Санкції США і ЄС проти «Роснефті» та «ЛУКОЙЛу»: чи змінять вони військові плани путіна

Економічна стійкість росії, яка вже 45 місяців фінансує агресію проти України, значною мірою ґрунтується на експорті нафти та газу. Експерти наголошують, що ці доходи залишаються ключовим джерелом наповнення бюджету кремля, а спроби Заходу й досі не призвели до повної ізоляції російської енергетики, зокрема через позицію Китаю та Індії.

Про це розповідає NewsWeek

Нові санкції: кого зачепили та чого очікувати

У жовтні 2025 року США, Європейський Союз і Велика Британія вперше синхронізували санкції проти російських енергетичних гігантів. 22 жовтня Міністерство фінансів США оголосило про обмеження щодо державної «Роснефті» та приватної компанії «ЛУКОЙЛ», чиї експортні доходи суттєво поповнюють російську казну. Наступного дня ЄС ввів аналогічні санкції проти «Роснефті» та «Газпромнефти», що є дочірньою компанією «Газпрому».

Президент США Дональд Трамп, коментуючи введення цих санкцій, підкреслив їхню масштабність, назвавши обмеження «жахливими» для російської економіки.

«Це дуже великі санкції – проти їхніх двох великих нафтових компаній», – заявив президент США Дональд Трамп у Білому домі 22 жовтня, назвавши санкції «жахливими».

Проте експерти сумніваються, що включення «Роснефті» та «ЛУКОЙЛу» до санкційного списку швидко послабить військовий потенціал росії. Колишня радниця Центрального банку росії, аналітик Берлінського Центру Карнегі Олександра Прокопенко зазначає, що вплив санкцій буде відчутним не одразу, адже компанії могли готуватися до обмежень, а велика частина експорту ведеться у юанях та рублях.

Дослідниця Міжнародного інституту стратегічних досліджень у Берліні Марія Шагіна наголошує, що це перші суттєві кроки нової адміністрації Трампа, і вони відображають розчарування Заходу через «тактику зволікання» росії щодо припинення бойових дій в Україні. Однак залишається невідомим, наскільки суворо США реалізовуватимуть ці заходи на практиці. Зокрема, впровадження санкцій у США відтерміновано на місяць – до 21 листопада.

Виклики для ефективності санкцій: позиція Китаю, Індії та Європи

Експерти зазначають, що справжній ефект санкцій залежатиме від того, чи застосує Міністерство фінансів США вторинні санкції до іноземних компаній, зокрема з Китаю та Індії, які є найбільшими покупцями російських енергоносіїв. Старша наукова співробітниця аналітичного центру Defense Priorities у Вашингтоні Дженніфер Кавано сумнівається, що нові обмеження здатні вплинути на рішення путіна щодо війни:

«Для Путіна ця війна є екзистенційною», — сказала вона, — «Він показав, що готовий нести значні витрати для досягнення своїх цілей, з погляду втрачених російських життів та економічних і військових витрат. Цей останній раунд санкцій не змінить цього розрахунку».

Попри наймасштабніший у світі санкційний тиск, економіка рф витримала прогнозовані потрясіння: рубль зберіг відносну стабільність, гіперінфляції вдалося уникнути, а уряд підвищив податки для збільшення доходів бюджету. Москва й надалі підтримує військову галузь, незважаючи на великі втрати й падіння темпів економічного зростання, обумовлене політичними рішеннями та втручанням Центробанку.

Водночас західні санкції часто виявляються недостатньо ефективними, що дозволяє росії збувати нафту та газ Китаю, Індії, Туреччині та іншим країнам. За даними Міжнародного енергетичного агентства, у вересні цього року росія отримала $13,35 млрд від експорту нафти й пального, хоча це менше, ніж у липні. Причина – не лише санкції, а й удари українських безпілотників по нафтопереробних заводах, що скоротило виробничі потужності майже на третину.

Послаблюють санкційний режим і деякі країни ЄС: Словаччина та Угорщина продовжують купувати російську нафту, а Нідерланди, Франція та Бельгія – скраплений газ. Через «Турецький потік» Європа також отримує російський газ. Президент Трамп неодноразово критикував європейські країни за фінансування російської енергетики та закликав до повного припинення імпорту енергоносіїв з рф.

Хоча більшість держав ЄС з 2022 року відмовилися від закупівлі сирої нафти, а наступного року – й нафтопродуктів, Євросоюз планує припинити імпорт російського скрапленого газу до кінця 2027 року. Окрім того, блок ввів санкції проти понад 20 іноземних компаній, які сприяють імпорту російської нафти.

Експертка з енергетики Леслі Палті-Гусман вважає, що російські компанії вже адаптувалися до санкцій, а ефективність нових обмежень залежатиме від контролю за їх виконанням і від сили міжнародних союзів. Дослідниця Центру нової американської безпеки Рейчел Зімба підкреслює, що реальний вплив можливий лише за умови рішучих дій США щодо вторинних санкцій проти іноземних фінансових установ та портів.

Реакція Китаю та Індії, які залишаються головними покупцями російської нафти, поки що не визначена. Китай зберігає тісні економічні зв’язки з москвою, тоді як Індія вже почала знижувати обсяги закупівель – найбільший індійський покупець, Reliance, оголосив про припинення імпорту після заяви США. Однак китайські нафтопереробні підприємства, менш інтегровані у світовий енергоринок, можуть залишатися стабільними партнерами росії.

Підсумовуючи, експерти наголошують: санкції США та ЄС мають потенціал для послаблення російської економіки, однак їхня ефективність залежить від суворого виконання, міжнародної консолідації та готовності ключових партнерів росії скоротити співпрацю.