Актуально Економіка Країна Новини

Що насправді відбувається з фронтом? Розбір для тих, хто зневірився

Що насправді відбувається з фронтом? Розбір для тих, хто зневірився

Погано чи дуже погано – таких висновків щодо нинішнього становища України все частіше доходять і цивільні, і військові, і оглядачі. Настрої з присмаком безвиході та зневіри почали активно ширитись із залишенням ЗСУ Авдіївки та подальшим просуванням російських військ на Сході. Посилились вони з численними анонсами нового наступу військ РФ наприкінці весни-влітку цього року. І все це на тлі дефіциту боєприпасів у Сил оборони. Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) розібрали топ-5 тез на підтвердження найчорніших оцінок і прогнозів щодо розвитку ситуації на фронті – та дібрали до них контраргументи.

Теза №1: війська РФ постійно просуваються

Факти. 17 лютого підрозділи ЗСУ вийшли з Авдіївки. Після вони продовжили просуватись на захід від міста, за кілька тижнів захопили села Сєверне, Степове, Ласточкине, пізніше Тоненьке та майже всю Орлівку (офіційно в ЗСУ підтвердили втрату тільки Ласточкиного). За оцінками оглядачів, це було неминуче – вигідних для оборони позицій одразу за Авдіївкою не було.

Мапа фронту станом на кінець березня 2024 року, дані проєкту DeepState

За даними українських військових, проєкту DeepState та західних аналітиків, Силам оборони вдалося стабілізувати ситуацію. Хоча тиск агресора продовжує бути суттєвим, просування військ РФ в масштабах всього театру бойових не є значними.

Якщо подивитись на карту того ж DeepState, від моменту окупації Авдіївки лінія фронту лишилась майже нерухомою. І тим більше якщо зважити на план Росії вийти на межі Донецької та Луганської областей – ще до осені 2022 року. Станом на кінець березня 2024-го агресор виконав його не більше, ніж на 10%.

Читайте також: В очікуванні нового наступу: де може вдарити Росія?

Теза №2: на фронті немає фортифікацій

Факти: Проблема з укріпленнями дійсно має місце. Це визнав і сам президент України Володимир Зеленський, коли 30 листопада 2023 року доручив військовим прискорити будівництво фортифікацій – і вказуючи, де саме, перерахував по суті всі фронти. Більшість фахівців вказують на те, що відповідальність за незбудовані у 2023-му укріплення лежить на урядові, оскільки бетон, дерево і будівельну техніку військовим мала надати цивільна влада; проте деякі вважають, що зауваження можна адресувати і війську, оскільки процеси були не скоординовані належним чином (ми аналізуємо це тут).

Природно, що за чотири місяці неможливо це виправити і звести все необхідне. Потрібен час на виділення грошей, закупівлю матеріалів, забезпечення технікою, особовим складом, на логістику, проєктування і, власне, саме будівництво. Крім того, фортифікації доводиться зводити переважно під обстрілами російських військ.

Проте проблема дійсно вирішується: наразі зводяться три лінії оборони з різними типами укріплень, що підтверджують і самі військові, і журналісти телепроєкту Донбас Реалії, які на власні очі побачили укріплення від Волині до Донбасу.

Робітник встановлює «зуби дракона» біля кордону з Росією в Чернігівській області, 28 березня 2024 року

Робітник встановлює «зуби дракона» біля кордону з Росією в Чернігівській області, 28 березня 2024 року

Теза №3: у ЗСУ дефіцит боєприпасів

Факти. Про нестачу боєприпасів командувач оперативно-стратегічного угрупування військ «Таврія» Олександр Тарнавський заявляв ще у середині грудня 2023-го. Проте Сили оборони відтоді і досі утримують лінію фронту, проте, як акцентують постійно захисники у розмовах з нашими журналістами, вкрай великими зусиллями.

Дійсно, ЗСУ довелось відійти з Авдіївки. Дефіцит боєприпасів був одним з факторів, проте передусім це сталося за рахунок масованих авіабомбардувань – способів протидії яким наразі немає. А ще через ті самі проблеми з укріпленнями.

Звісно, нестача боєприпасів нині сильно впливає на фронт. Військові постійно кажуть про дуже економне використання снарядів – бо просто не знають, коли і скільки отримають ще. Відповідно, роблять менше, ніж могли би. За даними британського центру RUSI, вже на початку січня армія РФ могла відстрілювати у п’ять разів більше артбоєприпасів, ніж Україна.

У Конгресі США вже кілька місяців як республіканці блокують ухвалення масштабного пакету військової допомоги Україні, що включає і боєприпаси.

