Єврокомісія розглядає три варіанти фінансування України на 2026–2027 роки
Європейська комісія визначила три основні сценарії фінансування України на 2026–2027 роки, які наразі перебувають на розгляді в країнах-членах ЄС. Про це йдеться в листі президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн до лідерів 27 держав Євросоюзу.
Про це розповідає NewsWeek
Три варіанти фінансування та їх особливості
Перший сценарій передбачає добровільні внески країн-членів у вигляді грантів, пропорційно до їхнього валового національного доходу (ВНД). Ці кошти можуть передаватися Україні як безповоротна допомога. Щоб залучити всі необхідні ресурси, країни можуть також скористатися Європейським стабілізаційним механізмом (ЄSM). Однак для цього потрібно внести зміни до чинних договорів, залучити країни-позичальники з-поза єврозони та створити нові юридичні механізми. Складнощі виникають і через те, що добровільність внесків уповільнює збір потрібної суми, а національні бюджети багатьох держав перебувають під тиском економічної стагнації та втоми суспільства від тривалої фінансової підтримки України.
Другий варіант полягає у виділенні ЄС позики для України шляхом залучення коштів на фінансових ринках, спираючись на високий кредитний рейтинг Союзу. Повернення цієї позики Україною передбачається лише після отримання компенсації від росії за завдані війною збитки. Однак для реалізації цієї схеми країни-члени мають надати юридично обов’язкові гарантії, що покриють ризики неповернення кредиту. Альтернативно пропонується використовувати спільний бюджет ЄС як гарантію, але нинішні правила забороняють це для країн, які не входять до Євросоюзу. Для зміни цих правил потрібна одностайна підтримка, яку наразі важко досягти через позицію Угорщини та Словаччини.
Репараційна позика під заморожені російські активи: переваги і ризики
Третій варіант, так звана «репараційна позика», передбачає використання 176 млрд євро заморожених російських державних активів як фінансової основи для кредиту Україні. При цьому держави-члени ЄС надають юридично обов’язкові гарантії, а заморожені активи формально не конфіскуються, а замінюються облігаціями Єврокомісії, за якими країни виступають гарантами. Бельгія, на території якої сконцентрована значна частина російських активів, висловила низку юридичних і політичних застережень, побоюючись, що у разі судових позовів до росії або несприятливих рішень, виплата боргу може лягти на плечі окремих країн.
“Без стабільної та масштабованої підтримки у 2026 році та надалі Україна серйозно ризикує опинитися в економічному глухому куті, що підірве її спроможність захищатися та підтримувати ключові державні функції”.
Документ наголошує, що всі три варіанти мають свої недоліки, а простих рішень не існує. Можливим є також комбінування різних підходів. Зазначається, що зволікання чи пошук ідеального рішення може призвести до «паралічу», на який Європа не може собі дозволити.
Фінансові потреби України та додаткові виклики
За оцінками Єврокомісії, у 2026 році Україна потребуватиме 71,7 млрд євро, з яких 51,6 млрд – це військова допомога, а 20,1 млрд – макрофінансова підтримка, зокрема бюджетна допомога. На 2027 рік, за умови завершення війни, військова підтримка може скласти 31,8 млрд євро, а макрофінансова – 32,2 млрд євро.
Однак на шляху до фінансової підтримки існують й інші перепони. Зокрема, у разі несприйняття інноваційної «репараційної позики» третіми країнами, це може вплинути на інвестиційну привабливість єврозони. Крім того, санкції, які блокують російські активи, необхідно продовжувати одностайно двічі на рік, а політична ситуація в окремих країнах ЄС, насамперед в Угорщині, ставить під питання гарантії такого продовження.
Очікується, що остаточне рішення щодо механізму фінансування України ухвалять під час саміту лідерів ЄС у Брюсселі 18 грудня.
