Як Москва розподіляє нафтові доходи між регіонами: економічна модель росії у 2025 році

Економічна ситуація в росії залишається складною, оскільки країна продовжує функціонувати в умовах війни та зовнішнього тиску. Незважаючи на західні санкції та зростання податків на фінансування війни, російська федерація зберігає певну економічну стійкість, головним чином завдяки нафтовим доходам і стратегічному партнерству з Китаєм.

Про це розповідає NewsWeek

Бюджетний «федералізм» росії: хто кого утримує

За оцінками експерта Європейського центру аналізу і стратегій Дмитра Некрасова, більшість регіонів росії є дотаційними й утримуються за рахунок прибутків від нафтовидобутку, що надходять з Тюмені та перерозподіляються через Москву. Саме столиця не є виробником ресурсів, але концентрує фінансові потоки завдяки адміністративній ролі.

“Росія – це імперія навпаки: центр утримує регіони коштом нафтових грошей”

У структурі доходів між російськими регіонами спостерігається величезний дисбаланс. Рівень податкових надходжень на душу населення у Ханти-Мансійському окрузі у понад 300 разів перевищує аналогічний показник в Інгушетії. Такий розрив унеможливлює справедливий розподіл бюджетних коштів та створює ситуацію, коли більшість регіонів залишається бідною, а окремі території отримують величезні прибутки.

Єдиним винятком серед регіонів є Татарстан — завдяки власним нафтовим ресурсам він має більш збалансований бюджет. Водночас у більшості регіонів склалася ситуація, коли соціальні стандарти підтримуються виключно за рахунок централізованих дотацій з нафтових доходів. Якщо ж запровадити принципи «чесної федерації», то рівень життя на переважній частині території різко впаде, а в нафтовидобувних регіонах зросте ще більше.

Відтік капіталу, санкції та паливна криза

Західні санкції, що були запроваджені проти російських компаній і громадян, значно ускладнили відтік приватного капіталу з росії. За словами Дмитра Некрасова, якби санкції не стосувалися приватних осіб, відтік капіталу був би значно більшим, що призвело б до ослаблення рубля та зростання інфляції. Наразі значні суми росіян заморожені на західних рахунках, а можливості інвестувати чи зберігати гроші за кордоном суттєво обмежені.

Щодо дефіциту пального, експерт вважає, що реальних причин для масштабної паливної кризи немає. Хоча атаки на нафтопереробні заводи, зокрема українські удари, завдали певної шкоди, загальне зниження виробництва не перевищує 10%. При цьому основною причиною дефіциту виступає сезонний попит та неефективність регулювання ринку, а не наслідки атак. У низці регіонів спостерігається нестача пального, але це локальні випадки, пов’язані з логістикою та політикою великих нафтокомпаній.

“Через місяць точно ми побачимо, що ніякої бензинової кризи немає”

Російський експорт енергоносіїв та роль Китаю й Індії

Відмова Заходу від закупівлі російських енергоресурсів не стала фатальною для бюджету рф. Основними покупцями російської нафти залишаються Китай та Індія. Навіть якщо один із цих ринків відмовиться від імпорту, інший здатен поглинути весь російський експорт. На думку експерта, переконати обидві країни одночасно відмовитись від російської нафти практично неможливо. Таким чином, росія зберігає потужні джерела валютних надходжень, що дозволяє їй підтримувати фінансову стабільність навіть у складних умовах.

Незважаючи на спроби Європи знайти заміну російським енергоресурсам, глобальний ринок не може швидко компенсувати втрату такого великого гравця, як рф. За оцінками фахівців, різке зменшення російського експорту призведе до стрибка цін, що, своєю чергою, дозволить компенсувати втрати бюджету росії.

Економіка росії після Путіна: можливі сценарії

На тлі політичної невизначеності майбутнє економіки рф після зміни влади залишається непередбачуваним. Найімовірніший сценарій — передача влади наступнику, який буде змушений укладати компроміси із впливовими групами. Некрасов вважає, що найкращим варіантом для країни могла б стати технократична, неідеологізована фігура, яка здатна забезпечити поступову стабілізацію. Однак не виключені й негативні сценарії за участі силовиків чи радикалів, що можуть призвести до економічних потрясінь у короткі терміни.

“Адепти війни можуть угробити російську економіку дуже швидко”

Підсумовуючи, сучасна економічна модель росії базується на централізованому розподілі ресурсів, глибокій нерівності між регіонами та залежності від експорту енергоносіїв. Відсутність справжнього федералізму, заморожені активи та зовнішньополітичний тиск створюють значні ризики для майбутнього країни, однак на найближчу перспективу росія має достатній запас міцності для підтримки нинішньої моделі.