Що зміниться для громадян України, внаслідок «історичного» підвищення податків? Пояснюємо

Роман Смоляр

«Історичним» називають ухвалене парламентом підвищення податків через його вплив на населення та бізнес. Головна зміна, яка викликала чи не найбільший резонанс, стосується підвищення військового збору. Особливо для тих, хто і так його вже сплачував.

Радіо Свобода пояснює що саме і для кого змінилося в оподаткуванні.

Верховна Рада України 10 жовтня ухвалила закон про підвищення податків. Рішення підтримало 247 народних депутатів.

Основні зміни

• Підвищення військового збору для фізичних осіб

Військовий збір, який раніше становив 1,5% від доходу, тепер зростає до 5%. Це стосується всіх працюючих громадян, які отримують заробітну плату. Таким чином, кожен українець, який офіційно працевлаштований, буде віддавати більший відсоток своїх доходів для підтримки оборонних зусиль України для відбиття агресії Росії.

• ФОПи на спрощеній системі оподаткування

Для фізичних осіб-підприємців (ФОП) також з’явилися нові зобов’язання щодо сплати воєнного збору. Підприємці 1, 2 і 4 груп будуть сплачувати 10% від мінімальної заробітної плати, що наразі складає 800 грн на місяць. ФОПи третьої групи сплачуватимуть 1% від свого доходу.

• Зміни для банків та фінансових установ

Банки мають сплатити 50% податку на прибуток у 2024 році. Для інших фінансових установ податок на доходи складатиме 25% і буде запроваджений із наступного року.

Критика та занепокоєння

Законопроєкт викликав чимало дискусій у парламенті та суспільстві.

Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, депутат від партії «Голос», Ярослав Железняк, критикує текст закону, наголошуючи на його недопрацюваннях.

Про це він написав у своєму Телеграмі. За його словами, в законі є низка технічних помилок, які можуть спричинити юридичні колізії, зокрема питання, як саме вираховувати військовий збір з середини місяця.

Окрім підвищення податків, уряд прогнозує інфляцію у розмірі 10%, що також негативно вплине на реальні доходи населення.

Економіст Олег Пендзин в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) пояснив, що зростання цін без підвищення мінімальної заробітної плати чи прожиткового мінімуму призведе до зниження купівельної спроможності населення.

«Якщо ви доходи не міняєте, але ціни виростуть на 10%, що буде з вашою купувальною спроможністю? Мінус 10%. Це означає, що у нас на 3 роки заморожується соціальний стандарт і буде падіння реального доходу», – зазначає економіст.

Як реагують українці?

Журналісти Радіо Свобода опитали жителів Чернігова, Одеси та Миколаєва.

Частина українців готова сплачувати більші податки, вважаючи це необхідним для підтримки армії під час війни.

Однак багато хто скаржиться на те, що і без того високі ціни на продукти та послуги зростуть ще більше через податкові зміни.

«Державі потрібні гроші, і це цілком зрозуміло, що потрібно в законний спосіб отримувати податки, правильно. Але ж це дуже вплине взагалі на економіку, бо це все потягне за собою підвищення цін в магазинах. Для нас, для людей – негативно», – каже Людмила, жителька Одеси.

«Я, чесно кажучи, проти. Тому, що я, як мама двох дітей, і платити податки – так як ми хочемо працювати законно, без «конвертів» – чесно кажучи, трохи «накладно», навіть не трохи, бо для мене це значна сума, бо діти потребують більше. Я розумію, що в такий важкий час нам дуже складно в країні, але ми і донатимо, і плюс податки, то трошки проти звичайно», – каже Валентина, жителька Миколаєва.

Опитування людей на вулицях міст, яке роблять кореспонденти Радіо Свобода, не є різновидом соціологічного опитування

Причини підвищення податків

Головна мета цих змін – скоротити бюджетний дефіцит, який на кінець року становитиме близько 500 мільярдів гривень.

За оцінками експертів, нові податки повинні принести до бюджету 40 мільярдів гривень у цьому році.