Проте ЄС 13 березня затвердив 5 млрд євро на зброю для України, а загалом верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель анонсував щонайменше 21 млрд євро військової допомоги Україні від ЄС у 2024-му. З наданням обіцяного 1 млн боєприпасів досі проблема, але темпи виробництва нарощуються. Поки це триває, Чехія ініціювала збір 100 тис. снарядів для України, і вже скоро вони мають надійти. Забезпечення артилерійськими боєприпасами є постійним змаганням між Україною та Росією, зупинятися в якому Київ дійсно не може: це питання стояло вчора, стоїть сьогодні і стоятиме завтра, скільки триватиме війна.

Теза №4: у Росії майже невичерпні ресурси

Факти. Росія дійсно належить до одних із найбільших і найбагатших на корисні копалини держав світу – та є нюанси. Самі дії Кремля свідчать про те, що з ресурсами не все так добре, як він хотів би показати. Ось кілька прикладів:

Жива сила

В Росії активно вербують на війну ув’язнених, заманюють до армії високими зарплатами та одноразовими виплатами за підписання контракту, примушують строковиків підписувати контракт, в тому числі обманом, влаштовують облави на мігрантів, порушуючи ст. 51 IV Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни мобілізовують чоловіків на окупованих територіях України.

Сотні тисяч чоловіків виїхали після оголошення Володимиром Путіним часткової мобілізації у вересні 2022 року, що стало, за оцінками російської служби Бі-Бі-Сі, найбільшою хвилею міграції в РФ за останні десятиріччя.

Втрати РФ за два роки повномашстабної війни проти України стновлять близько 443 тис. солдатів. Західні джерела наводять менші цифри, але тим не менш – кажуть про приблизно 350 тис. вбитих і поранених (дані, озвучені НАТО і британською розвідкою). Опосередковано про виснаження людського ресурсу свідчать і заяви топ-чиновників РФ (включно з самим Путіним) про значну нестачу кадрів і що виклик для ринку праці на роки.

Техніка

З 2022 року дані об’єктивного контролю та самі військові свідчать – запаси бронетехніки агресора вичерпуються. Вже у жовтні 2022 року у військових РФ на фронті зафіксували танки Т-62 і Т-62М, які не випускаються з 70-х рр. А в лютому цього року – вже навіть Т-55 родом із 50-х. Деякі з них модернізовані, але не всі. Водночас розрекламовані новітні танки «Армата» в Україні так і не з’явились.

Фото ешелону важкої техніки на вокзалі у Міллерово Ростовської області РФ, вересень 2022 року

Фото ешелону важкої техніки на вокзалі у Міллерово Ростовської області РФ, вересень 2022 року

Боєприпаси

У березні CNN з посиланням на дані розвідки НАТО оприлюднило дані про то, що Росія виробляє 250 тисяч снарядів на місяць – і це майже втричі більше, ніж США та Європа виробляють разом узяті. Однак якби Росія дійсно мала великі запаси снарядів та ракет і можливості виробництва, вона б не намагалась отримати їх у КНДР та Ірану.

Крім того, як дізнався вже The Wall Street Journal, Росія збільшила закупівлю за кордоном нітроцелюлози, що потрібна, зокрема, для виробництва пороху для артснарядів. Але після розголосу, напевно, у агресора будуть з цим проблеми, оскільки зараз Захід взявся боротися з обходом санкцій проти РФ.

Технології

Росія (в обхід санкцій) імпортувала чіпи подвійного призначення на понад пів мільярда доларів, як з’ясувало російське видання «Верстка» під час свого розслідування. Ці чіпи можуть використовуватися для виробництва ракет. А ще Росія завозила верстати та запчастини для літаків.

Крім того, зафіксовані випадки, коли агресор використовував у дронах напівпровідники з західних посудомийних та пральних машин, холодильників. Саму ж вже готову військову техніку – бронемашини, літаки, САУ, РЕБ тощо – сама Росія ніколи не завозила з-за кордону, лише постачала.

Гроші

Податки від нафти та газу – основне джерело поповнення бюджету РФ – у 2023 році впали на 24% порівняно з 2022-м. Ці дані у січні озвучив Bloomberg з посиланням на російське міністерство фінансів. А пізніше того ж тижня, що уряд РФ використав майже половину резервів Фонду національного добробуту.

І хоча варто піддавати сумніву будь-які офіційні заяви і цифри з боку влади РФ через численні випадки оприлюднення даних, що не відповідають дійсності, тим не менш, інших наразі немає. Вже після виборів президента РФ Путін анонсував підвищення податків. При цьому, за підрахунками українського Forbes, один день війни проти України коштує агресору близько 300 млн. дол.

