Прогноз курсу долара та євро в Україні на 2026–2027 роки: очікування та ризики
Валютний ринок України у 2026–2027 роках залишатиметься під контролем, згідно з прогнозами Міжнародного валютного фонду, Національного банку та Кабінету міністрів України. Хоча курс долара не перевищить 48 гривень, він не залишиться і на нинішньому рівні, який становить близько 42 грн за долар.
Про це розповідає NewsWeek
Офіційні прогнози та вплив зовнішньої підтримки
У проєкті Державного бюджету на 2026 рік уряд заклав середньорічний курс долара на рівні 45,7 грн, а євро — 49,4 грн. Міжнародний валютний фонд прогнозує, що у 2026 році курс долара становитиме 45,4 грн, а у 2027-му — 47,5 грн за долар.
«Якщо базові припущення справдяться, у 2026–2027 роках курс долара не вийде за межі 48 грн. Ринок залишатиметься керованим. Але все залежатиме від перебігу війни та стабільності зовнішньої підтримки», зазначила Мустафаєва.
Керівниця аналітичного департаменту «Фінансового пульсу» Діляра Мустафаєва пояснює, що попри контрольованість ринку, остаточний курс залежить від багатьох факторів, зокрема перебігу війни й стабільності зовнішнього фінансування.
Динаміка експорту, імпорту та інвестицій
Прогнозується, що перевищення імпорту над експортом знизиться з 55,8 млрд грн наприкінці 2025 року до 42,8 млрд грн у 2027-му. Водночас покриття імпорту експортом збільшиться з 50% до 61%. З 2027 року очікується помітне пожвавлення інвестицій та залучення боргового капіталу, що позитивно вплине на впевненість на валютному ринку й знизить попит на готівкову валюту.
Міжнародна допомога залишається критично важливою для стійкості фінансової системи та запобігання емісійному фінансуванню державного бюджету. У 2026 році Україна розраховує отримати понад 45 млрд доларів міжнародної підтримки, а у 2027 році — 39 млрд доларів.
За оцінкою Національного банку, золотовалютні резерви України можуть зрости до 54 млрд доларів до кінця 2025 року, що забезпечить покриття імпорту на 5,5 місяця. У 2027 році цей показник може перевищити шість місяців імпорту.
Основні ризики для реалізації прогнозу пов’язані з військовими чинниками. Зокрема, це інтенсивність обстрілів і руйнування інфраструктури, зниження виробничої активності, нерегулярність зовнішнього фінансування та посилення міграційних тенденцій.
