Закупівлі золота Китаєм спричиняють рекордне зростання цін на дорогоцінний метал
Реальні обсяги закупівлі золота Китаєм значно перевищують офіційно задекларовані, що спричиняє безпрецедентне зростання цін на дорогоцінний метал. На думку аналітиків, приховані операції Пекіна можуть бути у понад десять разів більшими за офіційні дані, оскільки країна системно зменшує свою залежність від долара США.
Про це розповідає NewsWeek
Закупівлі Китаю та їх вплив на світовий ринок
Згідно з повідомленнями, центральний банк Китаю цього року офіційно купував від 1,9 до 2,2 тонни золота щомісяця. Проте експерти переконані, що ці цифри суттєво занижені. Фахівці Société Générale прогнозують, що реальний річний обсяг закупівель Китаю у 2025 році може досягати 250 тонн, що становить більше третини загального світового попиту центральних банків.
Відсутність прозорості у закупівлях робить прогнозування цін на золото складнішим. Як зазначає головний стратег енергетичних шляхів Carlyle Джефф Каррі, стратегія Пекіна полягає у дедоларизації резервів шляхом інтенсивних закупівель золота. На відміну від нафти, постачання якої легко відстежити за допомогою супутникових знімків, рух золота залишається поза полем зору.
Трейдери намагаються використовувати непрямі джерела інформації, наприклад, аналізують великі замовлення зливків зі Швейцарії та Південної Африки, що надходять до Китаю. Деякі експерти вважають, що реальні резерви золота Китаю досягають 5000 тонн, що удвічі перевищує офіційні обсяги.
Глобальні тенденції та роль Китаю
Світові центральні банки останніми роками активно нарощують золоті резерви, що призвело до підвищення ціни золота до понад $4300 за унцію. Частка золота у світових резервах, за винятком США, збільшилася з 10% до 26%, і тепер золото є другим за значимістю резервним активом після долара США.
Значно зменшилася кількість офіційно задекларованих закупівель: у останньому кварталі було оприлюднено лише третину операцій, тоді як чотири роки тому ця частка сягала 90%. Держави, зокрема Китай, часто мінімізують розкриття інформації через політичні ризики або з метою уникнути впливу на ринкові ціни.
Китай, як лідер з виробництва та споживання золота, має змогу нарощувати резерви як за рахунок внутрішнього видобутку, так і через імпорт. Офіційно країна придбала лише 25 тонн золота, однак оцінки, засновані на імпортних потоках та різниці між виробництвом і чистим імпортом, свідчать про сотні тонн щорічно.
Окрім цього, Китай розширює співпрацю з іншими країнами щодо зберігання золота. Наприклад, Камбоджа погодилася розміщувати нові золоті резерви у сховищах Шанхайської біржі, розраховуючись у юанях.
“Це в кінцевому підсумку невідомо. Будь-які спроби оцінити його… упускають той факт, що це лише частина великої загадки, якою є ринок золота Китаю”, – каже Адріан Еш, директор досліджень BullionVault.
Багато аналітиків утримуються від детальних оцінок справжнього обсягу закупівель золота Китаєм, через складність отримання достовірної інформації про операції Народного банку Китаю.
