ЄС та Mercosur підписали угоду про створення зони вільної торгівлі
Європейський Союз та південноамериканський блок Mercosur офіційно уклали масштабну угоду про вільну торгівлю, завершивши понад чверть століття складних перемовин щодо поглиблення економічного співробітництва.
Про це розповідає NewsWeek
Геополітичне значення угоди
Церемонія підписання відбулася в Асунсьйоні, столиці Парагваю, і стала важливою геополітичною подією для ЄС. Угода розглядається як стратегічна перемога на фоні посилення світового протекціонізму, торговельних суперечок, підвищення тарифів у США та активної експансії експорту з боку Китаю. Документ також підкреслює прагнення країн Південної Америки до збереження незалежних економічних і дипломатичних зв’язків, навіть попри заяви президента США Дональда Трампа щодо провідної ролі Вашингтона у Західній півкулі.
«Геополітичне значення цієї угоди важко переоцінити, особливо на тлі зростання скепсису щодо вільної торгівлі», – підкреслила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Ключові положення угоди та перспективи
На церемонії були присутні лідери Аргентини, Уругваю, Парагваю, а також міністр закордонних справ Бразилії — найбільшої економіки Mercosur. Підписана угода створює одну з найбільших у світі зон вільної торгівлі, що об’єднує понад 700 мільйонів споживачів і охоплює близько 25% світового ВВП. Вона відкриває нові можливості для експорту агропродукції з Південної Америки та для розвитку промислового експорту з Європи, зокрема автомобілів і промислового обладнання.
Документ передбачає скасування понад 90% тарифів на товари та послуги між ЄС і Mercosur. Частина мит буде знижуватися поступово протягом 10-15 років, а імпорт основних сільськогосподарських продуктів, зокрема яловичини, обмежується суворими квотами. Такі обмеження, разом із захисними механізмами та субсидіями для європейських фермерів, дозволили забезпечити підтримку з боку Італії, тоді як Франція залишається проти документа.
Угода набуде чинності лише після ратифікації Європейським парламентом. Її реалізацію можуть ускладнити протекціоністські лобі, передусім європейські аграрії, які побоюються зростання імпорту дешевої продукції з Південної Америки.