Але, вважає економіст Олег Пендзин, ці кошти не зможуть покрити дефіцит державного бюджету.

«Якщо він (закон – ред.) буде введений з 1 листопада, він реально дасть 32-35 мільярдів гривень бюджету цього року, при потребі в пів трильйона. Ну, це вирішення питання? Ні», — заявляє Пендзин.

Він нагадує, що початковий варіант закону передбачав надходження в розмірі 135 мільярдів гривень до кінця року, однак після численних обговорень та лобіювань з боку галузевих асоціацій цей показник суттєво зменшився.

За підрахунками заступниці голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ольги Василевської-Смаглюк, щомісяця в бюджет не надходить більше 100 мільярдів гривень, через недосконалість системи збору податків та корупцію.

Вона наголосила на необхідності реформування митниці та перезапуску Бюро економічної безпеки, що допоможе вирішити проблему з недостатнім фінансуванням.

Чому виникла «дірка» у держбюджеті?

Питання підвищення податків стало актуальним ще всередині року, коли очікувана міжнародна фінансова допомога не надійшла вчасно. Україна довго чекала на рішення від США, що створило бюджетну діру. Як пояснює Василевська-Смаглюк, державі довелося витратити частину коштів, запланованих на осінь, ще на початку року, що значно ускладнило ситуацію з фінансами.

Народна депутатка також розкритикувала уряд за те, що він не почав вирішувати фінансові проблеми раніше, наголошуючи на затримках в ухваленні рішень:

«Ми неодноразово зверталися до Міністерства фінансів і до уряду, щоб почати вирішувати цю проблему ще тоді. Але Міністерство фінансів каже, що ми зараз знаходимося в переговорах, ми не можемо зараз вдаватися до таких дій», – заявила Василевська-Смаглюк.

Депутатка також вказала на лобістські впливи, які сповільнюють процес ухвалення важливих рішень.

Вона зазначила, що бізнес-лобі відіграло роль у зміні початкового варіанту закону, що призвело до меншого податкового тягаря для бізнесу, але збільшення навантаження на громадян.

«Відбуваються процеси, коли люди, які є лідерами громадської думки, і серед них багато представників бізнесу, пишуть дописи в Фейсбуці і дають інтерв’ю, де говорять про те, що не потрібно робити так, потрібно робити сяк. Це дуже сильно впливає на голосування в Верховній Раді», – пояснила Василевська-Смаглюк.

Наслідки для бізнесу та громадян

Критики закону наголошують, що підвищення податків лише ускладнить життя бізнесу, який і так працює у складних умовах війни. Економіст Олег Пендзин вважає, що від цих змін більше постраждають пересічні громадяни. Він прогнозує, що ціни на товари та послуги зростуть на 10%, тоді як прожитковий мінімум залишиться на попередньому рівні, що ще більше погіршить купівельну спроможність населення. Економіст Олег Пендзин наголошує, що зокрема зростання військового збору, яке передбачене цим законом, стосується не бізнесу, а саме працівників, які сплачують податки зі своєї зарплатні.

«Назвіть мені хоча б один пункт, який в цьому законі стосується бізнесу? Ну, окрім збільшення до 50% податку на банківські установи. Воєнний збір платиться із фонду оплати праці людини», — пояснює він.

Економіст також підкреслює, що бізнес не має можливості компенсувати своїм працівникам збільшення військового збору на 3,5%. Це означає, що «людина просто на 3,5% менше отримує грошей на руки».

Загалом, ситуація з підвищенням податків в Україні є складною і викликає опір не лише серед населення, але й у Верховній Раді. Попри ухвалення закону, бюджетний дефіцит залишається значним, і країні доведеться шукати додаткові шляхи для його покриття.

Нагадаємо, у липні міністр фінансів Сергій Марченко заявляв, що ситуація в Україні критична, бо у бюджеті утворилася «дірка» у 500 мільярдів гривень. Тоді 18 липня уряд зареєстрував законопроєкт, який передбачає нові правила військового збору на період дії воєнного стану в Україні.