Світовий борг досяг 251 трлн доларів: основні тенденції та ризики
Загальний світовий борг у 2025 році сягнув рекордної позначки в 251 трильйон доларів, що свідчить про збереження високого рівня фінансових зобов’язань як серед держав, так і приватного сектору. Експерти наголошують на необхідності системного скорочення державного боргу для збереження стійкого економічного зростання.
Про це розповідає NewsWeek
Глобальні тенденції та структура боргу
За підсумками минулого року, обсяг загального світового боргу практично не змінився, залишившись на рівні трохи більше 235% від світового ВВП. Такі дані наводяться у свіжому оновленні Глобальної бази даних боргів Міжнародного валютного фонду (МВФ).
Найнижчого рівня з 2015 року сягнув приватний борг — менш як 143% ВВП, що стало можливим завдяки зменшенню заборгованості домогосподарств і стабільності боргу нефінансових компаній. Водночас державний борг зріс майже до 93% ВВП, продовжуючи світову тенденцію до збільшення державних запозичень.
У доларовому вираженні загальний борг демонструє незначне зростання: він становить 251 трлн доларів, з яких 99,2 трлн доларів припадає на державний сектор, а 151,8 трлн доларів — на приватний.
“Глобальний борг стабілізувався, проте залишається на високому рівні, оскільки скорочення кредитування приватного сектора компенсувало зростання запозичень держав”.
Відмінності між країнами та особливості динаміки
Середні світові показники приховують суттєві диспропорції між країнами та різними групами доходів. Найбільший вплив на динаміку боргу мають такі країни, як США та Китай. У США державний борг за минулий рік зріс до 121% ВВП із 119%, тоді як у Китаї цей показник піднявся до 88% із 82% відповідно. Окрім США, у розвинених країнах державний борг знизився на понад 2,5 процентних пункти до рівня 110% ВВП. Зростання боргу у Франції та Великій Британії було врівноважене його зменшенням у Японії, Греції та Португалії.
У країнах, що розвиваються (без врахування Китаю), середній рівень державного боргу зменшився до менш ніж 56% ВВП.
Тенденції приватного боргу значно різняться залежно від країни. Наприклад, у США приватний борг скоротився на 4,5 процентних пункти до 143% ВВП, тоді як у Китаї він зріс на 6 пунктів, досягнувши 206% ВВП. У Бразилії, Індії та Мексиці приватні запозичення зростали, а в Чилі, Колумбії та Таїланді — знижувалися.
Зменшення приватного боргу у розвинених країнах пов’язане з обережною кредитною політикою компаній через невисокі перспективи зростання, що стало характерним для 2023 та 2024 років. У США це додатково підсилюється сильними балансовими позиціями та високими обсягами готівки на рахунках, що стримує корпоративне кредитування.
Для Китаю характерне збільшення боргу нефінансових компаній на тлі слабкої ситуації на ринку нерухомості, але водночас підтримується кредитування стратегічних секторів. Борг домогосподарств у цій країні дещо скоротився через низький попит на іпотечні кредити та побоювання щодо зайнятості й динаміки заробітних плат.
Таким чином, світ залишається у зоні високих ризиків, пов’язаних із борговими зобов’язаннями, а уряди різних країн мають шукати баланс між стійкістю державних фінансів та підтримкою економічного зростання.
