Українські удари створили найсерйознішу загрозу експорту російської нафти
Серія нічних атак українських безпілотників по портах і нафтопереробних об’єктах на півночі росії призвела до оцінок, що це може становити найсерйознішу загрозу експорту російської нафти з початку повномасштабної війни.
Про це розповідає NewsWeek
Ударна хвиля почалася 23 березня атакою дрона на балтійський порт Приморськ, продовжилася ударами по ключовому експортному терміналу в Усть-Лузі, а 26 березня була спрямована на один із найбільших нафтопереробних заводів у Кіришському районі Ленінградської області. Наприкінці місяця безпілотники вдарили по цих об’єктах ще раз, що спричинило нові пожежі та пошкодження інфраструктури.
Українські телеграм-канали «КіберБорошно» і Exilenova+ повідомляли про «повторне одночасне ураження» терміналів у Усть-Лузі та Приморську. Генеральний штаб ЗСУ підтвердив удари по цих портах у попередні дні; стан на момент останнього інциденту в столиці не коментували.
Це найсерйозніша загроза експорту російської нафти та нафтопродуктів з початку війни.
Як відбувалися атаки і що пошкоджено
Супутникові знімки фіксують повторні загоряння в Усть-Лузі після кожного нового удару, а місцева влада Леніградської області документує численні пожежі й «пошкодження в промисловій зоні» Кіришського району. Губернатор Олександр Дрозденко регулярно інформує про масштаб ушкоджень у своєму Telegram-каналі.
Аналітики вказують на те, що пошкоджені не лише термінали для перевалки нафти, а й резервуарні парки та нафтобази, які забезпечують накопичення і вивантаження сировини. Якщо саме обладнання перекачки і перевалки зазнало серйозних ушкоджень, це може призвести до тривалих перерв у завантаженні суден та зниження експортних потоків.
Вплив на експортні потужності та маршрути
Аналітичні оцінки, оприлюднені напередодні останніх ударів, говорили про зупинку близько 40% експортних потужностей росії; деякі експерти вважають, що реальна цифра може наближатися до 50%. До підрахунків входять не лише прямі збитки на півночі, але й зменшення поставок через інші маршрути — у тому числі через чорноморський порт Новоросійськ і трубопровід «Дружба» через територію України — а також перебої, пов’язані із захопленням суден так званого «тіньового флоту».
За даними української влади, трубопровід «Дружба» не працює після пошкоджень, спричинених раніше, хоча він постачав нафту до Угорщини та Словаччини. Одночасні атаки на різні вузлові точки експорту значно ускладнюють роботу логістики і змушують перенаправляти обсяги на альтернативні маршрути, які не завжди мають достатню пропускну спроможність.
У відповідь на витіснення та захоплення танкерів кілька країн, у тому числі Великобританія, США, Франція і низка європейських держав, посилили заходи перехоплення та конфіскації. Прем’єр-міністр Великобританії Кір Стармер закликав активізувати боротьбу з «тіньовим флотом», а президент України Володимир Зеленський у відеозверненні просив європейські країни конфісковувати нафту з суден, що працюють у сірій зоні.
Крім ударів по портовій інфраструктурі, фіксуються інциденти в міжнародних водах: наприклад, неподалік Стамбула було повідомлено про вибух у машинному відділенні танкера під іноземним прапором, що заходив з російської території; турецький міністр транспорту Абдулкадір Уралоглу пов’язав це з ймовірним використанням безпілотного підводного апарата.
Паралельно кілька атак були спрямовані на нафтоперекачувальні і нафтопереробні об’єкти на інших моря, включно з Каспійським регіоном, що свідчить про розтягнуту кампанію на всю транспортно-експортну мережу росії.
Енергетичні аналітики відзначають, що хоча росія має альтернативні маршрути для експорту, зокрема трубопроводи до Китаю, їхня пропускна спроможність і можливість приймати додаткові обсяги обмежені, а потреба у перевантаженні й перенаправленні вантажів створює затримки й додаткові витрати.
Крім прямих втрат експорту, високі світові ціни на нафту після початку нового регіонального конфлікту в Близькому Сході дали росії тимчасове додаткове джерело доходів, проте аналітики ставлять під сумнів, наскільки тривалими та достатніми для покриття бюджетних дефіцитів є такі надходження.
Окремі експерти зазначають, що через довготривалі санкції нафтова інфраструктура росії поступово занепадає, а вільні потужності для нарощування експорту обмежені. Удари по критичним вузлам ще більше посилюють проблему, уповільнюючи відновлення роботи заводів і терміналів.
Приклади попередніх атак показують, що відновлення нормальної роботи після подібних ударів може тривати від кількох тижнів до місяців: наприклад, після удару по нафтоперекачувальному комплексу біля Новоросійська відновлення відбувалося з перервами та повторними ураженнями під час ремонту.
Центр досліджень енергетики та чистого повітря (CREA) відзначає, що низка ключових портів, зокрема Приморськ, Усть-Луга і Новоросійськ, не завантажувалися протягом декількох днів після серії атак, а повторні удари під час періодів ремонту чи перезапуску перетворювали операційні роботи на довготривалі перебої.
Економічні наслідки для росії можуть виявитися значнішими, ніж короткострокове збільшення цін на нафту: втрата стабільних експортних потоків, збільшення логістичних витрат і необхідність переорієнтації поставок створюють додатковий тиск на бюджет і нафтогалузеві компанії.
Наразі залишаються відкритими питання щодо тривалості та глибини ефекту останньої хвилі ударів на загальну експортну спроможність росії. Ситуація залежатиме від масштабів пошкоджень обладнання для перевалки, темпів відновлювальних робіт і здатності використовувати альтернативні маршрути без значних затримок.
Фактором невизначеності також є подальша міжнародна реакція щодо захоплення суден і «тіньового флоту», а також стратегічні рішення російської сторони щодо відновлення і переналаштування експортної інфраструктури.
У підсумку, серія атак українських безпілотників у марінних і портових районах росії створила поєднання фізичних пошкоджень і логістичних ускладнень, які в сукупності становлять найсерйозніший виклик для російського нафтового експорту з початку повномасштабного конфлікту.
