МОН планує виділити 500 млн грн на енергостійкість шкіл і садочків
Кабінет міністрів готує виділення 500 мільйонів гривень зі спеціального фонду на підвищення енергетичної автономії закладів освіти, заявив міністр освіти та науки Оксен Лісовий. Ініціатива має на меті зменшити залежність шкіл і дитсадків від зовнішніх відключень світла та тепла після складної зими з масовими блекаутами.
Про це розповідає NewsWeek
Підхід МОН до енергостійкості навчальних закладів
Міністерство наголошує, що його ключова відповідальність — забезпечення доступу до освіти, тому воно не може ігнорувати питання енергетичної стійкості, навіть якщо безпосередня реалізація таких проєктів належить до компетенції місцевих органів влади. За концепцією Лісового, система енергозабезпечення закладу має містити кілька взаємодоповнювальних компонентів, щоб гарантувати роботу освітніх послуг під час відключень.
«Основне джерело залишається мережа, тобто акумулятори, інвертори і блоки управління, мережа заряджає. При відключенні повинно бути щонайменше шість годин автономної роботи. Друге джерело – сонце, додаткове відновлювальне джерело. І третє аварійне джерело – генератор. Потужний генератор, який працює не на мережу, а на акумуляцію. Тоді він працює довше, витрачає менше пального, але це аварійне джерело. Власне, хочемо, щоб таким обладнанням були оснащені всі заклади освіти», – заявив Лісовий.
У рамках комплексного підходу першочергово передбачено роботу від мережі з акумуляціями та блоками управління, наявність відновлювальних джерел енергії (зокрема сонячних панелей) та резервних генераторів, розрахованих на продовження роботи за умов відключень із мінімальним споживанням пального.
Гранти, приклади успішної практики та подальші кроки
Наприкінці минулого року стартувала програма підтримки прифронтових закладів освіти: близько 1 500 шкіл і дитсадків отримали грантове фінансування — понад 400 тисяч гривень кожен — на впровадження енергетичних рішень. МОН планує розширити такі ініціативи та створити «еталонні» навчальні заклади, які демонструватимуть ефективні технічні рішення і методики з енергостійкості.
Кількість повністю автономних навчальних закладів змінюється динамічно після викликів зими 2025–2026 років. За словами міністра, роль місцевих органів самоврядування ключова: вони, залежно від політики та фінансових можливостей, виділяють кошти на обладнання шкіл і садочків автономними системами. Як позитивний приклад названо місто Бровари на Київщині, де приблизно половина закладів освіти вже має автономні рішення.
Лісовий навів приклад: під час блекауту в одному з міст він побачив теплий дитячий садок, де працював харчоблок, були встановлені по два акумулятори та окремі автономні котельні, що забезпечували нормальну роботу закладу. Міністерство також планує підтримувати регіони, чиї місцеві бюджети виснажені через війну, аби вони могли впроваджувати подібні заходи.
МОН ставить за мету не лише технічне оснащення, а й формування нової культури енергостійкості в системі освіти, щоб школи та садочки були підготовлені до тривалих відключень і могли зберігати навчальний процес та надання базових послуг для дітей.
З початку широкомасштабного вторгнення в лютому 2022 року російські військові регулярно завдають ударів по цивільній інфраструктурі різними засобами у всіх регіонах України. Українська влада та міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини і підкреслюють їх цілеспрямований характер. Обстріли систем життєзабезпечення, зокрема атакування об’єктів енергетики, водопостачання та медичної допомоги з метою позбавити населення електроенергії й інших необхідних умов, розглядають як дії, що мають ознаки геноцидних дій. Керівництво російської федерації заперечує, що армія цілеспрямовано вражає цивільну інфраструктуру, лікарні, школи та інші цивільні об’єкти.
