наші вороги».

Успіхи та зміни

У нас виготовляється безпілотників більше, ніж втрачається

Наразі українські компанії виробляють БПЛА більше, ніж втрачається на фронті, каже керівник інструкторського напрямку БПЛА фонду «Повернись живим», аеророзвідник на позивний «Гліб». І боєць вважає це позитивним досягненням галузі.

«Зараз у нас виготовляється безпілотників більше, ніж втрачається. Якщо брати в розрізі дня або місяця. Це якщо казати про безпілотники не рівня коптера, окремої тактичної групи, а про безпілотники бригадного і державного рівня, то виготовляється більше, ніж втрачається, і йде донасичення армії ними», – зазначає «Гліб».

На позитивні тенденції в розвитку виробництва БПЛА в Україні вказує і запорізький волонтер Рудольф Акопян:

«На мій погляд ситуація з дронами в Україні вже почала переходити в кращу стадію. Тому що дуже багато і державних програм, що виділяють кошти на закупівлю. Нарешті зрозуміли, що дрони – це важливо, це потрібно. Дуже багато державних програм, які забезпечують теж виготовлення цих дронів. Згадаємо того ж Михайла Федорова, що займається «Армією дронів» – там теж дуже потужні виробництва. У них значне нарощування йде зараз. І є такі, як ми, теж небайдужі волонтери, які долучились до цього процесу виробництва дронів».

Специфіка дрона, як будь-якої технологічної речі, що її не можна використовувати саму, окремо

А Вадим Юник, що займається виробництвом безпілотників з 2014 року, відзначає зростання кількості виробників дронів в країні за останні два роки майже в 10 разів.

«До 2022 року їх було приблизно до 20, а зараз це більше 200. Це вже прогрес. І прогрес в тому плані, що будь-яка конкуренція є доброю, тому що навіть старих виробників, сталих, яких ми знаємо, це завжди стимулює робити щось краще, швидше. Тому конкуренція – це добре. Вона буде дуже якісно розвивати галузь. А її треба обов’язково розвивати, бо зараз у більшості військових змінилося бачення стосовно дронів. Якщо раніше до цього відносились, як до іграшок, то зараз люди вже розуміють, що це може бути професійна зброя, якою можна ефективно воювати», – ділиться фахівець.

Додає: «Специфіка дрона, як будь-якої технологічної речі, що її не можна використовувати саму, окремо. Дуже ефективно працює, коли ви плануєте цілу операцію дронами. Тоді ефективність максимальна».

І наводить досвід знайомого військового, що раніше був артилеристом, а нині воює, застосовуючи ударні дрони:

«Каже, що декілька днів тому знищили якусь позицію. Витратили для цього 18 зарядів дронів. То, за його розрахунками, коли він був артилеристом, то їм треба було випустити 120 снарядів для досягнення також ефекту. І це вже каже, що дрони дають дуже високу ефективність на полі бою. Це дуже добре, бо у нас нема стільки запасів снарядів. Тобто нам треба влучати швидше, нам треба влучати точно, треба ефективно вражати ворога, і тому дрони дають таку перевагу».


20 Червня

Цей знак Зодіаку — найрідкісніший з усіх, згідно з дослідженнями

Німеччина продовжує блокування нових санкцій ЄС проти РФ – Reuters

Відкати і сумнівне декларування: хто стоїть за тендерною схемою КМДА

У Києві переплатили за електроенергію майже 12 мільйонів гривень

стверджує, що все майно «купила власним коштом»

19 Червня

Киянин ошукав знайомих, обіцяючи допомогу ЗСУ (ФОТО)

Київський Безпековий Форум провів спеціальну подію, присвячену Самітам Групи Семи і Миру (відео)

МОН України спільно з UNICEF нададуть психосоціальну підтримку понад 30 000 учням профтехів

Костін не прийшов до Ради для надання пояснень щодо походження статків його заступника

«слід припинити перекладати провину і сіяти розбрат»

Путін назвав постачання Україні F-16 «брутальним порушенням зобов’язань» із боку Заходу

На Київщині чоловік зґвалтував неповнолітню: яке покарання йому загрожує

На засіданні Радбезу ООН обговорили Саміт миру

Як самостійно приготувати лосьйон для обличчя: секрети домашнього догляду

Україна «не повинна існувати» – ISW про мотиви дій РФ щодо заочних вироків громадянам України

У Київській області анонсували тривалі відключення світла: адреси

БОЛЬШЕ НОВОСТЕЙ