Як Україна повертає активи російських банків і долає спротив компаній з російськими зв’язками
У грудні 2024 року компанія «Спектрум Ессетс» опинилася у центрі суспільної уваги після того, як у розслідуванні «Схем» було виявлено, що її власниця Марина Євсєєва має громадянство росії, хоча під час аукціону з купівлі активів ліквідованих російських банків в Україні вона надала інформацію лише про своє американське громадянство, приховавши російське.
Про це розповідає NewsWeek
«Це суперечить цілій низці заборон, запроваджених владою після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Так, Кабінет міністрів забороняє громадянам РФ та їхнім компаніям стягувати борги з українців, Національний банк – управляти фінансовими установами, а регламент проведення державних аукціонів – брати в них участь».
Після оприлюднення цієї інформації Національний банк України визнав ділову репутацію «Спектрум Ессетс» небездоганною та анулював фінансову ліцензію компанії. Це рішення ґрунтувалося на підтвердженні СБУ факту наявності у Євсєєвої російського паспорта, який вона заперечувала. Відтепер компанія не має права кредитувати чи стягувати відсотки за кредитами.
Повернення активів і санкції
Фонд гарантування вкладів, на аукціоні якого у 2024 році перемогла «Спектрум Ессетс», після оприлюднення розслідування та підтвердження СБУ розірвав із компанією угоди. Причиною стало порушення умов договору щодо відсутності зв’язків із країною-агресором. Відтак компанія повинна була протягом 11 днів повернути всі отримані активи та сплатити державі штраф у розмірі 124 мільйони гривень — це сукупна вартість укладених угод. Однак «Спектрум Ессетс» відмовилася виконувати ці вимоги, і питання перейшло до судів.
Аукціонний лот складався з активів трьох ліквідованих банків, зокрема націоналізованих активів «Сбербанку» (тепер «МР Банк»), «Промінвестбанку» та «Мегабанку». Більшість — це права вимоги по старих кредитах на суму 2,8 мільярда гривень. Найбільший борг — 2,3 мільярда гривень — стосується позики футбольному клубу «Чорноморець», поручителем якої стало АТ «Ринок Маліновський». До пулу активів також увійшла комерційна нерухомість у Сумах та Одесі, зокрема торговельний центр «Маліновський» вартістю 228 мільйонів гривень та низка об’єктів на понад 18 мільйонів у Сумах.
Договори між Фондом і «Спектрум Ессетс» передбачали: якщо виявиться зв’язок покупця з країною-агресором, угоди визнаються недійсними, придбані активи повертаються державі, а компанія має сплатити штраф у 100% від вартості активів. Жодну з цих вимог «Спектрум Ессетс» не виконала, і нині тривають численні судові процеси.
Судові баталії та нові фігуранти
Суди вже ухвалили перші позитивні для держави рішення. Зокрема, Господарський суд Києва зобов’язав «Спектрум Ессетс» сплатити 19 тисяч гривень штрафу на користь «Промінвестбанку» – суд прямо посилався на підтверджене СБУ громадянство РФ у Євсєєвої. Водночас компанія оскаржує ці рішення.
Інший механізм повернення активів — відновлення прав банків-кредиторів у багатомільярдних справах. Господарський суд Одеської області став на бік «МР Банку» у справі щодо права вимоги боргу ФК «Чорноморець». Суди також задовольняють заяви про арешт майна і коштів «Спектрум Ессетс», аби запобігти перепродажу активів і забезпечити можливість стягнення штрафів у разі позитивного для держави рішення. Проте не у всіх випадках суди стають на бік ліквідованих банків — при розгляді великих сум виникають труднощі, а частину справ навіть призупинено до завершення інших судових процесів.
«Спектрум Ессетс» також оскаржує рішення НБУ про позбавлення ліцензії. Справу розглядає Київський окружний адміністративний суд, третьою стороною виступає СБУ. Поки триває цей розгляд, господарські суди призупиняють частину пов’язаних справ, проте не всі — окремі суди відмовили компанії у зупиненні розгляду щодо штрафних санкцій.
Після розслідування змінився менеджмент і власники компанії: бенефіціаром став громадянин США Євген Пікулік, керівником — Петро Доценко, який раніше очолював агропідприємство, що до 2022 року мало назву «Росія». Нове керівництво почало передавати права вимоги за кредитами іншій компанії — «Амстер 1», яку створили в березні 2025 року, невдовзі після втрати «Спектрум Ессетс» ліцензії.
Журналісти встановили, що власник «Амстер 1» Юрій Кузнецов має російський паспорт і податковий номер, а також фігурує у даних щодо перетину кордону Російської Федерації та використання російського паспорта у різних ситуаціях. Сам Кузнецов заперечує використання російських документів, але журналісти мають докази перельотів та користування паспортом РФ. Телефон компанії пов’язаний з Євгенієм Шаміним, кримчанином із російським паспортом, який нині мешкає у москві.
Тепер «Амстер 1» має право стягувати борги з клієнтів «Надра Банку» та «Фідобанку», що потенційно загрожує появою нових зв’язків із країною-агресором у цій сфері. Фінальне вирішення питання щодо активів «Спектрум Ессетс» та подальшої долі переданих прав залишаються у правовому полі та залежать від подальших судових рішень.
