Світлана Гринчук: Влада робила все можливе для захисту енергетики від атак рф
Про це розповідає NewsWeek
Колишня міністерка енергетики Світлана Гринчук висловила переконання, що влада України максимально підготувала енергетичну сферу до зимових атак росії. Вона підкреслила, що для ефективного захисту енергетичної інфраструктури потрібна посилена робота протиповітряної оборони, оскільки фізичний захист не може бути повністю ефективним без ППО.
Підготовка енергосистеми до зимових викликів
Світлана Гринчук зазначила, що з вересня 2025 року проводилися як планові, так і екстрені ремонтні роботи, а також відновлення енергетичних об’єктів. Було забезпечено достатній рівень генерації для стабільної роботи системи навіть за низьких температур.
Водночас вона повідомила, що з кінця вересня обстріли енергетичних об’єктів росією стали більш інтенсивними, особливо у жовтні та листопаді. Атаки здійснювалися комбіновано – із застосуванням балістичних ракет та дронів. За словами Гринчук, захисні заходи включали постійне вдосконалення фізичного захисту, оновлення обладнання та розвиток системи ППО, однак навіть найміцніші захисні конструкції іноді не можуть витримати удари балістичних ракет.
«На той час (з вересня – ред.) у нас тривали і планові, і екстрені роботи з відновлення, ремонтні роботи, і на той час було підготовлено достатньо генерації для роботи взимку навіть при таких температурах. Але ми бачимо, що з кінця вересня, особливо активно жовтень і листопад, росіяни прицільно атакують балістикою комбіновано з дронами, наші енергооб’єкти. Якщо ми зараз будемо говорити про типи захисту, то вони також постійно готувалися протягом всіх цих років – і фізичний захист, і ремонтне обладнання, і ППО. Не може працювати фізичний захист на 100% без ефективної роботи ППО. Звичайно, зараз треба посилювати протиповітряну оборону, тому що неможливо захистити проти балістики навіть фізичним захистом. Хоча деякі саркофаги витримували навіть прильоти ракет», – сказала Гринчук.
Міндічгейт та кадрові зміни у Міненерго
Світлана Гринчук спростувала інформацію про вплив свого попередника Германа Галущенка на ухвалення рішень у міністерстві. Вона наголосила, що керувала Міненерго самостійно, діючи відповідально та дотримуючись законодавства: вона не отримувала жодних вказівок від інших осіб.
Коментуючи так звану справу «Міндічгейт», у зв’язку з якою вона подала у відставку, Гринчук заявила, що не вбачає підстав для вручення їй підозри. За її словами, заяву на звільнення вона написала свідомо, а ситуація навколо її відставки мала передусім медійний характер.
Відомо, що у листопаді 2025 року Національне антикорупційне бюро України повідомило про викриття злочинної організації, яка отримувала незаконний прибуток від контрагентів «Енергоатому». За даними слідства, через бек-офіс у центрі Києва було легалізовано близько 100 мільйонів доларів. Офіс, як зазначається, належав родині колишнього народного депутата, а нині сенатора рф Андрія Деркача, обвинуваченого у іншому кримінальному провадженні. Ця справа отримала назву «Міндічгейт».
Детектив НАБУ Олександр Абакумов повідомив, що у межах розслідування було зафіксовано чотирьох міністрів Кабміну різних періодів, проте не йдеться про чинних міністрів.
Невдовзі після цього прем’єр-міністерка Юлія Свириденко подала до парламенту подання про звільнення міністра юстиції Германа Галущенка та міністерки енергетики Світлани Гринчук. 19 листопада Верховна Рада підтримала рішення про звільнення Світлани Гринчук з посади міністерки енергетики.
