Як обмеження Китаю на експорт рідкісноземельних металів вплинуть на оборонний сектор
Загострення відносин між Китаєм та США призвело до впровадження нових обмежень на експорт рідкісноземельних металів, які є ключовими для багатьох галузей, зокрема електромобільної, телекомунікаційної та оборонної промисловості. Рідкісноземельні елементи використовуються у виробництві акумуляторів, смартфонів, сучасного озброєння та стратегічних технологій.
Про це розповідає NewsWeek
«Крок Пекіна знову звертає увагу на те, як Китай використовує свій вплив як найбільша торговельна нація світу та свій контроль над виробничими ланцюгами, щоб проєктувати силу у міжнародних справах», – написав у своєму аналізі старший науковий співробітник британського аналітичного центру Chatham House Джеймс Кінге.
Рішення Пекіна щодо нових експортних правил було ухвалене напередодні ймовірної зустрічі президента США Дональда Трампа з лідером Китаю Сі Цзіньпіном. Аналітики розцінюють цей крок як частину довгострокової стратегії Китаю, спрямованої на посилення впливу через домінування у сфері рідкісноземельних металів. Наразі Китай контролює понад 70% світового видобутку, 90% переробки та 93% виробництва магнітів на основі цих металів.
Відтепер іноземні компанії повинні отримати спеціальний дозвіл для експорту рідкісноземельних магнітів або напівпровідникових матеріалів із вмістом понад 0,1% таких елементів з Китаю. Особливо жорсткі обмеження стосуються підприємств, пов’язаних з іноземними арміями — їм у більшості випадків відмовлятимуть у видачі експортних ліцензій.
Наслідки для Європи та підтримки України
Європейські країни занепокоєні тим, що нові правила можуть ускладнити постачання військової допомоги Україні. США продають сучасне озброєння європейським союзникам по НАТО, а ті передають його Києву для протидії російській агресії. Європейські уряди також постачають Україні зброю власного виробництва.
Більшість сучасних зразків озброєння, у тому числі винищувачі F-35, підводні човни класів Virginia і Columbia, радарні системи, безпілотники Predator, високоточні авіабомби JDAM та крилаті ракети Tomahawk, критично залежать від рідкісноземельних металів. Хоча військові структури США мають певні запаси цих матеріалів, нові китайські обмеження можуть призвести до перебоїв у постачанні озброєння Україні у середньостроковій перспективі, особливо з огляду на те, що США досі відстають у виробництві деяких сучасних систем озброєнь.
Європейська торгова палата в Китаї вже відзначила, що нові експортні правила ускладнюють глобальні ланцюги постачання рідкісноземельних елементів. Офіційні представники повідомляють про затримки у видачі дозволів на експорт, що спостерігаються ще з весняних обмежень на сім видів рідкісноземельних металів. У відповідь Європейська комісія, зокрема президентка Урсула фон дер Ляєн, ініціювала створення нової системи для усунення «вузьких місць» у сфері рідкісноземельних ресурсів, проте європейські компанії скаржаться на повільні процедури отримання дозволів і затримки у виробництві.
Альтернативи Китаю: роль Центральної та Південної Азії
Останній пакет обмежень набуде чинності у грудні, а підвищення американських тарифів — з 1 листопада. Тривала монополія Китаю на видобуток і переробку рідкісноземельних металів вже стимулює пошук альтернативних джерел.
У вересні Пакистан підписав меморандум з американською компанією US Strategic Metals на суму 500 млн доларів, і вже у жовтні перша партія рідкісноземельних металів прибула до США. Своєю чергою, США та ЄС звертаються до ресурсних країн Центральної Азії, які володіють значними запасами критичних мінералів.
Вашингтон ініціював формат C5+1 Critical Minerals Dialogue, а також використовує механізми G7 і двосторонні меморандуми для налагодження співпраці з країнами регіону. Під час саміту ЄС–Центральна Азія у Самарканді у квітні лідери Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану та Узбекистану обговорювали перспективи розвитку видобутку рідкісноземельних металів.
Особливої уваги заслуговує Казахстан, який у квітні оголосив про відкриття одного з найбільших у світі родовищ рідкісноземельних металів — понад 20 млн тонн. Якщо ці дані підтвердять міжнародні експерти, Казахстан посяде третє місце у світі за запасами таких ресурсів після Китаю та Бразилії.
Однак, незважаючи на потенціал регіону, існують серйозні перешкоди для його перетворення на потужний центр видобутку критичних мінералів. Зокрема, це висока вартість транзиту, дефіцит експортної інфраструктури та значні інвестиційні ризики, що знижують комерційну привабливість регіону.
Аналітики радять США у коротко- й середньостроковій перспективі робити ставку на співпрацю з країнами з розвиненою експортною інфраструктурою, такими як Канада та Чилі. Водночас підкреслюють необхідність швидкого розвитку партнерств у сфері критичних мінералів задля зменшення залежності від Китаю, але закликають уникати завищених очікувань щодо Центральної Азії.
