В росії виник дефіцит бензину: наслідки атак дронів ЗСУ та обмеження на АЗС
У кількох регіонах росії запроваджено обмеження на продаж бензину через суттєвий дефіцит пального. Аналітики та експерти пов’язують цю кризу насамперед з масованими ударами українських безпілотників по нафтопереробних заводах (НПЗ), які суттєво знизили обсяги виробництва нафтопродуктів у країні.
Про це розповідає NewsWeek
Причини дефіциту: удари дронів та планові ремонти
За підрахунками аналітичного проєкту Re:Russia, у вересні цього року інтенсивність атак українських дронів по російських нафтопереробних та нафтотранспортних об’єктах зросла вдвічі, досягнувши 1,3 атаки на день. Близько половини з них були спрямовані саме на НПЗ, що викликало системні збої у ланцюгах доставки, зберігання і переробки нафти. За оцінками учасників ринку та Мінпаливенерго, у вересні виробництво бензину впало на 22–27% від звичайного рівня.
Додатковим фактором посилення кризи стали планові ремонти на підприємствах, а також зростання попиту через сезонні сільськогосподарські роботи. Виробництво нафтопродуктів у росії після ударів БПЛА скоротилося майже на 10%, а обсяги переробки нафти впали до 4,86 млн барелів на добу — мінімуму за останні 5 років.
Обмеження на АЗС, зростання цін та реакція населення
Дефіцит особливо відчутний у Сибіру та на Далекому Сході. Наприклад, у Новосибірську мережа АЗС «Прайм» 8 жовтня заявила про призупинення продажу найпопулярнішого бензину АІ-92 через відсутність постачань з НПЗ. Жителі міста зазначають, що хоча великі мережі, підконтрольні держкорпораціям, продовжують торгівлю, ціни на паливо відчутно зросли: вартість літра бензину на АЗС зросла з 58 рублів у лютому до понад 63 рублів у жовтні.
«Ні, це не означає, що бензину взагалі немає… На великих мережах завжди є паливо — „Газпром“, „Роснефть“, але ціни за останній час зросли — просто жесть. Я навіть уже не дивуюся. Не вірю, звичайно, що в такій країні, як наша, немає бензину. Начебто хтось штучно створив цю ситуацію».
На Далекому Сході, зокрема в Хабаровському краї, встановлено ліміт на продаж — не більше 10, а подекуди 50 літрів пального в одні руки. У ряді регіонів з’явилися черги на АЗС, а деякі незалежні заправки взагалі припинили роботу. Влада пояснює ситуацію як наслідок сезонних ремонтів і проблем із постачанням, хоча частина населення вважає дефіцит штучним, покликаним підняти ціни.
Експерти паливного ринку наголошують, що за Уралом функціонує лише кілька великих НПЗ (Омський, Ачинський, Комсомольський, Хабаровський), і навіть у сприятливих умовах їх потужностей ледь вистачало для задоволення попиту. Тепер, коли бензин з цих заводів перенаправляють у західні регіони, дефіцит у Сибіру та на Далекому Сході став ще гострішим.
Як росія реагує на паливну кризу
Уряд росії намагається стабілізувати ситуацію, запровадивши заборону на експорт бензину, яка, ймовірно, діятиме й у 2026 році. Однак це не дало очікуваного ефекту, адже виробникам вигідніше експортувати сиру нафту або напівфабрикати, ніж постачати паливо на внутрішній ринок, де ціни регулюються державою.
Задля пом’якшення дефіциту розглядається імпорт бензину з Білорусі, Китаю, Південної Кореї та Сінгапуру, а також дозволяється використання присадок, що підвищують октанове число, попри їхню шкоду для двигунів. Крім того, нафтопереробні компанії почали ширше використовувати ароматичні сполуки, такі як толуол, що може загострити дефіцит інших компонентів.
Серед населення зростає невдоволення, в соцмережах активно обговорюють як економічні, так і політичні причини паливної кризи. Деякі коментатори впевнені, що дефіцит створюється штучно задля підвищення цін, інші — що причиною стали саме удари українських дронів, які щодня виводять з ладу один із НПЗ.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що за оцінками української сторони, дефіцит бензину в росії вже наближається до 20%, а країна змушена розпродавати стратегічні запаси дизельного пального. Водночас російські чиновники запевняють, що на ринку зберігається баланс попиту та пропозиції, а проблеми тимчасові.
Паливна криза вже спричинила значний стрибок інфляції в росії — індекс споживчих цін лише за перший тиждень жовтня зріс на 0,23%, що стало рекордом для цієї пори року за останнє десятиліття. З початку року інфляція досягла 4,53%.
