Вплив санкцій ЄС і США на роботу «тіньового флоту» росії: приклад танкера Mikati

Російський нафтовий танкер Mikati, що належить до «тіньового флоту», нещодавно опинився під санкціями Європейського Союзу та Великої Британії, що ілюструє не лише ефективність, а й обмеження поточного санкційного режиму щодо російських суден.

Про це розповідає NewsWeek

Тіньовий флот: схема обходу санкцій і підозріла діяльність

Танкер Mikati, побудований у 2003 році, став типовим прикладом «тіньового флоту» – суден, які використовуються росією для обходу міжнародних санкцій, накладених після початку вторгнення в Україну. Перед внесенням до санкційного списку Mikati неодноразово змінював назву, його власника перевели на анонімну особу, а транспондери AIS – пристрої, що передають дані про місцезнаходження, – вимикалися. Саме відключення транспондерів міжнародна морська організація розцінює як небезпечну та дозволяє лише в особливих випадках. Також судно змінило прапор і стало ходити під прапором Сьєрра-Леоне, який, за словами експертів, часто обирають судна, що прагнуть уникнути уваги регуляторів.

«Уряд Сьєрра-Леоне передав управління своїм судновим реєстром приватній компанії, що базується на Кіпрі», – розповіла аналітикиня Windward Мішель Бокманн, додавши, що ця країна стала «реєстром прапора за вибором» для суден «тіньового флоту».

У липні 2025 року ЄС додав Mikati до свого 18-го пакета санкцій, що охоплює майже 600 суден. Вже через два дні після потрапляння під санкції танкер прибув до Кочі, одного з головних нафтопереробних центрів Індії, але не зміг повністю розвантажити нафту, завантажену у російському Мурманську. Причини затримки невідомі – можливо, це було спричинено санкціями або ж було частиною заздалегідь спланованої схеми.

Як пояснив старший економіст київського KSE Institute Бенджамін Гільгеншток, ситуації з такими затримками не рідкість: під час рейсу судно може потрапити під санкції і тоді покупці або переглядають умови угоди, або вимагають знижок.

Географія схем: зміна власників і маршрутів

У липні 2025 року Mikati змінив зареєстрованого власника та комерційного менеджера, перевівши їх із Азербайджану до Самоа – невеликої острівної держави у Тихому океані, яка не має значної судноплавної індустрії. Нова керівна компанія, Alga Oceanic Ventures, не має інтернет-присутності, а її адреса співпадає з колишніми підсанкційними судноплавними компаніями, зокрема тими, що фігурують у розслідуваннях стосовно незаконної торгівлі російською нафтою та північнокорейським вугіллям.

Після зміни власника Mikati вирушив у новий рейс до Мангалору, де 3 серпня надіслав сигнал про розвантаження. Аналітики пояснюють, що затримка тривалістю 11 днів могла бути пов’язана з необхідністю отримання нового страхування після санкцій.

Попри обмеження, які забороняють заходити у порти ЄС, отримувати західне страхування та ускладнюють найм екіпажу, підсанкційні судна зберігають право на мирний прохід у міжнародних водах. Дослідження компанії kpler свідчить, що росія продовжує експортувати великі обсяги сирої нафти, незважаючи на ускладнення логістики через санкції.

Ефективність санкцій США та ЄС: різниця у впливі

Санкції Управління з контролю за іноземними активами США (OFAC) виявилися жорсткішими, ніж європейські. Зокрема, Індія готова приймати судна під санкціями ЄС і Великої Британії, але уникає тих, що підпадають під обмеження OFAC. Для підсанкційних суден із боку США середнє падіння обсягів роботи становило 70%, тоді як під санкціями ЄС – лише 30%.

Європейський Союз у грудні 2025 року додав ще 41 танкер до списку, піднявши загальну кількість обмежених суден майже до 600. Водночас OFAC не запроваджував нових обмежень із січня 2025 року.

Санкції завжди трохи «діряві» і завжди можна знайти «приклад судна, яке, попри все, продовжує працювати». Втім, наші дані показують, що після запровадження санкцій судно втрачає здатність перевозити російську нафту приблизно на 73%.

Після розвантаження в Мангалорі Mikati здійснив рейс через Суецький канал і став на якір у Порт-Саїді, де отримав нафту під час перевалки з іншим підсанкційним танкером. Такі перевантаження не є незаконними, але часто використовуються для заплутування шляхів поставок і обходу санкцій.

У вересні 2025 року Mikati доставив нафту до китайського порту Нінбо, але розвантаження затягнулося на понад два тижні. Дослідники пояснюють такі затримки як прояв «неекономічної поведінки», характерної для підсанкційних суден, які змушені повертатися до росії за новим вантажем, долаючи довгі порожні переходи.

У грудні 2025 року Mikati знову вимикав транспондери поблизу порту Усть-Луга, а згодом вирушив через Ла-Манш у напрямку Індії або Китаю. Експерти зазначають, що подібні судна мають обмежені можливості для маневру, а робота під санкціями супроводжується суттєвими ризиками, затримками й падінням ефективності.