Вибори президента РФ незалежні спостерігачі та експерти оцінили як невільні та неконкурентні. На фото: Путін на наступний день після завершення голосування, Москва, 18 березня 2024 року

Вибори президента РФ незалежні спостерігачі та експерти оцінили як невільні та неконкурентні. На фото: Путін на наступний день після завершення голосування, Москва, 18 березня 2024 року

Теза №5: Росія значно випереджає чи ось-ось випередить Україну у розробках БПЛА

Факти. У сфері БПЛА – найшвидші перегони серед усіх типів озброєнь. Тренд на безпілотну авіацію задала свого часу саме Україна, і у перший рік повномасштабного вторгнення противник майже не мав цих засобів. Проте швидко зорієнтувався і наростив виробництво настільки, що випередив Україну. Надалі в цій сфері сторони ведуть відчайдушну боротьбу. За оцінками аналітиків і військових, перевага день у день може бути то у Росії, то у України. Приміром, Росія першою почала на фронті застосовувати нічні дрони, а Україна – FPV з машинним зором.

Росія поставила виробництво дронів на потік, оскільки держава-агресор має централізований підхід. Однак у нього є недолік для армії РФ, він же перевага для ЗСУ – всі зміни відбувається повільно. І якщо у Сил оборони десятки видів БПЛА, які виробляють різні компанії і навіть окремі люди, у Росії основних п’ять, відповідно, їх легше вивчити і знайти протидію. Та й кількість не на всіх ділянках фронту можна вважати масовою – на це часто жаліються самі російські військові та провоєнні блогери у соцмережах.

Замість висновків

Все це зовсім не означає, що Росія ось-ось капітулює, їй не буде чим стріляти, з чого, на чому їхати, літати і кого посилати у штурми, не буде чим платити солдатам, не буде за що купувати технології та складові для виробництва техніки, зброї та боєприпасів. Це означає, що в кожному сегменті забезпечення війська йде щосекундна боротьба. З українського боку технічними фахівцями, волонтерами та військовими багато сказано про те, що применшення потенціалу противника може серйозно зашкодити: наприклад, створивши у громадян ілюзію, ніби не потрібна подальша мобілізація, адже ЗСУ вже перемагають.

За оцінками начальника ГУР Кирила Буданова Росія «без особливих проблем» зможе воювати щонайменше до 2025 року. Погляди експертів на потенціл РФ різняться, але ні про які десятиліття не йдеться.

Це розуміють і у Кремлі. Саме тому намагається створити за допомогою пропаганди образ всемогутньої Росії, підкріплюючи його обстрілами житлових кварталів, об’єктів критичної інфраструктури та різного штибу погрозами, аж до ядерних. А потім з’являються статті та заяви на Заході – який є головним донором всіх видів підтримки України – де це вже аргумент припинити підтримку, садити Україну і Росію домовлятись. Про це багато йшлося, зокрема, у великому аналізі американського Інституту вивчення війни (ISW). «Думка про те, що війну неможливо виграти через домінування Росії, є російською інформаційною операцією», – роблять висновок аналітики.

Втім, все це не означає і того, що Україна ось-ось отримає мільйони снарядів, ескадрильї винищувачів, вибудує непроривні фортифікації і вирішить всі питання стосовно мобілізації, навчання, ротації та забезпечення. Йдеться про те, що зараз Україна справляється – але це не статус-кво. Аби так тривало і далі, понад те, аби Сили оборони могли отримати перевагу над армією РФ, потрібен постійний притік сил і засобів, потрібні новітні розробки. Це перегони, в яких Україна просто не може зупинитись.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.

Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.

«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.


15 Квітня

Байден закликав Конгрес терміново схвалити допомогу Україні та Ізраїлю

У Київській області людям оплачуватимуть ремонт будинків: подробиці

Чому портовий Бердянськ не став другою Одесою?

Зеленський у Чернівцях зустрівся з делегацією Світового конгресу українців

СКУ закликав українців у Росії долучатися до руху опору

Киянин може отримати великий термін за повідомлення про замінування квартири

«не можна заплющувати очі на російські ракети»

14 Квітня

Олександрівська лікарня у Києві перейменована: причина та нова назва

в Україні змінили правила допомоги для ВПО. Які результати? 

Бізнес на Харківщині звільнять від сплати деяких податків – Синєгубов

«слід запобігти подальшій ескалації на Близькому Сході»

Для допомоги Україні у партнерів є все, потрібне тільки рішення – Зеленський

У Києві змінюється маршрути кількох автобусів та тролейбусів: як курсуватиме транспорт

Шептицький – найбільш недооцінений мислитель ХХ століття. Видали науково-популярні праці митрополита

У МЗС України відреагували на атаку Ірану проти Ізраїлю

СБУ повідомила про підозру клірику УПЦ (МП) та стверджує, що він «виправдовував російську війну»

БОЛЬШЕ НОВОСТЕЙ